2.2. Визначення об’єкту, предмету і мети дослідження

Оскільки у формулюванні теми дослідження мають бути об’єкт, предмет і мета дослідження, подальша робота пов’язана з визначенням цих понять.. Визначення основних характеристик і понять наукової роботи слід здійснювати, враховуючи дизайнерську специфіку і виходячи з того, що об’єкт і предмет співвідносяться між собою як категорії "загального" і "часткового". Під об’єктом дослідження розуміються середовищні системи та об’єкти (площі, вулиці, парки, сквери, будівлі, споруди, їх фрагменти та елементи, предметне наповнення і оточення тощо).

В об’єкті, що може мати багато змістовних "зрізів" і аспектів вивчення, виділяється один, який виступає в ролі предмета дослідження. Як предмет дослідження можуть виступати такі категорії: "функціонально-просторова структура", "об’ємно - планувальна структура", "просторова та композиційна організація", "ергономічні особливості", "закономірності формотворення", "засоби художньої виразності" обраного об’єкта дослідження.

Оскільки предмет міститься в межах об’єкта і служить для більш глибокого вивчення однієї із сторін, слід уточнити межі дослідження. Визначення меж дослідження пов’язано з аналізом результатів попередніх досліджень у предметній площині смислового "зрізу", об’єкта, тобто одного з аспектів його вивчення науковцями і спеціалістами з практичного проектування

Разом з тим, це робота, за результатами якої присвоюються академічний ступінь магістра і відповідна кваліфікація. Основне завдання її автора – уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні науково-дослідні та проектні завдання, продемонструвати високий науковий, технічний та мистецький рівень.

Мета дослідження – це обґрунтоване твердження про загальні кінцеві або проміжні результати наукового пошуку. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення магістрантом проблемного питання, яке відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці і вимогами до його більш ефективного функціонування.

Таким чином, сформулювавши мету, можна визначити конкретні завдання, послідовне вирішення яких приведе до одержання необхідних результатів.

2.3. Складання плану та визначення завдань дослідження

Після затвердження теми та визначення мети дослідження студент-магістрант разом з керівником складає робочий план дослідження магістерської роботи та індивідуальний графік роботи над нею, який узгоджується з кафедральним графіком виконання магістерської роботи. До обов’язків наукового керівника належить проведення консультацій і контроль за виконанням плану і графіка магістерської роботи. На першому етапі керівник рекомендує для опрацювання необхідну літературу, довідкові і проектні матеріали, галузеві документи, нормативні акти, статистичні дані і т. ін.

Попередній робочий план включає перелік питань, об’єднаних внутрішньою логікою дослідження обраної теми. Робочий план у першому наближенні нагадує опис змісту роботи, який, як правило, включає аналітичний, теоретичний і практичний розділи. В аналітичному розділі і його підрозділах вивчаються літературні джерела, аналізується вітчизняний і закордонний досвід проектування і дослідницьких робіт за обраною темою, робляться відповідні висновки. У підрозділах другого розділу розглядаються теоретичні питання розвитку типології чи методів проектування. Формуються теоретичні результати і висновки роботи. Третій розділ присвячується експериментальній проектній розробці, описуються вихідні дані до проектування, перераховуються прийоми і методи, застосовані при проектуванні. Розкриваються особливості проектного рішення, те нове, що знайшло відображення в дизайні запропонованого об’єкта, наводяться результати проектування.

На початку наукової роботи обов’язково міститься вступна частина, в якій висвітлюються основні параметри (мета і завдання, об’єкт і предмет, методи, межі, наукове значення, дослідження і т. ін.). У кінці роботи містяться висновки, де узагальнюються всі наукові результати. Ці елементи є обов’язковими у робочому плані.

На наступних стадіях магістерської роботи попередній план коригується і на цій основі складається план-проспект, в якому представлені короткі анотації змісту розділів і підрозділів роботи на здобуття кваліфікації магістра. Одночасно уточнюється графік виконання, який контролюється керівником, а також під час кафедрального огляду стану роботи над магістерським дослідженням.

Завдання дослідження визначаються на основі попереднього огляду наукової літератури з виявленої проблеми, а також складеного плану і продуманої структури магістерської роботи. План повинен відтворювати основний зміст, а структура – форму його втілення.

Завдання дослідження – це складні питання, які вирішуються на шляху до досягнення мети. У залежності від об’єму і складності завдань рішенню кожної може відводитись окремий підрозділ (параграф) змісту досліджень.

Основні елементи завдання наукового дослідження:

• вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності дизайнерських понять, художньо-естетичних явищ, творчих процесів, їх визначення і подальше вдосконалення, принципів та умов застосування тощо).

• всебічне (за необхідності експериментальне) вивчення практики, труднощів, їх причин, типових особливостей творчого досвіду. Таке вивчення дає можливість уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів.