Методичні рекомендації до написання контрольної роботи

Контрольна робота є одним із засобів визначення міри засвоєння студентами як окремої теми, так і дисципліни загалом. Обсяг контрольної роботи визначається специфікою досліджуваного питання та змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю і практичним значенням. Оптимальний обсяг контрольної роботи становить 10-15 сторінок. Контрольна робота має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки сукупно не повинні перевищувати 20% її загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервала на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм; усі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного аркуша, проте порядковий номер на ньому не ставиться.

На титульному аркуші контрольної роботи вказують: офіційну назву навчального закладу, факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора роботи (абревіатура навчальної групи); повну назву теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад і рік написання контрольної роботи. Після титульного аркуша подається зміст контрольної роботи з точною назвою кожного розділу (параграфа) і вказуванням його сторінок.

Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в контрольній роботі праці в алфавітному порядку авторів. Монографії і збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовка.

Вибір теми контрольної роботи

Тема контрольної роботи – це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції. Вона повинна становити самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко виокремленої від інших. Неприпустимим є поєднання кількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання.

Важливими критеріями при доборі теми контрольної роботи є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, передусім, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками.

Структура контрольної роботи:

- титульний аркуш;

- зміст (план);

- вступ;

- розділи (вони часто поділяються на параграфи);

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки (в яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо);

- перелік умовних позначень.

У вступі контрольної роботи обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, вказавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули на розвиток явища або процесу, що досліджується, на недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації.

Основну частину контрольної роботи складають кілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою.

Виклад матеріалу в контрольній роботі має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів або пояснювати їх відразу, при першому згадуванні в тексті контрольної роботи. Терміни, окремі слова та словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту контрольної роботи.

Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагмента джерела неприпустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті контрольної роботи в повному обсязі, краще винести його в додатки.

У контрольній роботі необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно спинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення.

Кожен розділ контрольної роботи має завершуватися короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження розглянутої проблеми.

Особливістю написання контрольної роботи з архівознавства є його прикладний характер, що зумовлює нечисленність теоретичних праць і частково звужує (але не виключає) можливості підготовки студентами робіт суто концептуального характеру (оскільки розроблення, наприклад, теоретичного підґрунтя певних архівних технологічних операцій та характеристики їх змісту потребує наявності умінь і навичок практичної роботи в архіві).

Дослідження питань технологічного характеру теж пов’язане з певними труднощами, оскільки передбачає не тільки теоретичне вивчення, а й практичне ознайомлення студента із змістом тих процесів, про які йдеться в роботі.

Отже, частина контрольних робіт з цієї дисципліни спрямована на дослідження студентами окремих питань історії архівної справи в Україні, Росії, інших країнах, окремих регіонів.

Написання контрольних робіт потребує вивчення наявних теоретичних праць відомих учених у галузі архівознавства та суміжних галузях, зокрема, В.М. Автократова (проблеми теорії архівознавства за радянських часів), К.І. Рудельсона (питання класифікації документної інформації в архівних документах), С.О. Шмідта, В.П. Козлова, Є.В. Старостіна та ін. (джерелознавчі основи архівознавства), Г.В. Боряка (теоретико-прикладні аспекти організації архівної справи в Україні), Я.С. Калакури (теоретичні основи архівознавства), К.Є. Новохатського (правові та організаційні засади архівної справи), Н.М. Христової (організація науково-довідкового апарату архіву), Є.В. Старостіна та Т.І. Хорхордіної (окремі етапи розвитку архівної справи в різних країнах, а також у Росії, СРСР), І.Б. Матяш (питання історії архівної справи та архівознавства в Україні ХІХ-ХХ ст.), О.Г. Мітюкова (розвиток архівної справи в радянську добу) і т.д.

Розробляючи тему історичного характеру, слід використати узагальнюючу фундаментальну роботу “Нариси історії архівної справи в Україні” (Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, 2002 р.), здійснити пошук окремих невідомих фактів, зафіксованих в архівних документах (що передбачає роботу з фондами центральних, обласних, інших архівів, Інституту архівознавства, Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського), періодичних чи інших виданнях минулого (зокрема, йдеться про факти з історії роботи архівів, архівних комісій, товариств, діяльності окремих осіб, причетних до розвитку архівознавства, архівної справи та архівної освіти в Україні).

Під час підготовки контрольних робіт слід використати матеріали Закону України “Про Національний архівний фонд та архівні установи”, інших нормативно-правових актів. Джерельною базою можуть бути також державні та галузеві стандарти України, офіційні концепції та програми (зокрема, захисту національних інтересів у сфері архівної справи, комп'ютеризації архівної справи, збереженості архівних документів тощо), автореферати дисертацій (каталог авторефератів є в Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського). Варто також опрацювати наукові фахові видання, такі, наприклад, як “Архіви України”, “Студії з архівної справи та документознавства”, “Архівознавство. Археографія. Джерелознавство”.

Понятійний апарат архівознавства та архівної справи зосереджено у спеціальних словниках архівної термінології, зокрема українському (1998), міжнародному (1995), соціалістичних країн (1982, 1988), а також у російському та українському (ДСТУ 2732-94) термінологічних стандартах (для порівняння можна ознайомитися з радянськими та міжнародними стандартами).

Контрольну роботу оцінюють за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення контрольної роботи; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.