4. Зміст і структура магістерської роботи

Дипломна магістерська робота містить текстову частину (з ілюстраціями і таблицями) та графічну (експозиційну).

Текстова частина магістерської роботи складається з вступу, розділів основної частини, загальних висновків, переліку літератури і додатків.

У вступі обґрунтовується актуальність теми і визначаються основні параметри дослідження – мета, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, наукова новизна та практична цінність отриманих результатів; окреслюються основні нові положення, що виносяться на захист; апробація і впровадження роботи; зазначається обсяг тексту, ілюстрацій і бібліографії.

У розділах і підрозділах (параграфах) основної частини детально розглядаються методика і техніка, послідовність ходу дослідження, узагальнюються його результати. В першому - аналітичному розділі розміщується огляд літературних джерел, детально розглядаються фактори й умови отримання нових дизайнерських рішень, узагальнюються статистичні дані та тенденції розвитку вітчизняної і закордонної дизайнерської практики, визначаються спільні ознаки і відмінності, накреслюється основна ідея роботи, її відмінність від аналогічних досліджень, формулюються основні положення наступної теоретичної частини.

У другому – теоретичному розділі, залежно від типологічного чи методичного спрямування дослідження, на основі вітчизняного та зарубіжного досвіду розробляються відповідні класифікації за визначеними ознаками, пропонуються моделі і схеми систематизації емпіричного матеріалу, виявляються прийоми функціонально-планувальної та композиційно-просторової організації об’єктів дослідження, доповнюються їх існуюча типологія, проводяться відповідні розрахунки, визначається нова методика організації середовища та проведення проектних розробок, накреслюються перспективні принципи і методи формування дизайну об’ємів і просторів.

У результаті виконання науково-дослідної складової роботи формуються завдання експериментального проектування, яке повинно довести правильність теоретичних положень. Третій – екпериментально-практичний розділ магістерської роботи, як правило, присвячено впровадженню аналітичних і теоретичних результатів дослідження в експериментальне проектування відповідних дизайнерських об’єктів за темою наукової роботи. Це впровадження виконується у формі проектних пропозицій (форпроекту), в якому більш детально розкривається сутність результатів і висновків магістерської роботи. Описання форпроекту має бути органічно включена у завершальний розділ магістерської роботи з висвітленням його складових частин: містобудівного, функціонально-планувального, композиційно-просторового вирішень, дизайнерських пропозицій до загального формотворення об’єкта, внутрішнього чи зовнішнього простору, конструктивних і інженерно-технічних характеристик об’єкту і т. ін. Експериментальний розділ може бути завершений узагальненими методичними рекомендаціями до проектування аналогічних об’єктів архітектурно-дизайнерського середовища.

Кожен розділ текстової частини магістерської роботи має закінчуватися відповідними висновками по розділу.

Загальні висновки магістерської роботи оформлюються за традиційною схемою, що включає коротку суть результатів, формулювання новизни та обґрунтування достовірності результатів і їх практичної цінності. Висновки формулюються стисло, лаконічно, конкретно, у формі встановленої істини, без зайвих описів, теоретизування, пояснень, посилань. Загальні висновки повинні співвідноситись з метою і завданнями наукової роботи, сформульованими у вступі, синтезувати всі теоретичні і практичні результати, накреслювати напрями подальшої роботи над обраною темою.

Після загальних висновків розміщується бібліографічний список використаної літератури. До нього слід включати монографії, книги, статті, дисертації, їх автореферати, тези конференцій і т. ін. Сайти з Інтернету теж вважаються джерелами інформації, які слід перераховувати в списку. Окрім вітчизняних, необхідно включати закордонні літературні джерела. Список використаних джерел складається в алфавітному порядку за їх наскрізною нумерацією. Спочатку джерела на основі кирилиці, наприкінці джерела на основі латинського алфавіту. Позначення джерел має свої правила, які для прикладу наведені в бібліографії даного видання (користуватися за принципом аналогії).

Допоміжні або додаткові матеріали розміщуються в додатках. До них можна включати статистичні дані, програми на проектування, аналіз проектів, ілюстрації допоміжного характеру (додатки в магістерській роботі бажані, але не обов’язкові, крім додатку А).

Текстова частина доповнюється ілюстраціями, яки складається з рисунків, схем, креслень, фотографій, а також таблиць, що розміщуються в середині тексту (вкладаються магістрантом по тексту роботи у кожний підрозділ).

Ілюстрації доповнюють графічна (експозиційна) частина магістерської роботи, яка експонується на попередньому захисті і захисті роботи перед державною екзаменаційною комісією у вигляді художньо вирішеної композиції на легких планшетах або цупкому папері розміром 60х80 або 80х120см.

На цих планшетах розміщуються репрезентативні ілюстративні матеріали до розділів і підрозділів магістерської роботи наукового спрямування, а також основні креслення та зображення експериментального проектування у вигляді форпроекту. До експозиційної частини можуть бути залучені слайд і відеофільми, що демонструються при захисті магістерської роботи перед ДЕК.

В експозиційній частині частка креслень форпроекту не повинна перевищувати половини всієї експозиції. Як правило, експозиція розміщується на 8-14 планшетах розміром 60х80см.. Композиція демонстраційного матеріалу відпрацьовується на макеті, виконаному в масштабі, який погоджується з керівником роботи і кафедрою, а потім переноситься на планшети.

Змістовна структура магістерської роботи:

- титульна сторінка (Додаток Б);

- зовнішня рецензія (вкладається в спеціальний конверт на внутрішній стороні обкладинки роботи);

- відгук наукового керівника (вкладається в спеціальний конверт на внутрішній стороні обкладинки роботи);

- завдання на виконання магістерської роботи, затверджене завідувачем кафедри (Додаток В);

- зміст дослідження (1-2 сторінки);

- термінологічний словник (в разі необхідності, 1-2 сторінки);

- вступ з обґрунтуванням теми (4-5 сторінок);

- розділ 1 - аналітичний (25-30 сторінок);

- розділ 2 – теоретичний (25-30 сторінок);

- розділ 3 - експериментальний (25-30 сторінок);

- загальні висновки по роботі (3-5 сторінок);

- список літературних джерел (2-5 сторінок);

- додатки (10-40 сторінок).

Загальний обсяг тестової частини у середньому становить 90-110 сторінок (без урахування ілюстрацій та додатків).

Орієнтовна загальна кількість ілюстрацій в залежності від масштабу їх оформлення та специфіки роботи може складати від 20 до 40 сторінок, які включаються в наскрізну нумерацію сторінок.

Графічна (експозиційна) частина прикладається в кінці тексту у вигляді додатку А.

До текстової та графічної (експозиційної) частин додається їх електронна копія на диску CD-RW.