7.3. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
Значення параметрів мікроклімату суттєво впливають на самопочуття та працездатність людини і, як наслідок цього, на рівень травматизму. Тривала дія високої температури повітря при одночасно підвищеної його вологості приводить до збільшення температури тіла людини до 38–40оС (гіпертермія), в наслідок чого здійснюється різноманітні фізіологічні порушення в організмі: зміни у обміні речовин, у серцево-судинної системи, зміни функцій внутрішніх органів (печінки, шлунка, жовчного міхура, нирок), змінні у системі дихання, порушення центральної та периферичної нервових систем.
При підвищенні температури значного збільшується потовиділення, в наслідок чого здійснюється різке порушення водного обміну. З потом із організму виділяється значна кількість солей, головним образом хлористого натрію, калію, кальцію. Зростає вміст у крові молочний кислоти, мочевини.
Змінюються інші параметрі крові, в наслідок чого вона згущається. В умовах високої температури збільшується частота пульсу (до 100–180 поштовхів за хвилину), збільшується артеріальний тиск. Перегрів тіла людини супроводжується головними болями, запамороченням, нудотою, загальною слабкістю, часом можуть виникати судоми та втрата свідомості. Негативна дія високої температури збільшується при підвищеної вологості, тому що при цьому знижує процес випарювання поту, тобто погіршується тепловіддача від тіла людини. Зміни в організму при підвищеної температурі безумовно відображаються на працездатності людини. Так, збільшення температури повітря виробничого середовища з 20оС до 35оС приводить до зниження працездатності людини на 50–60% (рис. 7.1).
t,0С
Рис. 7.1. Вплив температури повітря на продуктивність праці
Суттєві фізіологічні зміни в організмі здійснюються також при холодовому впливу, яке приводить до переохолоджуванню організму (гіпотермія).
Найбільш виражені реакції на низку температуру є звуження судин м’язів та шкіри. При цьому зніжується пульс, збільшується об’єм дихання і споживання кисню. Тривала дія знижених температур приводить до появи таких захворювань як радикуліт, невралгія, суглобного та м’язового ревматизму, інфекційних запалювань дихального тракту, алергії і та ін. Охолоджування температури тіла викликає порушення рефлекторних реакцій, зниження тактильних і других реакцій, утруднюються рухи. Це також може бути причиною збільшення виробничого травматизму.
Недостатня вологість повітря (нижче 20%) приводять до підсихання слизових оболонок дихального тракту та очей, в наслідок чого зменшується їх захисна здатність протистояти мікробам.
Функціональна діяльність людини, його самопочуття і здоров'я багато в чому залежать від метеорологічних умов – високі і низькі температури, негативні атмосферні явища (дощ, сніг, вітер та ін.), сонячна радіація.
Дія метеорологічних чинників може бути двох видів: антагоністичним і синергічним.
При антагоністичній дії вплив одного або декількох чинників ослабляється або знищується повністю під впливом іншого чинника ( підвищена температура ослабляється із збільшенням швидкості руху повітря).
При синергічній дії несприятливий вплив одного метеорологічного чинника посилюється іншим, що діє одночасно з першим (підвищена швидкість руху повітря при низьких температурах погіршує самопочуття, так як посилюється конвекціонний теплообмін і процес тепловіддачі при випарюванні поту.
З вищевикладеного виходить, що завдання по забезпеченню найкращих умов праці, коли не відбувається перенапруження механізму терморегуляції, повинне вирішуватися з врахуванням трьох основних параметрів – температури, відносної вологості і швидкості руху повітря.
Оптимальне поєднання метеорологічних параметрів виробничого середовища називають комфортністю – забезпечується вживанням комплексу технічних і санітарно-гігієнічних заходів.