Запитання для самоперевірки

1. Які етапи забезпечення ретроспективною документною інформацією?

2. Які є джерела ретроспективної документної інформації?

3. Що таке архівна евристика?

4. Що є предметом вивчення архівного маркетингу?

5. Які напрями використання архівної інформації?

Завдання для самостійної роботи

1. Визначити предмет архівної евристики.

2. Дати визначення архівного маркетингу.

3. Розкрити значення архівних евристики та маркетингу.

Література: 33, 37, 43, 44.

Теми для контрольних робіт

1. Принципи та методи архівного описування.

2. Облікові документи архіву.

3. Типо-видова структура довідкового апарату архівів.

4. Проблеми забезпечення збереженості архівних документів на сучасному етапі.

5. Інформатизація як комплексна система організаційних, науково-методичних і технологічних процесів.

6. Інформатизація архівної справи в Україні: досвід та проблеми на сучасному етапі.

7. Основні напрями та форми науково-дослідної роботи архівних установ.

8. Науково-інформаційна діяльність архівів.

9. Документальні видання державних архівів як результат їх науково-дослідної роботи.

10. Інформаційне забезпечення науково-дослідної та методичної роботи.

11. Зміст і форми методичної роботи архівів.

12. Наукові конференції в галузі архівної справи.

13. Науково-теоретичні та науково-методичні розробки в галузі архівної справи.

14. Потреби в архівній інформації та групи її споживачів.

15. Основні напрями і форми використання архівної інформації.

16. Архівна евристика як спеціальна історична дисципліна.

17. Використання документної інформації та архівний маркетинг.

Колоквіум

Дати визначення таких понять:

1. Аналітико-синтетичне оброблення ретроспективної документної інформації.

2. Аркуш користування архівними документами.

3. Аркуш обліку кіно-, фото- і фонодокументів.

4. Аркуш фонду.

5. Аркуш-засвідчувач опису.

6. Аркуш-засвідчувач справи.

7. Архівна довідка.

8. Архівна евристика.

9. Архівне описання.

10. Архівне описування.

11. Архівний довідник.

12. Архівний каталог.

13. Архівний маркетинг.

14. Архівний опис.

15. Архівні технології.

16. Використання архівної інформації.

17. Відомості про зміни у складі та обсязі архівних фондів.

18. Вторинна документна інформація архіву.

19. Дезінсекція документів (архівосховищ).

20. Дезінфекція документів.

21. Довідково-інформаційний фонд.

22. Допоміжні облікові документи.

23. Експонування документів.

24. Елемент описання.

25. Ефективність використання архівної інформації.

26. Забезпечення збереженості документів.

27. Зона описання.

28. Інформатизація архівної справи.

29. Інформаційно-пошукова система.

30. Консерваційно-реставраційне оброблення документів з плівковими носіями.

31. Корпусне видання документів.

32. Матеріальна основа документа.

33. Науково-інформаційна діяльність архіву.

34. Облік документів архіву.

35. Одиниця зберігання архівних документів.

36. Одиниця обліку архівних документів.

37. Одиниця описування.

38. Основні облікові документи архіву.

39. Перехресний пошук.

40. Путівник по фондах архіву/архівів.

41. Реставрація документів.

42. Санітарно-гігієнічний режим зберігання документів.

43. Система науково-довідкового апарату.

44. Температурно-вологісний режим зберігання документів.

45. Централізований облік архівних документів.

ТЕСТИ

1) Найдавнішими писемними документами є:

• актові книги;

• книги Руської (Волинської) метрики;

• грамоти періоду Київської Русі;

• реєстри;

• збірки привілеїв.

2) Литовська метрика містила:

• вхідні документи канцелярій місцевих установ;

• тестаменти;

• грамоти різного змісту;

• акти, видані від імені великого князя;

• богослужебні книги.

3) Руська метрика – це:

• книги Неодмінної ради;

• реєстр документів зовнішньополітичної діяльності;

• друга назва Коронної метрики;

• структурна складова Коронної метрики;

• грамоти періоду Київської Русі.

4) Утворення “Генеральной Малороссийской архивы” пов'язане з:

• скасуванням гетьманського правління 1764 року;

• указом Сенату 1781 року;

• відновленням Другої Малоросійської колегії;

• діяльністю Малоросійської колегії;

• наказом Петра І 1700 року.

5) Архів Кошá Нової Зопорозької Січі:

• один з фамільних архівів Гетьманщини;

• документальна колекція одного з наукових товариств;

• утворений у результаті діяльності Київської археографічної комісії;

• це унікальний документальний комплекс XVIII ст.;

• єдиний державний архів Запорозької Січі.

