Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методчка МАГІСТР.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
12.11.2018
Размер:
276.99 Кб
Скачать

2. Організація наукового дослідження

Отримання наукових результатів, оформлених у вигляді магістерської роботи, має свої принципи, методи і техніки організації дослідження. Для студента-магістранта, який має обмежений досвід у сфері наукової творчості і діяльності, важливо знати основні положення кваліфікаційної роботи магістра і мати загальне уявлення про методологію наукових досліджень. Молодий вчений–початківець повинен мати уявлення про техніку і технологію роботи над працею магістерського рівня, набути навичок у формуванні змісту і структури, формулюванні головних положень і характеристик наукової праці, а також оформлення її відповідно до сучасних, загальноприйнятих у науковій сфері вимог.

Виконання магістерського проекту та хід наукового дослідження за будь-якою темою включає основні етапи і стадії, серед яких найважливішими є:

  • вибір та обґрунтування теми;

  • визначення об’єкта, предмета і мети дослідження;

  • складання плану та визначення завдань, які треба вирішити в ході дослідження;

  • вивчення літературних джерел і опрацювання гіпотези дослідження;

  • вибір методів дослідження;

  • обробка та апробація результатів;

  • розробка проектних пропозицій (експериментальне проектування);

  • формулювання висновків, теоретичних і практичних результатів.

2.1 Вибір, обґрунтування та затвердження теми

Вибір теми – це перший і дуже відповідальний момент підготовки магістерського проекту. Від правильного вибору теми залежатиме успіх його виконання. Необхідно враховувати наукову і практичну актуальність теми, наявність необхідної літератури, можливість проведення дослідження в конкретному мистецькому напрямі, відповідність теми інтересам і можливостям автора.

Тематика кваліфікаційних робіт розробляється випускаючою кафедрою (Додаток А) обирають зі списку, що є на кафедрі, ту, чи іншу тему, виходячи з її актуальності й фахової відповідності. Їм також надається можливість запропонувати самостійно сформульовану тему дослідження, з огляду на власні наукові інтереси та сучасний стан розвитку наукових досліджень, визначальних для обраної проблеми.

Магістерська робота повинна містити елементи наукової новизни, під якою розуміються певні наукові досягнення, отримані під час дослідження. Наукова новизна може полягати у виборі нового об’єкта дослідження, виявлення його невивчених сторін, використання нетрадиційних методів, уточнення змісту того або іншого поняття, формулювання нового поняття, визначення нового підходу до вирішення дизайнерських завдань, нових сторін досліджуваних зв’язків проекту з іншими проектами тощо. Тобто необхідно чітко вказати, в чому саме полягає та чи інша новизна. Формулювання наукової новизни доцільно ретельно обговорити з науковим керівником, а також, у разі необхідності, із відповідним консультантом.

Будь-яка магістерська робота розпочинається з вибору теми дослідження, обґрунтування її соціальної значущості, наукової і практичної цінності. Дипломник має навчитися відчувати проблемні, недостатньо вирішені ситуації, особливо першочергові, що потребують рішення найближчим часом. Розкриття актуальності слід починати з висвітлення сутності конкретної проблеми - нової задачі, яка не має ще методів вирішення в дизайнерській галузі. Завдання студента полягає у пошуку нового підходу до розв’язання проблемної ситуації. Перевага надається темі, при розробці якої є можливість виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом із керівником необхідно визначити межі розкриття теми та перелік установ, організацій та підприємств, досвід роботи яких буде висвітлюватись у дослідженні. Тема магістерської дипломної роботи розглядається на засіданні кафедри та затверджується завідувачем кафедри.

До обґрунтування актуальності необхідно долучити аналіз соціальних, державних і галузевих програм, конкретних документів міського рівня стосовно перспектив розвитку дизайну в Україні і м. Києві, відповідні документи таких громадських організацій, як Національна спілка архітекторів, Спілка дизайнерів України, ЮНЕСКО, програми і хартії Міжнародних конгресів архітекторів, дизайнерів і т. ін.

Основними напрямами концептуальних наукових досліджень та експериментальних проектних розробок є наступні:

  • міське середовище;

  • ландшафтний дизайн рекреаційних та/або історичних територій;

  • зовнішнє та/або внутрішнє середовище будівель і споруд.