Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 тема - предмет и методы 010.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
101.89 Кб
Скачать

11

Модуль І

Спілкування та діяльність дошкільника як основні умови його психічного розвитку

Тема 1. Психічний розвиток дитини від народження до 7 років — предмет дошкільної психології План

  1. Психічний розвиток як складова онтогенезу та його особливості.

  2. Принципи вивчення психіки дитини.

  3. Методи дошкільної психології:

3.1. Спостереження.

3.2. Експеримент.

3.3. Бесіда, вивчення продуктів діяльності дітей.

Література

Основна:

  1. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія: Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 392 с.

  2. Люблінська Г.О. Дитяча психологія.— К.: Вища школа, 1974. —С. З—30.

  3. Приходько Ю. О. Нариси становлення та розвитку дитячої психології. — К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 1999. — 205 с.

  4. Смирнова Е.О. Психология ребенка от рождения до 7 лет. — М.: Школа-Пресс, 1997. — 383 с.

  5. Урунтаева Г.А. Дошкольная психология. — М.: Изд. Центр «Академия», 1997. — С. 3—28.

Додаткова:

  1. Басов М. Я. Избран. психологические произведения / Под ред. В.Н. Мясищева, В. С. Мерлина. — Педагогика, 1975. — 432 с.

  2. Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка. — К.: Радянська школа, 1976.

  3. Индивидуальный подход к детям в воспитательно-образовательном процессе детского сада.: Метод. реком. / Под ред. Н. К. Котырло, С.Е. Кулачковской. — К.: Рад. Школа, 1989. - 88 с.

  4. .Коментар до базового компонента дошкільної освіти в Україні: Науково-метод. посібник / Наук. ред. О. Л. Кононко.— К.: Редакція ж-лу «Дошкільне виховання». — 2003. — 243 с.

  5. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку / Плохій 3. П., Кулачківська С. Є., Ладивір С. О., Пироженко Т. О. та ін. — К.: АПНУ, Ін-т проблем виховання. — 286 с.

  6. Эльконин Д. Б. Психология игры.— М.: Педагогика, 1978.— 304 с.

1. Психічний розвиток як складова онтогенезу та його особливості

Дошкільна психологія є складовою частиною дитячої психології, у якій вивчається психічний розвиток дитини протягом перших семи років життя.

Дитяча психологія – це наука про закономірність психічного розвитку дитини, особливості її психіки на різних стадіях розвитку

Предмет - психічний розвиток дитини протягом перших семи років життя.

Нова сфера практики дитячої психології - контроль над процесами дитячого розвитку. Одним з нових завдань дитячої психології є дослідження внутрішньоутробного (пренатального) розвитку дитини.

Розвиток живих істот у процесі індивідуального життя називають онтогенезом. Він полягає у змінах, що носять закономірний, послідовний, прогресивний характер, як рух від нижчих до вищих рівнів життєдіяльності, її структурне та функціональне вдосконалення. Онтогенез відбувається у різних напрямках:

- як становлення організму — морфофізіологічний онтогенез;

- розвиток людини як свідомої суспільної істоти — онтогенез психіки;

- розвиток особистості — соціальний онтогенез.

Перший напрямок онтогенезу вивчає біологія. Другий та третій — досліджуються віковою й дошкільною психологією.

Психічний розвиток виступає як процес кількісних та якісних змін, що відбуваються у ході діяльності та спілкування дитини. Психічний розвиток відзначається такими закономірностями.

1. Гетерохронність: нерівномірний, хвилеподібний характер розвитку окремих психічних процесів особистості. Для кожної психічної властивості є специфічний період, коли вона розвивається найбільш інтенсивно. Ці періоди — сензитивні. Наприклад, для розвитку мовлення сензитивним є період до 2-х років, потім можливості й темпи розвитку мовлення значно знижуються.

2. Асинхронність: різні психічні функції мають різні сензитивні періоди і за тривалістю, і за віком їх настання.

Наприклад, у дошкільників провідним процесом у психічному розвитку є пам'ять, а у молодшого школяра— мислення. Л. С. Виготський про цю особливість висловився таким чином: для дошкільників подумати означає згадати, а для молодшого школяра згадати означає подумати.

