3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття

Термін	Визначення
Поза антигравітації	Поза, для якої характерно збільшення тонусу м’язів- розгиначів кінцівок і тулуба, завдяки цьому тулуб людини чи тварини піднімається над поверхнею землі проти сили земного тяжіння.
Децеребраційна ригідність	Збільшення тонусу м’язів-розгиначів кінцівок і тулуба після поперечного перерізу стовбура мозку між заднім і середнім мозком.

3.2. Теоретичні питання

1. Види сенсорної інформації, що надходять у задній і середній мозок. Вестибулярний апарат, умови подразнення отолітових та ампулярних вестибулорецепторів.

2. Стовбурна ретикулярна формація, механізми підтримання її постійного тонусу. Висхідні і низхідні шляхи ретикулярної формації і їх впливи.

3. Роль заднього мозку в забезпеченні пози тіла. Явище децеребраційної ригідності. Шийні й вестибулярні рефлекси положення. Значення цих рефлексів і роль заднього мозку в їх здійсненні.

4. Рухові рефлекси середнього мозку. Роль середнього мозку у забезпеченні пози тіла та орієнтації організму у навколишньому середовищі.

3.3.Практичні роботи.

1. Визначення ролі вестибулярного апарату в забезпеченні рухових функцій організму.

2. Дослідження стовбурних установчих позних рефлексів у морської свинки.

3. Дослідження статокінетичних рефлексів на обертання у людини.

4. Зміст теми

Мотонейрони спинного мозку і нейрони рухових ядер черепних нервів- це загальний кінцевий шлях до скелетних м'язів. Саме на цих мотонейронах конвергують сигнали з різних рівнів ЦНС та аферентними шляхами від рецепторів . Нервові шляхи, що передають сигнали мотонейронам, виконують три взаємозв'язані функції: 1) сигналізують про довільну активність; 2) готують позу тіла до стійкого стану для руху; 3) координують дії різних м'язів для здійснення плавних і точних рухів. Програма довільних рухів формується в структурах мозку, а команди поступають до м'язів по пірамідному шляху (кірково-спінальному), кірково-ядерним, кірково-ретикулярним і іншим.

Стовбур мозку складається з довгастого мозку, моста і середнього мозку і містить рухові і чутливі ядра, виконуючі моторні і сенсорні функції для обличчя і голови тим же самим шляхом, яким спинний мозок виконує ці ж функції по відношенню до шиї, тулуба і кінцівок. В той же час стовбур мозку виконує безліч спеціальних функцій (зокрема функції контролю деяких вісцеральних функцій, пози рівноваги, руху очей) і служить як би вузловою станцією для «командних сигналів» від вищих центрів. У контролі над рухами тіла і його рівновагою важливу роль грають ядра стовбура мозку.

А. Роль стовбура мозку в регуляції пози і м’язового тонусу

Для з’ясування механізмів ролі основних структур стовбура мозку у регуляції пози і м’язового тонуса застосовують в експериментах на тваринах метод перерізок на різних рівнях ЦНС.

Так переріз стовбура мозку між заднім і середнім мозком у котів призводить до виникнення децеребраційної ригідності - підвищення тонусу м’язів-екстензорів (кінцівок, тулуба, шиї) внаслідок того, що переважають активуюячі впливи латеральних вестибулярних ядер Дейтерса через вестибулоспінальні шляхи переважно на гама-мотонейрони м’язів екстензорів. В той же час гальмівні впливи на мотонейрони м’язів-екстензорів практично відсутні, бо червоні ядра, які їх здійснюють, знаходяться вище лінії перерізу. Підвищення тонусу м’язів-екстензорів лежить в основі пози антигравітації.

У мезенцефальної тварини, де є баланс між активуючими і гальмівними впливами на спінальні мотонейрони, поза є нормальною.

Б. Роль стовбура мозку в регуляції рухових установчих тонічних рефлексів.

Статичні вестибулярні рефлекси пози

• виникають з вестибулорецепторів, що розташовані у мішечку та маточці завитка при зміні положення голови у просторі;

• замикаються на рівні довгастого мозку, активуючи ядра Дейтерса з того боку, куди нахилена голова, наслідком чого є підвищення тонусу м’язів-екстензорів з цього боку та збереження пози рівноваги.