10. Боротьба русі проти монголо-татарських завойовників.

Наприкінці XII ст. на початку XIII ст. на території Монголії створюється феодальна держава. Темучін починає об'єднувати племена, майже всі об'єднує і створює ранньофеодальну державу, надає собі титулу Чингіз хана. Створює добре конне військо. Захоплює Китай, частково Індію, велику частину середньої Азії, частково Кавказ. Створюється колосальна за розмірами держава. 1223 р. - два великі полководці з 25-тис. військом з'являються у південних степах Київської Русі, де проживали половці. Половці лякаються і просять допомоги у київських князів. Частина київських князів збирають війська і йдуть на допомогу половцям. Але більша частина князів відмовилась. 1223 р. - перша зустріч між татарами і русичами, битва на р. Калці. Монголи вщент розбивають руських князів. Після цього монголи повертаються (зазнали багато втрат). 1237 р. - починають похід на завоювання Київської Русі, 150-200 тис. військо на чолі з сином Чингізхана Батий. Перше князівство, яке падає. Рязанське, потім Суздальське. Московське. 1239 р. - захоплення південної частини Київської Русі. 1240 р. - підходять до Києва і 6 грудня захоплюють його. Київська Русь захистила Європу від татаро-монгольської навали. З 1240 р. Київська Русь перестає існувати як політична одиниця. 1242 р. - монголи створюють свою державу Золота Орда, і Київська Русь входить до неї.

11. Історичне значення Київської Русі

К.Р. відіграла велику роль в українській та світовій історії:

- вперше об'єднала всі східнослов'янські племена в одну державну організацію, а також поклала початок державності у багатьох неслов'янських народів.

- сприяла формуванню у східних слов'ян більш прогресивних соціально-економічних структур, розвитку культури(виникла писемність, право, бібліотеки, храми).

- зміцнила обороноздатність східнослов'янського населення, захистивши його від фізичного знищення з боку кочовиків.

- підняла авторитет східних слов'ян у Європі, про що свідчать широкі міжнародні зв'язки К.Р.(шлюбні союзи з королівськими династіями західної Європи).

- захистила Європу від кочових орд сходу.

12.Захоплення Литвою і Польщею українських земель. Політика Гедиміна і Ольгерда.

З 1242 р. починається поступова відбудова Київської Русі. Монголи збирають данину з Київської Русі, але не втручаються в її внутрішні справи, не садить своїх намісників, а залишаються князі. Після татаро-монгольської навали на українських землях занепад, а в Польщі, Литві, Московії - навпаки, піднесення. Першим скористувалися занепадом Київської Русі литовці (племена, які вийшли з лісу). Князь Миндовг об'єднує розрізнені литовські племена в єдине ціле, щоб протистояти Тевтонському ордену. Засновує ранньофеодальну державу. Після того, як відтісняють Тевтонський орден, задивляються на землі сучасної України та Білорусії. Наступний князь Ольгерд. 1320-1330 рр. - захоплює територію сучасної Білорусії. 1340 р. - починає експансію на українські землі. 1350 р. - захоплює лівобережну Україну. 1362 р. - захоплює Київ, центральну Україну. 1363 р. - вирушають на Поділля, де відбувається генеральна битва з монголами. Литовці вщент розбивають їх. Потім частково захоплюють Волинь. Там вони зустрічаються з інтересами поляків. Захопивши лівобережну, центральну Україну, Поділля, частково Волинь, литовці утворюють Велике Князівство Литовське. Проводять чуйну, м'яку політику на завойованих землях. Вони розуміли, що не треба щось міняти, а. навпаки, вчитися у Київській Русі, дуже лояльна політика. Великі адміністративні місця залишаються за українцями, помірні податки (набагато нижче, ніж у монголів). Литовці переймають віру, культуру, залишається мова. Залишають лише за собою верховну владу (князя литовського). 1360 р. - закінчується іго на території України.

Паралельно литовцям, поляки починають експансію на території України. Казимир Великий об'єднав Польщу в єдину державу і починає подивлятися на західну Україну. 1340 р. - поляки вступають на Галичину. Боярин Дедько організовує повстання у 1344 р. і виганяє Казимира. Після смерті Дедка (1347 р.). В кінці 40-х знову починається експансія. 1366 р. поляки захоплюють Галичину і частину Волині. Спочатку поляки запроваджують зміни: поряд з латинською, українською мовами входить польська мова. 1375 р. - будується католицьке архиєпископство у Львові, запроваджується католицизм. Всі посади поляки роздають своїм, це не подобається боярам. Експлуатують селян. До середини XV ст. Галичина реорганізується в Руське князівство і становиться провінцією Польщі.

13. Кревська унія. Її історичне значення

Спільні зовнішні інтереси Польщі і Литви: обидві держави боялися зовнішніх ворогів Починає набирати сили і престижу Московія. Вона починає дуже швидко розвиватися в політичному і культурному плані (після відбиття монголо-татарського іга у 1380 р. - Куликовська битва) 1385 р. - підписується Кревська унія (унія = договір). В Польщі помирає король, поляки запропоновують литовському князю Ягайлу стати королем Польщі. За це Ягайло повинен прийняти католицтво і приєднати землі Литви до Польщі в єдину державу. Литовські феодали, українська шляхта, селяни, українська православна церква були незадоволені цією унією. Але фактичного об'єднання не відбулося, і Литва залишилася майже самостійною державою на чолі з кузеном Ягайла - Вітовтом. Більше десятки років продовжується ця опозиція. Поступово українські землі становляться провінцією Польщі. Скасовується князівство, замість князів - урядники. Насадження католицизму. Багато приймають, а ті хто не прийняв його не користуються деякими пільгами. За півтора століття цієї боротьби (майже збройної) привело до того, що литовське князівство було виснажене. Сприяло до занепаду: міжусобні війни.