6) Заснування історичного архіву у Львові пов'язане з необхідністю збереження:

• документів архіву митрополитів Української греко-католицької церкви;

• документів жупаністських архівів;

• документів архівів консисторій;

• актових книг ліквідованих гродських і земських судів;

• тестаментів.

7) Заснування Центрального архіву давніх актів у Києві пов'язане з діяльністю:

• Археологічного інституту;

• губернських учених архівних комісій;

• Київської археографічної комісії;

• Головної архівної комісії;

• Історичного товариства Нестора-літописця.

8) Одним з комплексів документів Харківського історичного архіву є:

• матеріали Литовської метрики;

• документи Старої Гетьманщини;

• документи церковних архівів;

• магнатські архіви;

• матеріали Руської (Волинської) метрики.

9) Серед приватних документальних зібрань ХІХ ст. широко знаним і найважливішим у науковому відношенні є архів:

• М. Маркевича;

• О. Лазаревського;

• А. Чепу;

• Д. Дорошенка;

• Д. Самоквасова.

10) Одним із завдань губернських учених архівних комісій було:

• опрацювання матеріалів ліквідованих установ кінця XVIII-XIX ст.;

• створення історичних архівів;

• розбирання справ і документів, призначених до знищення в губернських і повітових архівах різних відомств;

• створення Археологічного інституту;

• впорядкування архіву колишньої Малоросійської колегії.

11) Згідно з наказом отамана С. Петлюри від 06.10.1919 року:

• заснувати бібліотечно-архівний відділ;

• заборонялось знищувати військово-історичні документи;

• передбачалось створити Музей-архів визволення України;

• передбачалось заснувати Головний військово-історичний архів;

• визначались основні завдання Культурно-освітньої управи Генерального штабу Армії Української Народної Республіки.

12) Крайовий державний архів було засновано 1907 року у:

• Львові;

• Чернівцях;

• Тернополі;

• Києві;

• на Закарпатті.

13) В роки Другої світової війни архіви України вивозили до міста:

• Тбілісі;

• Златоуста;

• Алма-Ати;

• Ташкенту;

• Харкова.

14) Архівістика – це:

• архівні документи, що стосуються історії України і українського народу;

• сукупність методів виконання комплексу послідовних і взаємопов'язаних робіт з архівними документами;

• встановлена законодавчими та нормативно-правовими актами сукупність норм і правил, що регламентують діяльність архівних установ;

• архівознавство та архівна справа в їх єдності;

• система наукових термінів, яка відображає сутність архівознавства та архівної справи.

15) Архівознавство – це:

• прикладна галузь знань, що вивчає засоби оптимізації температури та вологості в приміщеннях архівів;

• галузь життєдіяльності суспільства, що охоплює наукові, політико-правові, культурологічні та техніко-економічні аспекти організації зберігання архівних документів та використання їх інформації;

• комплексна система знань, що вивчає теорію, історію і практику архівної справи, її правові та економічні засади;

• спеціальна архівознавча дисципліна, що вивчає теорію, методику і практику пошуку архівної інформації;

• спеціальна історична дисципліна, що займається введенням писемних джерел до наукового і практичного суспільного обігу, включаючи їх пошук, відбір, наукове описування та публікування.

16) Система архівних установ – це:

• сукупність центральних державних архівів України;

• сукупність архівів та архівних підрозділів;

• те саме, що й мережа архівних установ;

• архівні відділи міських рад;

• сукупність місцевих архівних установ.

17) Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи та діловодства є:

• Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства;

• Державний комітет архівів України;

• Кабінет Міністрів України;

• Національна академія наук України;

• Верховна Рада України.

18) Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства здійснює, зокрема:

• управління архівною справою;

• формування Національного архівного фонду;

• законодавче забезпечення архівної справи;

• розроблення теоретичних і методичних проблем архівознавства;

• зберігання і користування документами архівів.

19) Основні питання, пов'язані з функціонуванням державних архівів, регулює:

• Закон України “Про охорону та використання пам'яток історії та культури”;

• положення про державний архів;

• Закон України “Про Національний архівний фонд та архівні установи”;

• “Основи законодавства про культуру”;

• паспорт архівної установи.

20) “Державний реєстр національного культурного надбання” призначений для обліку:

• колекційних та архівних фондів бібліотечних відділів рукописів;

• архівних зібрань центральних державних архівів України;

• документів Національного архівного фонду;

• кінофотофонодокументів;

• документів архівного фонду Національної академії наук України.

21) Центральний державний історичний архів України, м. Київ:

• призначений для тимчасового зберігання документів з подальшим їх переданням до Державного комітету архівів;

• містить документи до 1917 року;

• містить документи, пов'язані з історичним минулим м. Києва;

• комплектується сучасними розробками в галузі історії України;

• виконує функції управління державними архівами України.

