I.Обговорення теоретичних питань.

II. Тестові завдання

На кожне із запитань виберіть правильну відповідь.

1. Кінетичні засоби спілкування — це:

а) висота, тембр голосу, сила наголосу;

б) поза, жести, міміка, хода, погляд;

в) плач, кашель, сміх, подихи тощо;

г) рукостискання, поплескування.

2. Ольфакторна система невербального спілкування —- це:

а) жести, міміка, поза, потовиділення;

б) просторово-тимчасова організація спілкування;

в) приємні і неприємні запахи навколишнього середовища, при­ родні і штучні запахи людини;

г) візуальний контакт.

3. Паралінгвістична система невербального спілкування — це:

а) тембр голосу, його діапазон, тональність;

б) кахикання, сміх, плач, темп мови;

в) дотик, потиск рук, обійми, поцілунки;

г) одяг, зачіска, косметика, окуляри, дрібні предмети в руках.

4. Просодичні засоби спілкування — це:

а) висота, тембр голосу, сила наголосу;

б) плач, кашель, сміх, подихи тощо;

в) природні і штучні запахи людини;

г) контакт очима.

5. Екстралінгвістичні засоби спілкування — це:

а) темп голосу, його діапазон, тональність;

б) включення в мову пауз;

в) зачіска, косметика, окуляри, дрібні предмети в руках;

г) рукостискання, поплескування.

III. Мовні завдання та управлінські вправи

Завдання 1. Який із поданих паронімів (а) комунікабельний, б) -комунікаційний, в) комунікативний) використовується для характе­ристики людини? Аргументуйте свою думку.

Слово комунікабельний функціонує у засобах масової інформації та художній літературі. Служить для характеристики людини, з якою легко спілкуватися, мати ділові стосунки, яка легко встановлює кон­такти, зв'язки: комунікабельна людина.

Прикметник комунікаційний має значення «який стосується ко­мунікації — шляхів сполучення, транспорту, ліній зв'язку тощо»: комунікаційні труби.

Прикметник комунікативний — «який стосується комунікації як спілкування, інформації»: комунікативна функція мовлення.

Управлінська вправа 1. Ви заходите в кабінет до керівника на його вимогу і бачите вираз обличчя.

Що означають такі його мімічні вияви емоційних реакцій?

1. Брови опущені, чоло та ніс зморщені, ніздрі розширені, верхня губа ледь піднята, нижня — висить або піднята й зімкнута. Чоло зви­чайно спокійне, чіткі зморшки в куточках очей, губи притиснуті до зубів, рот може бути закритий або відкритий, іноді на щоках утво­рюються ямочки.

2. Легкі зморшки в куточках очей, очі спокійні, злегка примру­жені, ніздрі розширені, верхня губа ледь піднята, куточки губ підняті, нижня щелепа розслаблена, рот може бути відкритий.

3. Підняті брови, широко відкриті очі, опущені вниз кінчики губ, відкритий рот.

4. Спокійне чоло, прищулене одне око, нижня губа притиснута ^ло верхньої, куточки рота опущені.

5. Горизонтальні складки на чолі, брови зведені, вертикальні складки на переніссі, звужені очі, куточки рота злегка опущені.

6. Спокійне чоло, «завішені очі», між бровами вертикальна змор­шка, губи стиснуті.

7. Горизонтальні складки на чолі, брови злегка нахмурені, очі ледь-ледь звужені, м'язи носа напружені, куточки губ опущені.

8. Брови зведені, очі сумні, часто куточки губ злегка опущені, розслаблено звисають.

9. Спокійне чоло, зімкнуті або надуті губи, куточки губ опущені.

10. Ледь прикриті очі, ніс злегка зморщений, куточки рота опу­ щені, горизонтальна складка під нижньою губою.

12. Щільно зсунуті брови, горизонтальні складки на переніссі, ніздрі розширені, зуби зімкнені, куточки губ різко й напружено відтягнуті вниз.

Варіанти відповідей: радість (щастя) ( ), злість ( ), іронія ( ), увага ( ), замкнутість ( ), сум ( ), досада (розчарування) ( ), зосередженість ( ), презирство ( ), посмішка ( ), відраза ( ), подив ( ).

Управлінська вправа 2. Співвіднесіть< рукостискання зі ставлен­ням до людини.

Рукостискання		Ставлення
Т?	Рука подається вперед прямо, кисть слугує про­довженням лінії всієї руки	а	Зневага, презирство
2.	Кисть відхиляється вниз від лінії прямої руки	б	Пропозиція опори, упевне­ність у своїх силах, готов­ність допомогти
з:	Кисть відхиляється вгору від лінії прямої руки, на­чебто подається знизу (не­рідко при зігнутій спині)	в	Вираження приниженості, підпорядкованості
4.	Рука подається твердо, упевнено, долонею нагору	г	Ознаменування успішного результату тісного співробіт­ництва у важливій для обох справі (як правило, має хара­ктер гри або сталої традиції)..
5.	Рука подається долонею догори, але невпевнено	д	Бажання прийняти поло­ження підлеглого ___

6.	Для рукостискання пропо­нуються тільки зімкнуті пальці, без обхвату нашої долоні	є	Відношення до нас як до рів­ні
7.	Пропонуються для руко­стискання тільки пальці, але при цьому рука не пря­ма, а трохи зігнута в лікті й опущена вниз	є	Млявість, безвільність харак­теру, сильна втома
8.	Швидкий зустрічний взає­мний удар по кінчиках па­льців	ж	Зверхнє ставлення до нас

Управлінська вправа 3. Співвіднесіть ознаки голосу та емоцій­ного стану

Ознаки голосу		Емоційний стан
1		2
Відтінки звучання
1.	Металеве звучання	а	Скритність, скутість, боязкість
2,	Єлейний, масляний, жи­рно-м'який голос	б	Тверезе, цілеспрямоване, пра­гматичне мислення, іноді не­рвозність
37і	Монотонний голос	в	Внутрішня дисципліна, по­треба в яснім поданні іншим своєї життєвої позиції
4. ~7~	Висота, мелодійність го­лосу змінюються в ши­роких межах	г	Слабка воля, м'якість
	Падіння тону до кінця іЗзрази	Д	Зображувана дружність, фа­льшивий пафос
	Ритмічні коливання ви-тоти тону	є	Відкритість, різноманіття ін­тересів, внутрішня воля
	Неритмічні коливання: є нерівномірне підвищен-няй падіння тону	є	Глибоке, повне емоційне жит­тя

Ознаки голосу		Емоційний стан
1		2
Відтінки звучання
8.	Опукло-текуча манера говорити з м'якими пе­реходами окремих зву­ків і слів	ж	Прояв внутрішньо неповажної позиції стосовно будь-якого співрозмовника: людина навіть не піклується про те, щоб ін­шим було легко його розчути
9.	Кутасто-уривчаста мова з раптовими змінами гучності	3	Енергійність і твердість
Швидкість, чіткість, висота
10.	Прискорюваний темп мови	и	Спокій, достоїнство
11.	Помітні коливання швидкості мови	і	Страх, хвилювання
12.	Ясне й чітке проголо­шення слів	ї	Пожвавлення при внутрішній урівноваженості, здатності до творчості
13.	Нечітка, роз'пливчаста вимова (нижня щелепа рухається мало)	й	Неврівноваженість, відсутність стабільності
14.	Високий пронизливий голос	к	Легко збудлива людина, недо­статньо врівноважена
15.	Низький тон голосу	л	Співрозмовник усе більше на­дихається, поринає в те, про що говорить

«Маски»

Мета гри:

• формувати навички розуміння невербальної поведінки співроз­мовника;

• відпрацювати оптимальні навички та прийоми власного невер-бального спілкування;

— тренувати оптимальне емоційне реагування та самоконтроль на різні нестандартні ситуації.

Сутність гри:

1. Проблема: «Розуміння тонкощів невербального спілкування».

2. Учасники гри та їх функції:

2.1. Модель керівника гри — науково-педагогічного працівника Науково -педагогічний працівник:

• пояснює сутність гри, її правила та регламент;

• пропонує ситуації та перелік типів емоційних станів;

• формує команди;

• призначає експертну групу;

• підбиває підсумки.

2.2. Модель учасників гри Учасники команди:

• розподіляють між собою спілкувальні ролі з різними типами емоційних станів;

• відпрацьовують вербальні і невербальні навички та вміння спілкування;

— виступ учасників команди. Експерти:

• оцінюють виступи учасників команд: оригінальність, дотриман­ня мовленнєвих норм, оптимальне використання навичок і вмінь невербальної комунікації;

• визначають команду-переможницю.

3. Порядок проведення ділової гри: до участі у грі залучаються усі присутні студенти. З них науково-педагогічний працівник формує команди (максимум — десять чоловік в одній команді).

Завдання учасникам команди — кожному учаснику підготувати відповідь на задану ситуацію відповідно до отриманої спілкувальної ролі та продемонструвати її під час виступу команди.

Науково-недагогічний працівник пропонує ситуації та перелік типів емоційних станів. Ситуації:

1) співрозмовник займає вас розмовою, а вам треба йти;

Ч ви зауважуєте підлеглому за його запізнення на роботу;

о) люди, що сидять поруч з вами на зборах колективу, заважають ^вам млосною розмовою.

Перелік типів емоційних станів: радість, запитальне здивування,

ршна впевненість, ледь прихована іронія, байдужість, розгубленість,

роздратованість, агресивність, гнів, невпевненість, обурення, презир­ство.

Час виступу кожного з учасників — 2-3 хв.

Науково-педагогічний працівник призначає експертів, які оціню­ють виступи.

Для вирішення поставленого завдання командам надається 15-20 хв. Після того пропонується командний виступ.

Експерти оцінюють виступи команди в цілому та кожного учас­ника зокрема, коментують схвалене рішення та оголошують коман-ду-переможницю.

На завершення науково-педагогічний працівник висловлює свою думку, підбиває підсумки гри.

4. Підбиття підсумків гри: оригінальність побудови виступу -1-3 бали; дотримання мовленнєвих норм — 1-5 балів; оптимальне ви­користання навичок і вмінь невербальної комунікації — 1-3 бали.

Загальний бал виступу команди складається з оцінки оригіналь­ності виступу команди та оцінки виступу кожного учасника команди.

Цікаво знати!

З метою досягнення кращого іміджу стражів порядку токійським поліцейським було наказано зранку привітно усміхатися і життєра­дісно вітати перехожих. Результат перевершив усі сподівання: у пер­ший же день експерименту було затримано 63 злочинці-бідолахи: почувши привітання поліцейського, вони кидалися з усіх ніг куди очі бачать.

Лабораторне заняття №5 ТЕМА : КУЛЬТУРА Й ЕТИКЕТ В УПРАВЛІННІ

Підступна річ — культура спілкуван­ня: її присутність непомітна, зате від­сутність помітно одразу.

С. Муратов

Мета: Усвідомлення студентами суті, особливостей культури й етикету в упрвлінні

Зміст заняття