2.5. Вибір методів дослідження

Для розв’язання проблеми на основі обраної гіпотези та вирішення мети дослідження необхідно вибрати відповідні методи дослідження. У практиці наукових досліджень метод визначається як сукупність прийомів, операцій чи алгоритмів практичної або теоретичної роботи, спрямованої на вирішення конкретної задачі. Досвід досліджень свідчить, що загальнонаукові методи можна поділити на дві основні групи: методи емпіричних і методи теоретичних досліджень.

До методів емпіричного дослідження відносяться метод спостереження (в галузі дизайну - метод натурного обстеження), порівняння, експериментального проектування.

Метод спостереження або метод натурного обстеження може бути визначеним як систематичне чи епізодичне вивчення специфічних характеристик об’єкта відповідно до мети дослідження. Проводиться він за допомогою візуального огляду, обмірів, замальовок, зображення, фотофіксації об’єкта. Впровадження цього методу пов’язано із запланованістю, планомірністю і систематичністю наукового дослідження. Цінність результатів полягає в об’єктивному погляді на об’єкт в натурі у процесі функціонування. Метод обстеження допомагає отримати первинну вихідну інформацію про специфіку функціонування та організації об’єкта.

Метод порівняльного аналізу пов'язаний з визначенням подібності, відмінності або аналогій між схожими об’єктами, а також визначенням загальних специфічних ознак, притаманних цим об’єктам. За допомогою методу порівняння з еталонними об’єктами можна отримати вихідні дані для дослідження характеристики порівнювальних об’єктів. Метод, що розглядається, є провідним при аналізі історичного досвіду, а також сучасної практики проектування та реалізації об’єктів дизайну.

Експериментальне проектування – це такий метод вивчення об’єкта, за допомогою якого з'являється можливість цілеспрямовано впливати на цей об’єкт завдяки створенню в проекті штучних умов, необхідних для виявлення специфічних властивостей, що досліджуються. Метод експериментального проектування використовується при виявленні нових специфічних властивостей об’єкта; для перевірки правильності теоретичних висновків; при демонстрації результатів наукового дослідження. За допомогою експериментального проекту можна проілюструвати концепцію магістерської наукової роботи.

До теоретичних методів дослідження відносяться ідеалізація, формалізація, метод наукових гіпотез, історичний метод, наукових гіпотез, історичний метод, системний і середовищний підходи.

Метод ідеалізації пов’язаний з конструюванням або проектуванням ідеальних об’єктів, що не існують у дійсності або не можуть бути реалізованими через ті чи інші причини. Цей метод поширений в архітектурі та дизайні у сфері утопічного формотворчого і пошукового проектування чи прогнозування.

Метод формалізації знаходить поширення у разі вивчення різноманітних об’єктів шляхом відображення їх структури математичними (в тому числі і геометричними) моделями. Цей метод у дизайнерських дослідженнях використовується у випадках вивчення функціональної структури об’єктів, економічності та ефективності проектних рішень, нормуванні і знаходженні оптимальних параметрів складових частин середовища і його предметного наповнення, знаходження найкращих, найраціональніших, найвиразніших форм об’ємів.

Метод наукових гіпотез орієнтує дослідника на побудову наукової теорії шляхом осмислення і переосмислення фактичного матеріалу на основі припущень, що факти є наслідком дії ще не досить вивчених законів і закономірностей. Сутність методу гіпотез полягає в можливості систематизації раніше накопичених знань і пошуку нових наукових результатів. Використання методу гіпотез відбувається в ході накопичення фактів і їх узагальнення на основі нових припущень; формування гіпотези шляхом виведення наслідків із зробленого припущення; розгортання на основі припущення прийнятої теорії; перевірки отриманих результатів на практиці; уточнення гіпотези на основі перевірки. Перевірка найчастіше здійснюється за допомогою розробки експериментального проекту.

Історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування та розвиток процесів і структур у хронологічній послідовності з метою виявлення закономірностей їх організації. Цей метод поширений в галузі досліджень особливостей історичного розвитку дизайнерських об’єктів, гіпотези розвитку дизайнерських об’єктів, генезису розвитку мистецьких течій, стилів і напрямів розвитку і т. ін.

Системний підхід полягає у всебічному дослідженні ієрархічно підпорядкованих складних об’єктів з метою виявлення рівнів їх цілісності, функціональних зв’язків між ними, режимів оптимальної взаємодії. Системний аналіз передбачає декомпозицію, тобто розподілення системи на підсистеми, що досліджуються автономно. На наступному етапі відбувається операція синтезу в ході дослідження можливостей інтеграції міжрівневих функціональних зв'язків між підсистемами та узгодження їх внутрішніх цілей з доцільністю організації системи в цілому. Системний підхід розкривається при формуванні складових комплексу на основі конструктивно уніфікованої дизайн-системи.

У дизайнерських наукових дослідженнях знаходять значне поширення емпірично-теоретичні методи, серед яких найважливішими є методи аналізу, синтезу і моделювання.

Методи аналізу і синтезу взаємопов’язані. Якщо аналіз спрямований на поділ об’єктів на складові елементи, то синтез припускає можливість з'єднання окремих елементів в єдине ціле по-новому, тобто на основі перспективних принципів і прийомів.

Найбільше поширення в архітектурі та дизайні отримав метод моделювання, що ґрунтується на використанні моделей. Під моделями розуміються штучні системи, які можуть замінити об’єкт таким чином, що їх дослідження сприятиме отриманню нової інформації про структуру і функціонування об’єкта. В дизайнерській науковій роботі знайшли впровадження ідеальні і матеріальні моделі, тобто графоаналітичні, математичні моделі і макети. Впровадження методів моделювання передбачає виконання таких процедур і операцій: постановка завдання; перенесення знань моделі на оригінал; верифікація (перевірка) нових знань, отриманих на моделі.

Різновидом методу моделювання є графоаналітичний метод, що є практично обов’язковим при виконанні наукової магістерської роботи. Він виражається в побудові чітких аналітичних графічних схем і таблиць, що поділяють об’єкти на складові, подібні об’єкти на типи і підтипи. Навпаки графоаналітичні схеми спроможні синтезувати частини у ціле, тобто ілюструють спосіб формування об’єкта з частин у вигляді чіткої структури. Емпіричні, теоретичні та емпірично-теоретичні методи в тій чи іншій мірі використовуються на різних етапах і стадіях проведення дослідження і впровадження його результатів у практику проектування в межах магістерської роботи. Виконання теоретичної і практичної частин цієї роботи потребує відповідності загальним вимогам до раціональної організації проведення і завершення досліджень у галузі дизайнерської наукової тематики.