5. Матеріали для самоконтролю

5.1. Дайте відповіді на запитання

1. Яким чином зміниться швидкість проведення нервових імпульсів при збільшенні проникності мембрани нервових волокон для іонів калію? Чому?

2. Нервове волокно ділиться на дві гілочки, одна з яких має більший діаметр. Якою із цих гілочок поширюватиметься ПД, що підійшов до розгалуження волокна?

3. Еферентними волокнами нерва поширюються ПД, амплітуда яких у проксимальній частині нерва дорівнює 120 мВ. По ходу нерва є ділянка, функція якої знижена внаслідок травми. Коли ПД проходять цю ділянку, їх амплітуда зменшується у 2 рази. Відповідно зменшується й сила локального струму, за допомогою якої поширюються ПД волокнами нерва. Якою буде амплітуда ПД у дистальній частині нерва, функція якої така ж, як і в його проксимальній частині? Чому?

4. Який із законів проведення нервових імпульсів може, порушитися, якщо зменшиться опір мембрани нервових волокон, що входять до складу цього нерва? Чому?

5. Відстань між подразним і відвідним електродами, розташованими на нервовому волокні, дорівнює 10 см. ПД реєструється в точці відведення через 0,1 мс після подразнення волокна. До якої групи (А, В або С) належить це нервове волокно?

6. Як зміниться характер ЕМГ, якщо збільшиться число збуджених волокон у м'язі і частота виникнення ПД в кожному збудженому волокні?

5.2.Виберіть правильну відповідь

1.При подразненні ізольованого нерва жаби постійним електричним струмом латентний період виникнення ПД нерва становив 1,5 мс, відстань між відвідними електродами і подразними становила до аноду – 6 см, до катоду – 4,5 см. Швидкість проведення збудження по нерву дорівнюватиме:

1. 10 м/с

2. 30 м/с

3. 36 м/с

4. 40 м/с

5. 70 м/с

2.Швидкість проведення збудження аксоном збільшуватиметься, якщо зменшиться:

1. опір мембрани (R_m)

2. ємкість мембрани (C_m)

3. діаметр аксона

4. рефракторній період

5. збудливість аксону

3.Вивільнення медіатору шляхом екзоцитозу у нервово-м’язовому синапсі найефективніше блокуватиметься шляхом:

попередження:

1. поширення ПД до мембрани нервової терміналі

2. деполяризації нервової терміналі

3. входу Na⁺ через мембрану до нервової терміналі

4. виходу К⁺ через мембрану з нервової терміналі

5. входу Са²⁺ через мембрану до нервової терміналі

4.Іонні канали кінцевої пластинки скелетного м’язу мають одну з властивостей:

1. високо селективні для Na⁺

2. активуються завдяки деполяризації

3. активуються завдяки ацетилхоліну

4. блокуються атропіном

5. обумовлюють відносну рефрактерність

5.Під час проведення збудження по мієліновому нервовому волокну в проксимальній ділянці нерва ПД =120 мВ, наступна ділянка має пошкодження і ПД тут зменшується до 60 мВ. Яка величина ПД буде у дистальній непошкодженій ділянці волокна, якщо поріг деполяризації становить 20 мВ:

1. 20 мВ

2. 60 мВ

3. 120 мВ

4. не виникатиме

6.При подразненні електричним струмом ізольованого нерва жаби уніполярним методом зареєстрували сумарний ПД нерва, який мав три хвилі: перша виникла швидко й мала найбільшу амплітуду, друга - пізніше й меншої амплітуди, третя - ще пізніше з найменшою амплітудою. Зазначене свідчить про:

1. різну швидкість проведення

2. різну збудливість

3. малу силу подразнення

4. абсолютну рефрактерність

5. стомлення нерва

7.Анестетики припиняють проведення нервового імпульсу, бо вони взаємодіють з відкритими активаційними воротами:

1. калієвих каналів і збільшують вихід К⁺

2. кальцієвих каналів і зменшують вхід Са²⁺

3. натрієвих каналів і зменшують вхід Na⁺

4. хлорних каналів і збільшують вхід Сl ^-

8.При зменшенні опору мембрани нервових волокон в експерименті матиме місце порушення:

1. двобічного проведення збудження

2. ізольованого проведення збудження

3. натрієвої активації

4. натрієвої інактивації

5. калієвої активації

9.У пацієнта встановлено м’язову слабкість внаслідок порушення нервово-м’язової передачі. Для поліпшення нервово-м’язової передачі доцільно застосувати:

1. блокаду ацетилхолінестерази

2. введення кальцію

3. введення АТФ

4. введення калію

10.Швидкість проведення ПД по нервовому волокну збільшуватиметься:

1. при стимуляції Na⁺- K⁺насосу

2. пригніченні Na⁺- K⁺насосу

3. зменшенні діаметру волокна

4. у мієлінових волокнах

5. у немієлінових волокнах