2.4. Вивчення літературних джерел та опрацювання гіпотези дослідження

Коли сформована ідея наукового дослідження, затверджена тема і розроблений робочий план у першій редакції, студент-магістрант приступає до вивчення літературних джерел за рекомендаціями керівника і викладачів кафедри. Крім того, магістрант повинен самостійно вести пошук літератури з вибраної тематики, відвідувати наукові бібліотеки, переглядати їх каталоги та нові надходження. Пошук можна і доцільно вести за допомогою комп’ютера в Інтернеті. При опрацюванні літератури слід створити власну картотеку за обраною темою. На картках, відповідно до бібліографічного опису, занотовується назва літературного джерела, цитати, помітки чи короткий зміст. Доцільно створювати картотеку за розділами роботи. Одночасно для кожного розділу слід завести папку для накопичення ілюстративного матеріалу, проектних пропозицій, начерків і т. ін.

Стан вивченості обраної теми доцільно аналізувати шляхом перегляду інформаційних видань, реферативних журналів, галузевих оглядів, сконцентрованих у Центральній науковій бібліотеці ім. В.Вернадського В Українському інституті НТІ, бібліотеці міністерства архітектури і будівництва ім. В.Заболотного, в технічних відділах і бібліотеках провідних науково-дослідних і проектних інститутів. До реферування літературних джерел доцільно залучити інформацію, яка отримана з мережі Інтернет.

Окрім опрацювання монографій і книжок, слід приділити увагу реферуванню наукових статей, довідкової літератури, ДБН, проектних пропозицій, конкурсних проектів, матеріалів науково-технічних конференцій, архітектурних і дизайнерських конгресів, студентських робіт, виконаних за аналогічною темою. Інформацію можна отримати з дисертаційних робіт та їх авторефератів.

У результаті вивчення літературних джерел формується огляд літератури, що включається до тексту магістерської роботи. У ньому слід висвітлити такі питання: загальна характеристика й актуальні завдання в дизайнерській галузі; класифікація основних напрямів досліджень; виклад результатів досліджень за напрямами; формування основних напрямів досліджень і їх оцінка. Інтернетні сайти також є джерелами, що прирівнюються до літературних, але слід надавати перевагу друкованим виданням.

На основі вивчення літературних джерел і аналізу стану проблеми відпрацьовуються гіпотеза та теоретичні передумови дослідження. Гіпотеза має формулюватись як припущення, що дає можливість на основі ряду факторів зробити висновок про існування об’єкта, про зв'язок між явищами або причинами явища, причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним. Гіпотеза має формулюватись так, щоб з її змісту чітко могли проглядатись положення, що потребують доведень і захисту. Гіпотеза вважається головним методологічним стрижнем будь-якого дослідження.

Для висунення гіпотези потрібне скрупульозне вивчення стану справи, наукова компетентність, вивчення джерельної бази й здійснення інших наукових методів дослідження в галузі мистецтва і дизайну.

Подальше дослідження полягає у перевірці гіпотези, тобто перетворення фактів, аргументів у достовірне знання, в теорію з використанням "понятійного ланцюжка": вихідний факт – проблема – вихідні концептуальні положення – ідея – задум – гіпотеза – бажаний результат.