I.Обговорення теоретичних питань.

Текст для читання

В Україні існують тільки три сфери можливої зайнятості: дер­жавна робота (або так звана бюджетна сфера), бізнес (легальний чи нелегальний) і громадські організації. У кожній із цих сфер є свої переваги і недоліки.

Звичайно, непоганий варіант — працювати на хорошій посаді в державній установі з 9 до 18 години, мати щороку профспілкову путівку на відпочинок у санаторій, стабільну заробітну платню, са­дочок для дітей, а перейматися тільки через невеликі проблеми з керівництвом. На жаль, усіма цими перевагами можна скористатися лише за умови стабільної економічної ситуації в країні. А коли всю­ди відбуваються скорочення і заробітну платню затримують навіть податківцям, треба розглядати інші варіанти.

Один з них — бізнес. Насправді тут йдеться не про один варіант, ^а про декілька. Адже приватне підприємництво як таке є дуже неодно­рідною сферою, від якої, власне, і залежить характер діяльності. По-перше, бізнес буває легальний і нелегальний. По-друге, можна засну­вати свій власний бізнес, але можна й працювати на когось — на приватному підприємстві.

Як відомо, легальний бізнес — це офіційно зареєстрована ^1пДприємницька Діяльність, яка не суперечить нормам чинного в

Україні законодавства. Зрозуміло, що з огляду на загальну економічну ситуацію, неврегульоване законодавство, недосконалу податкову си­стему, неформальні силові структури (рекет) тощо, у сфері підприє­мництва доводиться долати чимало труднощів. Але й тут, добре вив­чивши умови та правила гри, можна працювати з користю: ми це бачимо на прикладі діяльності багатьох успішних фірм. Малий бізнес, створюючи нові робочі місця, робить вагомий внесок у розв'язання проблеми зайнятості. Невеликі підприємства працюють досить ди­намічно, тут панує дух ініціативи та підприємливості, формуються особливі людські взаємини, складаються умови для самостійної праці фахівців та реалізації їхнього творчого потенціал}', набагато рідши­ми є прояви бюрократизму.

Індивідуальне підприємництво дає можливість забезпечити собі та своїй родині повну або часткову зайнятість.

Нелегальний бізнес (або так званий неформальний сектор) не обов'язково пов'язаний із наркотиками, зброєю та проституцією, як здається на перший погляд. Ми читаємо оголошення в газетах, де йдеться про послуги репетиторів чи прання білизни. Ми купуємо домашні торти, цигарки і горілку, що їх продають жінки біля ринків. Нас перепиняють на вулицях, пропонуючи позбутися зайвої ваги та проблем зі здоров'ям. Усе це — неформальний сектор, в якому люди організовують незареєстровану підприємницьку діяльність, за яку ніхто не сплачує державі податки. Звичайно, в цій сфері можна от­римати прибутки, але тут виникають набагато серйозніші проблеми. А проте для багатьох нелегальний бізнес є головним джерелом до­ходів і чи не єдиною можливістю утримувати себе та сім'ю.

Особи, які працюють у неформальному секторі, часто діють поза межами законодавчого поля України, тому не забезпечені або не повністю забезпечені правовим захистом. Громадяни, які займають­ся незареєстрованою комерційною діяльністю, зокрема, продають і перепродують різні товари, часто не мають елементарних економіч­них знань, не вміють реально оцінювати свої можливості та ступінь ризику, тому постійно стикаються з проблемами, що виникають че­рез невдало проведені фінансові операції.

Серед людей, які намагаються поліпшити своє матеріальне ста­новище, дуже поширеною формою діяльності є робота у фірмах ба­гаторівневого маркетингу, що полягає в продажу різного виду продукції та залученні якомога більшої кількості фахівців до такої

діяльності. Але часто такі особи не мають достатньої освіти, тому не розуміють усіх нюансів пропонованих методів заробляння грошей, які на перший погляд видаються дуже простими і доступними. Не зваживши своїх можливостей, такий фахівець вступає до організації, що потребує негайної сплати певної суми — від 20 до 100 доларів, або відразу підписує контракт на велику суму, оскільки величина заробітку прямо залежить від величини придбаної партії товару. Для закупівлі великої партії зазвичай доводиться позичати гроші, часто — під відсотки. Робота в багаторівневому маркетингу вимагає певних навичок і певного хисту. Тим часом не всі їх мають. Нерідко праці­вник не може реалізувати товар повністю і повернути гроші. І по­трапляє в ще гіршу ситуацію, ніж попередня.

Основними проблемами праці у фірмах багаторівневого марке­тингу є:

• негативне ставлення клієнтів до фірм багаторівневого марке­тингу;

• несприятливий морально-психологічний клімат в організації за умов жорстокої конкуренції;

• необхідність розраховуватися за «захист» із «неформальними» силовими структурами;

• великі поточні витрати та нестабільний заробіток;

• сильна залежність від нав'язаних від фірми умов внаслідок низької правової культури та незнання законів.

Праця у неформальному секторі має також свої переваги. По-пер­ше, стабільний заробіток. По-друге, нерегламентований сектор ство­рює реальні умови для розвитку підприємницької ініціативи. Тут можна здобути досвід роботи, який знадобиться при переході в ле­гальний бізнес.