2.Навчальні цілі:

• Аналізувати регульовані параметри й робити висновки про стан механізмів регуляції гомеостазу за участю гормонів.

• Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму і його систем та органів при зміні концентрації гормонів, що забезпечують регуляцію гомеостазу

• Пояснювати механізми регуляції неспецифічної адаптації організму за участю гормонів.

3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття

Термін	Визначення
Стресовий фактор	Зміни внутрішнього чи зовнішнього середовища, що призводять до стану напруження в організмі, яке супроводжується збільшенням концентрації гормонів гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи, що забезпечують реакцію неспецифічної адаптації..
Неспецифічна адаптація організму	Це стан організму, що характеризується збільшенням концентрації гормонів гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи, що призводить до мобілізації енергетичних і захисних ресурсів організму при дії стресових факторів.

4.2. Теоретичні питання

1. Роль гормонів підшлункової залози в регуляції гомеостазу та функцій організму.

2. Роль кальцитоніну, паратгормону, кальцітріолу у регуляції сталості концентрації іонів кальцію та фосфатів у крові.

3. Загальне уявлення про неспецифічну адаптацію організму до стресової ситуації. Роль гормонів у неспецифічній адаптації.

4. Роль симпато-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.

5. Роль гіпофізарно-наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. Основні впливи глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів на організм.

3.3.Практичні роботи

1) Дослідження впливу фізичного навантаження як стресового фактору на стан організму

4.Зміст теми

Роль гормонів у регуляції параметрів гомеостазу

Гормони регулюють такі параметри гомеостазу

• концентрацію іонів : Na+, К+, Са²⁺ та інших

• концентрацію глюкози в крові

• осмотичний тиск, об’єм води в організмі

• інші параметри гомеостазу.

1) Гормони, які регулюють кальцієвий гомеостаз: гормон паращитовидних залоз паратирін (ПТГ), гормон С-клітин паращитвидної залози – кальцітонін, вітамін Д₃ - 1,25 (ОН)₂ - холекальциферол (кальцітріол):

• Концентрація іонів кальцію в плазмі крові є регульованим параметром (РП) гомеостазу і обумовлена всмоктуванням його з травного каналу, екскрецією нирками, резорбцією з кісток (демінералізація) або поступлення в кісткові тканини (ремінералізація);

• Баланс кальцію підтримується завдяки відповідності величин всмоктування кальцію у травному каналі та його екскрецією нирками.

• Регуляція концентрації кальцію і фосфатів у крові відбувається завдяки дії гормонів на клітини-мішені.

• Позитивний кальцієвий баланс - коли всмоктування кальцію перевищує його екскрецію нирками, має місце в організмі дітей, які ростуть і кальцій йде на формування кісток;

• Негативний кальцієвий баланс - коли екскреція переважає всмоктування, має місце під час вагітності та лактації у жінок і тоді сталість концентрації іонів кальцію підтримується завдяки резорбції його з кісток.

Роль Са²⁺ у фізіологічних процесах:

1. Са²⁺ приймає участь у коагуляційному гемостазі (зсіданні крові при пожкодженні судин).

2. Са²⁺ контролює розвиток процесу збудження на мембранах нервових і м’язових клітин:

• Мембрани мають специфічні Са²⁺- канали.

• При збудженні Са²⁺ входить в клітину через розкриті ворота Са²⁺-каналів за градієнтом концентрації.

• При зменшенні концентрації Са²⁺ в плазмі (гіпокальціємії) збільшується проникність мембран клітин до іонів Nа⁺, наслідком цього є спонтанна генерація ними ПД та розвиток тетанусу у м’язових волокнах (спазм м’язів кисті - «рука акушера», спазм гортані). Тетанус виникає при зменшенні концентрації Са²⁺в плазмі на 35%.

3. Са²⁺ необхідний для скорочення м’язів: спряження процесів збудження та скорочення.

4. Са²⁺ необхідний для процесів секреції клітинами

• ендокринних залоз - гормонів,

• екзокринних залоз - секретів

• виділення нейромедіаторів нервовими терміналями в синапсах.

3. Са²⁺ необхідний для утворення кісток, зубів.

Розподіл Са²⁺ в організмі:

Кістки скелету

• В них знаходиться більш ніж 90% Са²⁺ в організмі - 1000 г, в позаклітинному просторі - близько 1 г.

• Са²⁺ в кістках знаходиться у вигляді кристалів солей - гідроксіапатитів Са₁₀ (РО₄)₆ (ОН)₂.В кістках знаходиться близько 80% фосфатів організму.

Плазма:

• Концентрація Са²⁺ в плазмі становить 2,5 ммоль/л.

• В іонізованому стані знаходиться 50% Са²⁺ - 1,25 ммоль/л..

• Близько 40% Са²⁺ з’єднується з білками плазми.

• Майже 10% Са²⁺ - утворюють сполуки з НРО₄^2-, НСО₃^-, цитратами плазми або позаклітинної рідини.

• Гормони паратирін (ПТГ), кальцітонін, вітамін D₃ регулюють сталість концентрації іонізованого Са²⁺.