МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ СТУДЕНТАМ-ПРАКТИКАНТАМ

5 курсу

ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ З ПСИХОЛОГІЇ

(Укладач — Савицька О.В., доцент кафедри психології освіти, праці і управління, кандидат психологічних наук, доцент)

Практика на старших курсах є логічним продовженням навчальної практики 3 та 4 курсів і сприяє формуванню та вдосконаленню системи вмінь та навичок психологічного забезпечення організації навчально-виховного процесу в школі.

Особливістю педагогічної практики на випускних курсах є те, що студенти, залучаючись до обов’язків вчителя-предметника та вчителя-класного керівника, не лише знайомляться із специфікою, змістом та обсягом його роботи, але мають нагоду для перевірки теоретичних знань на практиці, теоретичного переосмислення цілісного педагогічного процесу, інтеграції та узагальнення теоретичних знань з дисциплін психолого-педагогічного циклу, основного (фахового) циклу та власного досвіду в єдину систему професійних знань.

Одним з основних напрямків виховної роботи педагога зі старшокласниками є профорієнтаційна робота, оскільки вона сприяє своєчасному залученню молоді до суспільного виробництва, раціональному розташуванню, ефективному використанню та закріпленню за місцем праці на основі об’єктивної оцінки та врахування схильностей, здібностей та інших індивідуальних якостей людини. Загальна система профорієнтаційної роботи спрямована на формування самосвідомості школярів при виборі професії. Саме вчитель, вихователь є центральною фігурою у реалізації основних цілей професійної орієнтації.

Виконуючи завдання з психології студент повинен продемонструвати знання теоретичних основ загальної, вікової і педагогічної та соціальної психології, а також такі вміння:

• використовувати психологічні знання для пояснення конкретних психологічних та педагогічних фактів;

• добувати фактичний матеріал, тобто збирати об’єктивні дані для психологічного осмислення психологічних явищ та феноменів, використовуючи основні загальнопсихологічні методи дослідження;

• застосовувати психологічні знання в практиці навчання і виховання, профорієнтаційній роботі;

• повно, разом з тим, узагальнено та переконливо, використовуючи конкретні факти, в письмові формі подавати результати своєї педагогічної діяльності.

Відповідно до поставленої мети педагогічної практики, студенти, виконуючи завдання з психології, повинні розв’язати такі завдання:

• грамотно використати психодіагностичний інструментарій для збору фактичного матеріалу про сформованість у старшокласників професійного плану, його усвідомленість, уявлення про світ професій, ступінь сформованості професійних інтересів та нахилів, особливості поведінки тощо;

• здійснити обробку та аналіз матеріалів, отриманих в результаті бесіди, опитування, спостереження тощо;

• узагальнити, осмислити отриману в ході психодіагностики інформації та підготуватися до профорієнтаційної бесіди.

Виконання студентом завдань з психології може відбуватися за такою схемою:

перші один-два тижні студент знайомиться з класом, обирає об’єкти вивчення, налагоджує зі старшокласниками психологічний контакт;

наступні чотири-п’ять тижнів студент, продовжуючи спостерігати за поведінкою старшокласників, проводить психодіагностичне обстеження 2-3-х учнів за допомогою анкети оптанта, методики “Карта інтересів”, проводить психологічну бесіду за пропонованим планом; здійснює обробку їх результатів з метою з’ясування особливостей професійного самовизначення старшокласників;

останній тиждень практики передбачає заповнення Карти первинної індивідуально-психологічної професійної консультації (див. Додаток Г), яка містить не лише узагальненні, теоретично осмисленні дані про особливості професійного самовизначення старшокласників, але й педагогічні висновки про основні напрямки профорієнтаційної роботи, напрямки профорієнтаційної роботи з учнями.

Складена за поданою в додатку формою (див. Додаток Г), Карта завіряється підписом студента. Бланки відповідей підписуються учнем, протоколи бесіди і спостережень — лише студентом. На кожного учня складається окрема Карта первинної індивідуально-психологічної професійної консультації, оформлюються окремі протоколи спостережень та бесіди.

Для перевірки методисту від кафедри психології освіти, праці і управління надається така звітна документація:

1. Бланки відповідей “Карти інтересів” з обробкою та інтерпретацією результатів, підписані учнями.

2. Відповіді на “Анкету оптанта”, підписані учнями.

3. Протоколи індивідуальної бесіди, складеної та підписаної студентом.

4. Протоколи спостережень підписані студентом.

5. Карти первинної індивідуально-психологічної професійної консультації за підписом студента.

