- •Місце і роль кредитних операцій у бд
- •2. Умови виникнення кредитної угоди між банком і позичальником
- •Зміст кредитної заявки та її аналіз
- •Форми забезпечення повернення банківських кредитів
- •Зміст договору про заставу
- •Заставне право банку і спосіб його реалізації
- •Бізнес-план на здійснення заходу….
- •12. Зміст кредитного договору
- •15. Оцінювання і управління кредитним ризиком
- •25 Кумулятивний геп
- •28 Показники що характеризують платоспроможність позичальника
- •29 Показники фінансової стійкості позичальника
- •18 Система рейтингу банків camel
- •20 Способи захисту від кредитного ризику
- •21 Лімітування
- •22 Страхування ризику непогашення кредиту
- •34. Аналіз грошових коштів позичальника
- •31. Ефективність використання оборотного капіталу
- •33 Показники рентабельности
- •26 Дюрація
- •27 Оцінка кредитоспроможності позичальника
- •23 Процентний ризик
- •19 Кредитна політика банку
- •35. Зміст і аналіз деб-кред заборгованності
- •41. Класифікація кредитів комерційних банків
- •40. Оцінювання вартості кредитної послуги
- •42. Методи надання та способи повернення кредиту
- •43. Форми позичкових рахунків і режим їх дії
- •44. Характер і спосіб стягнення процентів
- •46. Етапи процесу банківського кредитування
- •47. Структурування позички
- •50. Кредитный портфель и его анализ
- •52 За результатами оцінки кредитоспроможності позичальнику присвоюється відповідна категорія надійності.
- •53 Оцінка якосты обслуговування кредитного боргу
- •54 Класифікація кред портф за рівнем ризику
- •56 Класиф кред операці за факторингом, авалями
- •58. Робота банку, що повязана з погашенням проблемних позик
- •59 Контроль за своєчасним і повним погашенням кредиту
- •61 Чистий кредитний ризик
- •62 Забезпечення, що враховується під час
- •64 Джерела формування резерву під кредитні ризики
- •16. Критерії оцінювання кредитного ризику: репутація, можливість, капітал, умови, застава
- •Вимого до власного капіталу потенц. Позичальника
- •Участь власних коштів за фінансування об'єкта, що кредитується
- •8. Оцінювання доцільності і прибутковості позичкової операції.
- •11. Оцінювання можливості повернення позички за рахунок цільових джерел
- •13. Банковские риски и их характеристика
- •36 Классификация активов заемщика по степени ликвидности
- •37 Классификация пассивов по степени исполнения
- •38. Оценка ликвидности баланса заёмщика
- •39. Оцінювання ризику кредитної угоди
- •45 Диференцыацыя позичкового %
- •49. Порядок документального оформлення кредиту
- •51 Критерії класифікації кредитних операцій
- •30 Показник достатносты грошових надходжень
- •55. Классификация кред операций с учётными векселями
- •60 Аналіз складу кред портфеля і його якість
- •63 Порядок формування резерву
- •65. Особливістю кругообігу оборотного капіталу в аграрних підприємствах
58. Робота банку, що повязана з погашенням проблемних позик
На сьогодні в практиці заходів щодо повернення проблемних кредитів сформувалися деякі типові схеми погашення проблемної й простроченої заборгованості.
Схема першого типу. Прострочена заборгованість за кредитом погашається одноразово без додаткового кредитування й переведення позичкової заборгованості на третю особу, але з використанням дебіторської заборгованості третіх осіб позичальнику банку. Для практичного застосування схеми першого типу необхідна наявність у позичальника дебітора, борг якого складає величину, не меншу за розмір простроченої заборгованості, а його фінансовий стан оцінюється, як більш надійний (стійкий), ніж у позичальника. Крім того, у дебітора повинні бути кошти, цінні папери, інші активи, з якими може працювати банк і ринкова вартість яких є еквівалентною до величини простроченої заборгованості за кредитом.
ІІ. Сума простроченої заборгованості за кредитом погашається позичальником коштами, отриманими за реалізовану продукцію (послуги) від кредитоспроможної зацікавленої третьої особи, що одержує, у свою чергу, кредит у банку.
ІІІ. Прострочена заборгованість за кредитом перетворюється на термінову позичкову або дебіторську заборгованість шляхом переведення боргу на юридичну особу, діяльність якої контролюється банком. У такому разі зазначена юридична особа одержує деяке майно позичальника, експлуатуючи яке, можна отримати кошти, достатні для погашення позичкової заборгованості.
Схема четвертого типу. Банк надає кредит юридичній особі, діяльність якої контролюється. Вона фінансує позичальника (як правило, забезпечуючи його сировиною, матеріалами) із метою завершення виробничого циклу. Кошти від реалізації готової продукції спрямовуються на погашення як простроченої заборгованості позичальника, так і кредиту, виданого підконтрольній юридичній особі. У цьому випадку передбачається, що позичальник має об'єкт незавершеного виробництва і за умови до фінансування виробничого циклу кінцевий продукт користуватиметься попитом на ринку, а його вартість дасть змогу цілком розрахуватися за боргами.
59 Контроль за своєчасним і повним погашенням кредиту
і виплатою процентів по ньому є важливим етапом процесу кредитування. Він здійснюється систематичними шляхом аналізу досьє позичальника, перегляду кредитного портфеля банку, оцінка стану позик і проведення аудиторських перевірок.
У разі ненадходження платежів по у терміни, встановлені кредитним договором, або у разі інших негативних змін у становищі позичальника, відповідальний співробітник кредитного підрозділу інформує керівництво банку і переводить кредит до розряду «Спеціальний контроль».
Основні події, що можуть спричинити присвоєння кредиту статусу «Спеціальний контроль», такі:
- несплата % і/чи неповернення основної суми боргу або її частини;
- несприятлива зміна у вартості забезпечення кредиту;
- більш низькі, ніж передбачалося, надходження на рахунок позичальника;
- фінансові показники, що відбивають несприятливе фінансове становище позичальника.
У банку, для здійснення контролю за погашенням кредиту, формується спеціальне кредитне досьє, де зосереджена вся документація за кредитною угодою і всі необхідні відомості про позичальника. Документи групуються в такий спосіб:
- матеріали щодо кредиту (копії кредитного договору, боргових зобов'язань, гарантійних листів тощо);
- фінансово-економічна інформація (фінансові звіти, аналітичні таблиці, податкові декларації; бізнес-плани тощо);
- матеріали про кредитоспроможність клієнта (аналітичні звіти кредитних інспекторів, відомості, отримані від інших банків, відповіді на запити тощо);
- документи щодо забезпечення кредиту (договір застави, документи про передачу прав по внесках і цінних паперах, заставні тощо);
- листування по кредиту (листування з клієнтом, записи телефонних розмов тощо).
Напрями роботи банку щодо зниження рівня проблемних активів і запобігання їхнього виникнення можна поділити на:
- теоретичний, пов'язаний з аналізом сформульованої проблеми;
- прикладний (організаційний), метою якого є створення умов (зокрема, формування відповідних організаційних структур) для реалізації намічених програм щодо роботи з проблемних активів.