22) Національний архівний фонд – це:

• те саме, що й архівна україніка;

• частина документів державного архіву;

• сукупність архівних документів, що відображають історію духовного і матеріального життя українського та інших народів, мають культурну цінність і є надбанням української нації;

• сукупність документів приватних архівів;

• документальні комплекси, що утворились у різні історичні періоди на теренах сучасної України.

23) Особливо цінні та унікальні документи:

• це документи, що містять інформацію про найважливіші події, факти і явища в житті суспільства і є складовою Національного архівного фонду;

• зберігаються лише в приватних архівах;

• це документи архівної україніки і зберігаються за кордоном;

• документи колишніх партійних архівів;

• становлять фонди Національної академії наук України.

24) Архівна україніка – це:

• офіційні документи сучасних державних установ, органів державної влади та самоуправління;

• архівні документи, пов'язані з Україною, що зберігаються за її межами;

• документи стосовно українського народу, що зберігаються в приватних архівах;

• рукописні книги, зібрання історичних документів;

• колекції рукописів і документів, зібраних іноземцями.

25) Нормативним документом, що визначає статус і функції державних архівів, є:

• положення про державний архів;

• паспорт державного архіву;

• Закон України “Про Національний архівний фонд та архівні установи”;

• “Основи законодавства про культуру”;

• “Положення про державну реєстрацію документів Національного архівного фонду”.

26) Базовою класифікаційною одиницею організації документів в межах архівного фонду є:

• архівний фонд;

• справа;

• окремий документ;

• опис;

• колекція.

27) Експертиза цінності документів:

• має на меті розроблення теорії та методики описування документів;

• розробляє критерії виявлення інформації про документи, а також самих документів;

• це – визначення на підставі чинних засад і критеріїв культурної та практичної цінності документів;

• призначена для визначення хронологічних меж фондів особового походження;

• призначена для відтворення первинної документної інформації в довідковому апараті.

28) Експертно-перевірні комісії діють, зокрема у:

• архівних підрозділах районних державних адміністрацій;

• особових архівах;

• державних архівах;

• Державному комітеті архівів України;

• міністерствах і відомствах.

29) При проведенні експертизи цінності документів застосовують:

• схеми організації фонду;

• переліки документів;

• схеми систематизації документів;

• номенклатури справ;

• архівні довідники.

30) Державній реєстрації підлягають:

• документи, віднесені експертизою їх цінності до Національного архівного фонду;

• лише унікальні та особливо цінні документи;

• лише архівна україніка;

• номенклатури справ;

• архівні довідники.

31) Документи тимчасового зберігання підлягають зберіганню терміном:

• 75 років – В;

• до 10 років;

• більше 10 років;

• 15 років;

• 5 років.

32) Номенклатура справ – це:

• переліки документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ із зазначенням термінів їх зберігання;

• систематизований і проіндексований список назв справ із зазначенням термінів їх зберігання;

• те саме, що й паспорт архівної установи;

• реєстр національного культурного надбання;

• одна із звітних форм державного архіву.

33) Переліки документів бувають:

• відомчі;

• міжвідомчі, відомчі і конкретні;

• міжвідомчі;

• конкретні;

• примірні.

34) Основною зведеною звітно-обліковою формою є:

• звіт про виконання плану розвитку архівної справи;

• положення про державний архів;

• довідник по архівах;

• паспорт архівної установи;

• анотований реєстр описів.

35) Архівне описування – це:

• те саме, що й описова стаття;

• тип архівного довідника;

• процес створення вторинної документної інформації;

• процес створення архівного опису;

• процес створення облікової документації.

36) Типом довідника на рівні справи є:

• довідник по архівах;

• опис;

• каталог;

• анотований реєстр описів;

• путівник по архіву.

37) Міра згортання первинної інформації є найвищою для:

• фондів державного архіву;

• документа;

• справи;

• фонду;

• групи справ.

38) Архівний опис – це:

• те саме, що й описова стаття;

• архівний довідник, що виконує облікову та довідково-пошукову функції;

• процес створення опису страхового фонду;

• те саме, що й список фондів архіву;

• комплекс документів, історично або логічно пов'язаних між собою, що утворилися в результаті діяльності певної установи або особи.

39) Для централізованого державного обліку документів Національного архівного фонду державні архіви укладають:

• список фондів;

• книгу обліку надходжень страхового фонду та фонду користування;

• Державний реєстр національного культурного надбання;

• архівний опис;

• книгу обліку надходжень документів на постійне зберігання.

40) Одним з допоміжних облікових документів архіву є:

• паспорт архіву;

• книга обліку справ з особового складу;

• картка архівного фонду;

• відомості про зміни у складі та обсязі фондів;

• список фондів архіву.