Всі ці документи оформляються на білому папері формату А4 з дотриманням вимог до ведення ділової документації.

При роботі над завданнями з психології студент може скористатися такою літературою:

Баклицький І.О. Психологія праці.— К.: Знання, 2008. — 655 с.

Батаршев А.В. Базовые психологические свойства и профессиональное самоопределение личности. — СПб: Речь, 2005. — 208 с.

Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. — М.: Академия, 2004. — 304 с.

Лукашевич Н.П., Сингаевская И.В., Бондарчук Е.И. Психология труда. — К.: МАУП, 1997. — 64 с.

Теоретичні і методичні основи профорієнтації учнів загальноосвітніх шкіл та психолого-педагогічний відбір абітурієнтів на педагогічні спеціальності вищих навчальних закладів: Метод. реком./ Укл. Вареник В.В., Прокопченко Л.І. та ін. — Черкаси, 2006 с. — 128 с.

Методичні вказівки до організації вивчення особливостей професійного самовизначення старшокласника Студент-практикант перебуваючи на педагогічній практиці, виконуючи завдання з психології повинен:

а) здійснювати спостереження за двома-трьома учнями старших класів з метою виявлення їх нахилів і інтересів та особливостей поведінки;

б) провести індивідуальну бесіду задля з’ясування професійних намірів старшокласників;

в) здійснити діагностику за допомогою методик “Карта інтересів” та “Анкета оптанта”;

г) заповнити Карту первинної індивідуально-психологічної професійної консультації.

Організація психологічного спостереження

Спостереження за поведінкою та навчальною діяльністю старшокласника, як цілеспрямоване та систематичне сприймання й опис особливостей життєдіяльності учня, здійснюється впродовж усього часу спілкування з учнем і розпочинається з першого дня педагогічної практики.

Спостереження проводиться під час уроків, виховних заходів та перерв. Особливо важливим є вміння відмежовувати випадкові факти від закономірних, факти поведінки і діяльності від їх інтерпретації, строго слідувати поставленій меті.

Результати спостережень необхідно фіксувати у протоколі такої форми:

Протокол спостереження

Прізвище, ім’я учня_________________________________________

Дата	Факти діяльності та поведінки учня	Психологічний аналіз	Висновки (щодо інтересів, нахилів старшокласника до діяльності)

Оскільки метою спостереження є збір первинної інформації про інтереси, нахили, здібності до діяльності, то об’єктом спостереження може бути навчальна та позанавчальна діяльність учня.

Дані спостережень можуть використовуватися на лише для з’ясування ступеня сформованості професійних інтересів та нахилів, особистісних якостей, але є основою для рекомендацій з вибору професії, шляху професіоналізації.

1. Методичні вказівки до проведення опитування

Опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування) є найпоширенішим методом збору даних для психологічної характеристики особистості.

Він передбачає вербальну взаємодію з вчителем або учнями з метою з’ясування найрізноманітніших аспектів пов’язаних з вибором професії старшокласником.

Опитування дозволяє в найкоротший час зібрати інформацію про реальну діяльність, вчинки учнів, про суб’єктивні думки, наміри, настрої тощо.

Опитування використовується не лише для збору первинної інформації, але й для уточнення, розширення або контролю даних, які отримані за допомогою будь-якого іншого методу.

Бесіда, як різновид опитування, є вільним діалогом між дослідником (студентом) та респондентом (учнями, вчителем) на певну тему. Бесіда обов’язково повинна бути цілеспрямованою, тобто слід чітко уявляти, які відомості потрібно отримати (запитання продумують заздалегідь). Основною умовою успішної бесіди є створення дружньої атмосфери.

Під час практики в ході індивідуальної бесіди зі старшокласником студент повинен з’ясувати:

Який стан здоров’я старшокласника (чи є хронічні захворювання, функціональні відхилення тощо)?

Про які професії і що відомо старшокласнику?

Чи визначився старшокласник з професією, якою хотів би оволодіти?

Що старшокласник знає про обрану професію (умови професійної діяльності, які знання, здібності потрібні, в яких навчальних закладах і як довго потрібно навчатися, щоб здобути обрану професію)?

Оцінку старшокласником можливість успішного навчання у навчальному закладі та прогноз щодо успішності та ефективності здійснення професійної діяльності в майбутньому? Підстави такої оцінки.

Чи обрав старшокласник навчальний заклад, який здійснюватиме його професійну підготовку?

Що вплинуло на вибір професії?

Під час бесіди слід вести протокол, у якому фіксувати всі відповіді на запитання, поставлені під час бесіди. Протокол має таку форму: