- •1)Сутність фінансового менеджменту. Функції фінансового менеджменту.
- •2)Упр-ня дебіторською забор-тю. Визначення резерву сумнівних боргів.
- •3)Мета і завдання фінансового менеджменту.
- •4. Методи рефінансування дебіторської заборгованості підприємства.
- •5. Стратегія і тактика фін. Мен-ту. Об'єкти та суб'єкти фін. Мен-ту.
- •6.Призначення і види фін-х звітів. Методи оцінки фін-х звітів.
- •7.Механізм фін.Мен.Місце фін.Мен. В орг.Структурі підприємства.
- •8. Склад , хар-ка та зміст фін.Звітності підприємства відповідно до положень (стандартів) бух.Обліку . Зміст і завдання аналізу фін.Звітів.
- •9. Організаційне забеспечення фін.Мен. Характеристика моделі фінансової інфраструктури підприємства.
- •10.Бухгалтерський баланс і його значення для аналізу фінансового стану підприємства. Критерії і методи оцінки структури балансу підприємства
- •Показники інформаційного забезпечення фінансового менеджменту. Фінансова інформаційна база.
- •12.Аналіз показників ліквідності і платоспроможності підприємства
- •13. Необхідність та значення вартості грошей у часі. Факторі,що впливають на зміну вартості грошей у часі.
- •14. Аналіз звіту про прибутки (збитки) підприємства.
- •15. Нарахування простих і складних відсотків. Майбутня вартість грошей та її зміст.
- •16.Аналіз звіту про рух грошових коштів.
- •17.Поняття компаундинування. Розрахунок майбутньої вартості грошей з урахуванням ануїтетів.
- •18. Показники фінансової стійкості і стабільності підприємства та їх оцінка
- •19. Теперішня вартість грошей та II змicт. Поняття дисконтування та сфери його застосування.
- •20. Показники ділової активності підприємства
- •21. Розрахунок теперішньої вартості ануїтетів
- •22. Зміст і завдання антикризового фінансового управління підприємством
- •23. Визначення чистої реалізаційної вартості (npv)
- •24. Методи прогнозування банкрутства підприємства. Система попереднього реагування на загрозу банкрутства і комплекс упереджувальних заходів.
- •24.2. Система раннього попередження та реагування (српр)
- •25. Методи аналізу ефективності інвестиційних проектів.
- •26. Фінансова санація підприємства як елемент антикризового управління.
- •27. Розрахунок внутрішньої ставки доходу (irr).
- •28) Досудова санація. Санація за рішенням арбітражного суду.
- •29) Розрахунок модифікованої внутрішньої норми доходу (mirr).
- •31. Визначення терміну окупності (pp) і дисконтованого терміну окупності(dpp)
- •32. Фактори, що впливають на формування прибутку. Зовнішні і внутрішні фактори
- •33.Зміст і завдання управлінням і формуванням прибутку підприємства
- •35. Управління розподілом і використанням прибутку підприємства.
- •36. Аналіз динаміки і структури активу та пасиву балансу.
- •2.Коефіцієнт вибуття:
- •40. Методи фінансового аналізу та їх характеристика
- •43. Розрахунок теперішньої вартості ануїтетів, поточна вартість довічної ренти
- •44.Забезпечення ефективного контролю за рухом та своєчасним поверненням дз
- •45. Створення резервного фонду. Політика використання прибутку.
- •46. Дивідендна політика
- •47. Стратегія фінансування оборотних активів агресивна, консервативна та компромісна модель
- •48. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства
- •49. Управління необоротними активами підприємства
- •51. Політика максимізації прибутку підприємств. Операційний леверидж.
- •52 Фінансовий менеджмент як система управління фінансами підприємства. Необхідність і умови ефективності фінансового менеджменту та умови її досягнення
- •53. Управління формуванням прибутку від операційної діяльності
- •54. Системи та методи фінансового контролю
- •57. Управління дебіторською заборгованістю. Визначення оптимальної структури дебіторської заборгованості.
