3. Зміст кредитної заявки та її аналіз

Кредитні відносини між банком і клієнтом розпочинаються з отримання та розгляду кредитної заявки, в якій передусім містяться відомості щодо позики, якої потребує клієнт: мета, розмір, вид і термін позики, вид забезпечення тощо. Необхідною складовою заявки є пакет супровідних документів. До пакета входять, як правило, такі документи:

1) копія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства;

2) копії установчих документів;

3) фінансова звітність, що включає баланс підприємства, звіт про фінансові результати та звіт про рух грошових коштів за останні 3 роки.

4) матеріали аудиторських перевірок за попередні 3 роки;

5) бізнес-план

6) відомості про раніше отримані кредити та наявність (відсутність) заборгованості за ними;

7) документ про відсутність заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами;

8) документація на предмет застави, гарантії або поручительства;

9) належним чином оформлені договори на постачання та реалізацію відповідних товарів (послуг).

Кредитна заявка разом із пакетом супровідних документів надходить до працівника відповідного кредитного підрозділу, який здійснює її ретельний розгляд. Після цього кредитний працівник проводить попереднє інтерв'ю з потенційним позичальником.

5. Форми забезпечення повернення банківських кредитів

Забезпечення повернення банківських позичок є можливим у різних формах, найпоширенішими з яких є застава, поручительство, гарантія, цесія, страхування ризиків неповернення кредиту, неустойка, штраф, пеня.

Застава – передача кредиторові цінностей позичальника на час користування позичкою з метою забезпечення її повернення. У разі неможливості повернення кредиту, заставне майно може бути реалізованим для покриття втрат банку.

Ще одна форма забезпечення – це поручительство, зобов’язан-ня третьої особи перед кредитором відповідати за виконання зобов’язань боржником на основі принципу солідарної відповідальності.

Поручителями можуть виступати фізичні та юридичні особи, крім державних підприємств України. Якщо в ролі поручителя ви-ступають кілька осіб, вони несуть відповідальність перед кредитором солідарно.

Наступною формою забезпечення кредиту є гарантія – угода, яка засвідчує згоду гаранта виконати зобов’язання по кредиту, якщо позичальник не зможе цього зробити, на основі принципу додаткової відповідальності. (у 3-х примірниках)

У разі настання строку погашення кредиту і неможливості його погашення боржником останній може надати цесію на користь банку, тобто згоду передачі на користь банку всіх сум надходжень на поточний рахунок позичальника.

Також кредитування може забезпечуватися страхуванням ризиків – це спосіб захисту інтересів банку, коли страховик бере на себе зобов’язання в разі настання страхового випадку сплатити страхову суму кредитору (банку), а позичальник зобов’язаний сплачувати страхові платежі у визначені терміни. Останній вид забезпечення виконання зобов’язань за кредитом є неустойка – це сума, яку боржник повинний сплатити кредиторові у разі невиконання зобов’язання за кредитом. Штраф – сума, яку боржник зобов’язаний сплатити кредиторові в обумовленому розмірі або в процентному відношенні до вартості кредиту, у випадку невиконання обов’язку здійснити конкретну дію. Пеня – сума в процентному відношенні до суми заборгованості, яку боржник зобов’язаний сплатити у разі прострочення платежу, за кожний день прострочення платежу. Такі види забезпечення виконання зобов’язань є безумовними, обов’язково визначаються в кредитному договорі та виступають доповненням до інших видів забезпечення.