3. Стадіальність: етапи розвитку мають певну послідовність і взаємозв'язаність. Новий етап виникає на основі попереднього і вносить свої неповторні риси у психіку дитини. Тому кожна стадія має свою цінність й жодну з них не можна вилучити із загального ходу розвитку дитини. Відповідно ставиться завдання не скоротити період дитинства, а, навпаки, збагатити його, щоб розвиток був найбільш ефективним. Максимальне розкриття всіх можливостей віку для психічного розвитку дитини О.В. Запорожець назвав ампліфікацією.

Характеристиками кожної стадії психічного розвитку виступають соціальна ситуація розвитку, основні новоутворення психіки й особистості та провідна діяльність.

Під соціальною ситуацією розвитку розуміється співвідношення зовнішніх і внутрішніх умов розвитку психіки особистості (Л.С. Виготський). Вона визначає ставлення дитини до оточуючого та вимоги дорослих до дитини.

Як вікові новоутворення виступає новий тип будови особистості та її діяльності, психічні зміни, що виникають у цьому віці й визначають перетворення в свідомості дитини, її внутрішнє й зовнішнє життя. Це ті позитивні надбання у психіці, які дозволяють перейти до іншої стадії її розвитку.

Провідна діяльність забезпечує кардинальні лінії психічного розвитку не певній його стадії (О. М. Леонтьєв). У цій діяльності формуються основні особистісні новоутворення, відбувається перебудова психічних процесів і виникають нові види діяльності. Так, наприклад, у предметній діяльності у ранньому віці формуються «гордість за власні досягнення», активне мовлення, складаються передумови для виникнення ігрової й продуктивних видів діяльності.

4. Диференціація та інтеграція психічних процесів і властивостей. Диференціація означає послідовне ускладнення психіки шляхом накопичення новоутворень. Так, після народження найбільш розвиненим психічним процесом є відчуття, на його основі виникає сприймання, потім пам'ять, згодом — наочно-дійове мислення і уява.

Інтеграція — зміцнення та розширення зв'язків між окремими психічними утвореннями. Так, завдяки розвитку волі з'являються довільна увага, пам'ять, управління емоціями. Дорослий володіє всіма видами мислення, які в онтогенезі з'явилися послідовно.

5. Зміна співвідношення детермінант психічного розвитку. З віком дитини змінюється співвідношення біологічних і соціальних факторів психічного розвитку. Із розширенням зв'язків дитини із соціальним середовищем зростає роль соціальних впливів. Змінюються і самі соціальні детермінанти (сім'я, школа, клас, друзі).

Для людини провідну роль у психічному розвитку відіграє соціальний фактор. Соціальне середовище є джерелом психічного розвитку. У ньому вирізняють три компоненти:

  • Макросередовище — суспільство, його соціально-економічна і політична система;

  • Мезосередовище — національно-культурні та соціально-демографічні особливості населення за місцем проживання дитини;

  • Мікросередовище — безпосереднє оточення, близькі дорослі, сім'я.

Суспільство організовує передачу суспільного досвіду через навчання і виховання у спеціальних закладах. Навчання і виховання організовуються з урахуванням вікових можливостей дитини, а тому необхідно їх вивчити, з'ясувати.

Суспільний досвід засвоюється не автоматично, а через активність і діяльність дитини. З певного етапу онтогенезу дитина навчається сама регулювати свій розвиток. Її особистість стає окремою детермінантою психічного розвитку.

6. Пластичність — здатність психіки до змін, яка з віком знижується. Так, дитина до 2—3 років може оволодіти будь-якою мовою, залежно від соціального оточення і незалежно від раси чи національності. Але вже у шкільному віці засвоєння нової мови значно ускладнюється. Пластичність виявляється також у компенсації певних недоліків одних властивостей посиленим розвитком інших. Наприклад, послаблені зір чи слух спричиняють посилення дотику, нюху.

ВИСНОВКИ про загальні закономірності онтогенезу психіки:

  • психічний розвиток виступає як процес кількісних та якісних змін, що відбуваються у ході діяльності і спілкування дитини;

  • психічний розвиток має такі ознаки, як: гетерохронність, асинхронність, стадіальність, диференціація та інтеграція психічних процесів, зміна співвідношення детермінант психічного розвитку, пластичність;

  • характеристиками стадій психічного розвитку виступають соціальна ситуація розвитку, основні новоутворення психіки й особистості, провідна діяльність;

  • для людини провідну роль у психічному розвитку відіграє соціальний фактор.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]