- •58. Зміст і завдання антикризового фінансового управління підприємством
- •65. Забезпечення ефективного контролю за рухом та своєчасним поверненням дебіторської заборгованості.
- •66. Джерела формування оборотних активів підприємства та шляхи забезпечення їх оптимальної структури.
- •67. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту. Характеристика моделі фінансової інфраструктури підприємства.
54. Системи та методи фінансового контролю
Фінансовий контроль є однією із завершальних стадій управління фінансами. Водночас він є необхідною умовою ефективності управління фінансовими відносинами в цілому. Складність розуміння фінансового контрою зумовлена складністю самих фінансів. Так само, як фінанси є основою суспільної діяльності в будь-якій сфері і водночас відображають її матеріальну результативність, так і фінансовий контроль виступає в ролі свого роду лакмусового папірця, з допомогою якого зримо проявляється весь процес руху фінансових ресурсів, починаючи зі стадії їх формування, що необхідно для початку здійснення діяльності в будь-якій сфері публічного життя, і завершуючи одержанням фінансових результатів цієї діяльності.
Особливе місце фінансового контролю в загальній системі контролю як елемента в системі управління суспільними процесами зумовлюється його специфікою, що найяскравіше проявляється в контрольній функції самих фінансів. Об’єктивно властива фінансам здатність виражати специфічну сторону виробничогосподарської діяльності в будь-якій сфері робить фінансовий контроль всеохоплюючим і всеосяжним.
Водночас для того щоб з потенційно можливого фінансовий контроль дійсно став таким і на практиці, завжди необхідно розрізняти базисні і надбудовні елементи фінансового контролю. Якщо контрольна функція фінансів є властивістю самих фінансів і виступає базисом фінансовоконтрольних правовідносин, то власне фінансовий контроль є діяльністю відповідних органів і організацій, що його здійснюють.
Формально об’єктом фінансового контролю є фінансові показники діяльності, але оскільки вони або регламентують процес формування, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів, або відображають результативність їх кругообігу, фактичним об’єктом фінансового контролю є весь процес виробничогосподарської діяльності. Саме цим й зумовлюється виключно велика роль фінансового контролю в системі управління суспільними процесами.
Таким чином, фінансовий контроль це цілеспрямована діяльність законодавчих і виконавчих органів публічної влади і недержавних організацій, спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в ході мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих і децентралізованих грошових фондів держави з метою найефективнішого соціально-економічного розвитку усіх суб’єктів фінансових правовідносин.
Фінансовий контроль характерний усім фінансово-правовим інститутам. Тому поряд із загальними фінансово-правовими нормами, що регулюють організацію і порядок здійснення фінансового контролю в цілому, є норми, що враховують його специфіку в окремих фінансово-правових інститутах.
Державний фінансовий контроль здійснюють державні органи влади та управління. Головна його мета - забезпечити інтереси держави і суспільства щодо поступлень доходів і витрачання державних коштів. Від його організації багато в чому залежать шляхи економічного розвитку держави, рівень добробуту населення, масштаби тіньової економіки і економічних злочинів.
Відомчий фінансовий контроль застосовується тільки до підвідомчих підприємств і організацій. Він здійснюється контрольно-ревізійними підрозділами міністерств і відомств , охоплює діяльність підзвітних їм підприємств, установ і організацій. В останні роки в процесі адміністративної реформи у зв'язку з ліквідацією великої кількості міністерств та появою підприємств нових форм власності масштаби відомчого контролю значно скоротилися.
Громадський (суспільний) фінансовий контроль здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації тощо). Об'єкт контролю залежить від завдань, які перед ним стоять.