41) Найсуттєвішою ознакою довідкового апарату, зокрема є:

• встановлення авторів, часу, місця створення, редакції архівних документів;

• вторинність по відношенню до архівних довідників;

• забезпечення фізичного доступу до архівних документів;

• забезпечення правового доступу до архівних документів;

• встановлення наукової та історико-культурної цінності документів шляхом їх експертизи з подальшою державною реєстрацією їх та взяттям на державний облік.

42) Анотований реєстр описів:

• розкриває склад і зміст документів фонду за його описами;

• представляє документну інформацію за галузями знань і практичної діяльності суспільства;

• забезпечує облік і пошук документної інформації по конкретному архівному фонду;

• забезпечує облік і пошук інформації загалом по країні;

• це архівний довідник, в якому інформацію систематизовано відповідно до обраної схеми класифікації.

43) Природне старіння – це:

• руйнування матеріальної основи документа під впливом біологічних факторів;

• пошкодження матеріальної основи документів, яке призводить до злипання аркушів;

• фізико-хімічні та фізико-механічні зміни, яких зазнає матеріальна основа документів;

• зміни, викликані діяльністю живих організмів, які розвиваються на полімерних матеріалах;

• пошкодження матеріальної основи документа, що не можуть бути виправлені у процесі реставрації документа.

44) Фумігація – це:

• масове ураження документів пліснявою та комахами;

• фазова консервація документів;

• усунення причин зволоження приміщень;

• оброблення сховищ спеціальними парами, газами, аерозолями;

• місцева дезінсекція сховищ.

45) Одним з видів методичних посібників є:

• інструкція;

• опис справ;

• анотований реєстр описів;

• паспорт архіву;

• аркуш фонду.

46) Інформатизація архівної справи – це:

• сукупність способів оброблення інформації в усіх видах людської діяльності з використанням сучасних засобів зв'язку, поліграфії, обчислювальної техніки та програмного забезпечення;

• початковий етап аналітико-синтетичного оброблення документної інформації, який складається з вивчення документів та вилучення з них найсуттєвіших відомостей;

• сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, соціально-економічних, науково-технічних та інших заходів для реалізації завдань архівної галузі на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки;

• наукова та організаційна діяльність, спрямована на забезпечення користувачів необхідною первинною і вторинною документною інформацією архіву;

• оснащення архівних установ електронною обчислювальною технікою, розвиток комп'ютерних продуктів і послуг, широке використання їх у галузі, а також підвищення комп'ютерної грамотності архівістів.

47) Довідково-інформаційний фонд – це:

• документація, що фіксує процес і результати наукових досліджень, технічних розробок, а також шляхи і методи їх впровадження у виробництво в галузі техніки, промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку і технічних наук;

• сукупність первинних і вторинних документів інформаційного органу, що використовуються для галузевого інформаційного обслуговування;

• сукупність документів в інформаційних системах;

• систематизований список документів з нормативними вказівками про терміни зберігання документів або про склад документів, включення яких до складу Національного архівного фонду є обов'язковим;

• документація, що утворюється в процесі документування управлінської діяльності й залишається на місці свого утворення для ведення поточних справ установи.

48) Однією з форм використання архівної інформації є:

• публікування документів;

• аналітико-синтетичне оброблення ретроспективної документної інформації;

• архівне описування;

• облік документів архіву;

• розкриття архівної інформації через описові статті на кожному окремому рівні структурних комплексів документів.

49) Архівна евристика – це:

• підсистема управлінської документації, що забезпечує організаційну функцію апарату управління;

• спеціальна історична дисципліна, яка вивчає історію письма;

• інформаційно-пошукова система, в якій оброблення, пошук і актуалізація даних відбувається за допомогою електронно-обчислювальної техніки;

• спеціальна архівознавча дисципліна, що вивчає теорію, методику і практику пошуку архівної інформації;

• процес оброблення інформації за методом аналізу і синтезу змісту документів з метою одержання необхідних відомостей.

50) Архівний маркетинг – це:

• один з видів науково-інформаційної діяльності архіву, спрямований на забезпечення користувачів архівними документами в читальному залі архіву;

• спеціальна історична дисципліна, що займається введенням писемних джерел до наукового і практичного суспільного обігу, включаючи їх пошук, відбір, наукове описування та публікування;

• сукупність основоположних принципів організації і управління архівною справою, способів та технології її ведення, що забезпечують цілісність і скоординованість функціонування архівної галузі;

• вид діяльності архівної установи, спрямований на забезпечення її взаємозв'язків із споживачами архівної інформації, створення ринку архівних послуг та отримання прибутку;

• встановлена законодавчими та нормативно-правовими актами сукупність норм і правил, що регламентують діяльність архівних установ.