13.Інформаційне забезпечення як основа сучасної технології управління виробничими процесами.

Інформаційне забезпечення є основою сучасної технології управління складними вир-чими процесами.

Відомий американський вчений у сфері інформатики Д.Робертсон, виходячи з взаємозумовленості цивілізаційного й інформаційного процесів, висунув формулу «цивілізація – це інформація». Опираючись на кількісні параметри математичної теорії інформації, Робертсон ранжирує цивілізації за кількістю виробленої ними інформації таким чином :

 Рівень 0 – інформаційна ємність мозку окремої людини – кількість циркулюючої інформації 107 біт;

 Рівень 1 – усне спілкування усередині громади, села або племені - 109 біт;

 Рівень 2 – письмова культура; мірою інформованості суспільства служить Олександрійська бібліотека, що має 532800 книг, у яких утримується 1011 біт інформації;

 Рівень 3 – книжкова культура: є сотні бібліотек, випускаються десятки тисяч книг, газет, журналів, сукупна ємність яких оцінюється в 1017 біт;

 Рівень 4 – інформаційне суспільство з електронною обробкою інформації обсягом 1025 біт.

Розглянемо внесок кожної історичної фази в удосконалення ефективності інформаційного обміну.

1)Усна фаза-Розвиток мови – об'єктивний процес у розвитку суспільства. Суспільна праця зіграла свою ключову роль у розвитку мови людини. Мова є відбиттям розумових процесів. Культура мови свідчить про рівень інтелектуального розвитку людини.

2) Письмова фаза-Допомогла вирішити проблему зберігання інформації, з'явилася можливість забезпечити зв'язок минулого з майбутнім (збереження наступності в розвитку).

Писемність як перша просторово відділена від суб'єкта форма моделювання природного й соціального світу відкриває суспільство, у строгому, науковому сенсі слова, як цивілізацію, тобто дає можливість оперувати соціальною семантичною інформацією поза прямим контактом.

3) Книжкова фаза-Друкування книг значними тиражами почалося з винаходом друкарських станків у ХV столітті. Появилась можливість забезпечити збереження авторства, інтелектуальної власності (вихідної даної книги), істотно більш масовий і оперативний обмін інформацією.

Комунікаційні процеси в цілому визначають соціальну природу людини.

Індустріальна комунікаційна система – вища точка розвитку книжкової культури, але вже в пору розквіту помітні ознаки її розмивання, наприклад, знеособлена масова комунікація, опозиційна інформаційно-документальна діяльність, а також поширення міфу про інформаційну кризу.

Книжкова інформатика стала знижувати свою ефективність, утворюється протиріччя між потоками поточної літератури й індивідуальних читацьких можливостей, а також складається ситуація, коли легше відкрити новий факт або створити нову теорію, чим упевнитися, що вони ще не були відкриті або виведені (звідси невиправдане дублювання наукових і конструкторських робіт, що сповільнює темп науково-технічного прогресу).

Таким чином, з'явилася необхідність розширення технічних засобів для зняття інформаційної кризи. Книга в цей час здобуває електронну форму. Зникнення книги не прогнозується. Необхідне збереження книги як атрибута культури ( формування образного, абстрактного мислення) залишається на невизначений термін.

4) Комп'ютерна фаза-Ця фаза є новимбезпаперовим етапом у розвитку соціальних комунікацій. Папір необхідний тільки для відтворення візуально оформлених документів. Роль систематизації, зберігання, переробки інформації, а також передачі її на тривалі відстані взяла на себе техніка.

Головна відмінність електронного діалогу від міжособистісної усної комунікації полягає в факті спілкування не з людиною, а з електронною пам'яттю. Діалог «людина – ЕОМ»– головна відмінність електронної комунікації від усної або документальної комунікації, де має місце прямий або опосередкований документом діалог «людина – людина».

Які ж якісно нові можливості комп'ютерної сторінки з комп'ютерної книги?

По-перше, в умовах інформатизації і наявності глобальних інформаційних мереж комп'ютерна книга стає складовою частиною глобальної мережі Internet.

По-друге, небачена мобільність і мінливість змісту й оформлення комп'ютерної сторінки буквально підштовхують читача-глядача до діалогу з нею.

По-третє, принципово по-іншому починає діяти її потенційна надємкість, забезпечувана глобальною мережею баз даних, баз знань й експертних систем, до яких можна підключити кожну індивідуальну екранну книгу, зробивши її книгою ―тисячі й одного автора‖.