Аудит - це незалежний зовнішній фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах. Поява та розвиток аудиту в сучасних умовах господарювання зумовлена наступними чинниками:
- значним скороченням масштабів неефективного відомчого контролю;
- появою підприємств нових форм власності, які не підпорядковуються вищестоящій організації, яка здійснює контроль за їхньою діяльністю;
- неможливістю загальнодержавними органами фінансового контролю охопити регулярними і глибокими перевірками всі суб'єкти господарювання, що і покладається на аудиторські фірми.
Залежно від джерел інформації й методики виконання контрольних дій фінансовий контроль поділяють на документальний і фактичний. Джерелами інформації для документального контролю є первинні документи, бухгалтерська, статистична звітність, нормативи та інша документація. Фактичний контроль ґрунтується на вивченні фактичних даних про об'єкт контролю за даними їх перевірки в натуральному вираженні. А тому він не може бути всеохоплюючим з огляду на безперервний характер фінансово-господарських операцій.
Залежно від цільової спрямованості контрольних дій виділяють тактичний і стратегічний контроль.
Стратегічний фінансовий контроль
спрямовується на розв'язання стратегічних питань розвитку підприємства у майбутньому, тактичний вирішує поточні питання їхньої фінансової діяльності.
Залежно від місця здійснення фінансового контролю виділяють такі його види як контроль на місцях, коли суб'єкт виконує контрольні дії безпосередньо на підконтрольному об'єкті, та дистанційний контроль при якому суб'єкт контролює віддалений від нього об'єкт за допомогою інформації, яка передається за допомогою засобів зв'язку.
Контроль поділяють також на внутрішній і зовнішній. Вони можуть носити характер ієрархічного контролю. Такий контроль можна розглядати на різних рівнях:
- між законодавчою владою і урядом;
- між центральною владою і бюджетними установами;
- між розпорядниками бюджетних коштів різних рівні;
- між управліннями та підпорядкованими їм підрозділами. Характерною ознакою ієрархічний контролю є підзвітність. Це означає, щонижчестоящі установи ат підрозділи відповідають за результати діяльності на конкретному рівні, а вищестоящі - регулюють відповідну діяльність та контролюють її.
Обидва види контролю доповнюють один одного і між ними існує тісний зв'язок. Лише у оптимальному поєднанні цих двох видів контролю можна добитися їх повної віддачі та ефективності.
Виділяють такі форми фінансового контролю:
Попередній, поточний і наступний. Критерій розмежування цих форм полягає у зіставленні часу здійснення контрольних дій із процесами формування і використання фондів фінансових ресурсів. Водночас вони тісно взаємопов'язані, відображаючи тим самим безперервний характер контролю.
Важливою ознакою класифікації фінансового контролю є його метод. Основними методами фінансового контролю, як конкретних способів (прийоми) його проведення, є: ревізія, перевірка, обстеження, нагляд.
Перевірка проводиться по окремих питаннях фінансово-господарської діяльності на основі бухгалтерських документів. У процесі перевірки виявляються порушення фінансової дисципліни і вживаються заходи щодо їх усунення.
Обстеження охоплює окремі сторони діяльності підприємств і установ. У процесі обстеження можуть здійснюватися певні виміри виконаних робіт, витрачання матеріалів, палива, енергії. Обстеження може проводитись також через опитування, спостереження тощо. Характерним для обстеження є використання прийомів зіставлення фактичного стану справ з нормативним. Нагляд проводиться контролюючими органами за економічними суб'єктами, що отримали ліцензію на певний вид фінансової діяльності: страхову, інвестиційну, банківську тощо. Він передбачає контроль за дотриманням встановлених правил і нормативів, порушення яких призводить до відкликання ліцензії.
За результатами проведеної ревізії оформляється акт, на основі якого приймаються заходи щодо усунення порушень, відшкодування матеріальних збитків і притягнення винуватців до відповідальності. Використання всієї сукупності видів, форм і методів контролю у їх тісній взаємодії має надзвичайно велике значення для ефективного функціонування системи фінансового контролю у цілому
55 = смотри 41 =)