- •Навчально-методичний посібник
- •Рецензенти:
- •Тематично-змістовна частина курсу
- •Змістовий модуль №1
- •Теоретико-методологічні засади вивчення політології
- •Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •Основні віхи історії зарубіжної політичної думки
- •Політична думка в Україні
- •Змістовий модуль №2 Політичні інститути і процеси Влада в політичному житті суспільства
- •Політичні системи та режими суспільства
- •Політика та різні суспільні сфери
- •Громадсько-політичні об'єднання
- •Вибори і виборчі системи
- •Політичні конфлікти та кризи
- •Політичні еліти та політичне лідерство
- •Політична культура та свідомість
- •Міжнародні відносини у сучасному геополітичному просторі
- •Політичний менеджмент, маркетинг та рекламування
- •Тематика семінарських занять та методичні рекомендації до них
- •Пам’ятка щодо підготовки написання конспекту.
- •Структура виступу.
- •Семінарське заняття №1 Тема: Політологія як наука і навчальна дисципліна (2 год.) План
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота
- •Теми рефератів.
- •Політичний інтерес Являє собою внутрішнє, усвідомлене джерело політичної поведінки, яке спонукає людей до постановки певних політичних цілей та здійснення конкретних дій для їх досягнення
- •Політичні відносини відбивають стійкий характер взаємозв’язків суспільних груп між собою та інститутами влади
- •Семінарське заняття №2 Тема: Основні віхи історії зарубіжної політичної думки (4 год.) План.
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття №3 Тема: Політична думка в Україні (2 год.) план.
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота
- •Теми рефератів.
- •Література
- •Семінарське заняття №4 Тема: Влада в політичному житті суспільства (2 год.)
- •Самостійна робота
- •Література
- •Семінарське заняття №5 Тема: Політичні системи та режими суспільства (2 год.) План
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота
- •Теми рефератів.
- •Складові політичного режиму
- •Література
- •Семінарське заняття №6 Тема: Держава як інститут політичної системи та громадянське суспільство
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота
- •Теми рефератів.
- •Література
- •Семінарське заняття № 7 Тема: Громадсько-політичні об’єднання (2 год.) План
- •Методичні рекомендації.
- •Самостійна робота
- •Теми рефератів.
- •Література
- •Семінарське заняття № 8 Тема: Вибори та виборчі системи (2 год.) План.
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття №9 Тема: Політичні еліти та політичне лідерство (2 год.) План
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття №10 Тема: Політична культура та свідомість (2 год.)
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття №11 Тема: Міжнародні відносини у сучасному геополітичному просторі (2 год). План.
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота
- •Теми рефератів
- •Література
- •Перелік запитань, що виносяться на контрольну роботу
- •Перелік екзаменаційних запитань.
- •Критерії та норми оцінювання знань, умінь і навичок студентів з навчальної дисципліни „політологія”
- •Список літератури до курсу
- •Короткий термінологічний словник
- •Нечитайло Вітілій Васильович,
Структура виступу.
-
Вступ.
-
Розкриття основного змісту запитання.
-
Висновки та узагальнення.
Відповідь повинна бути чіткою, логічною, аргументованою.
Після висвітлення питання студентом вислуховуються доповнення. Можливе рецензування виступу студента своїми колегами.
При вивченні курсу політології студенти можуть виконувати реферати.
Реферат – короткий виклад змісту одного або кількох документів. Він є одним із видів самостійної роботи студента, що допомагає опрацювавти відповідні джерела, наукову та методичну літературу, поглиблено вивчити проблеми курсу. Підготовка реферату виробляє навички самостійного аналізу джерел та наукової літератури, систематизації матеріалу та його стислого викладу. Студент самостійно обирає одну із запропонованих тем.
Розпочинати роботу над рефератом необхідно із складання бібліографії, яка має нараховувати не менше п’яти найменувань літератури, та її опрацювання. На цьому етапі важливими є два взаємопов’язаних моменти: вміння “читати” і вести запис прочитаного. Під вивчення літератури необхідно застосовувати раціонально-критичний підхід до книг, статей та інших інформаційних повідомлень. Щоб глибоко зрозуміти зміст книги, потрібно вміти раціонально її читати.
Читання книги необхідно розпочати із знайомлення з її змістом. При цьому потрібно виділити глави, розділи параграфи, що становлять для Вас інтерес. Далі доцільно познайомитися із вступом (передмовою) до книги. Це дасть змогу зрозуміти та зорієнтуватися в проблемах, що висвітлюються в ній. Після ознайомлення із вступною частиною книги, потрібно переглянути ті розділи і параграфи, що Вас цікавлять. В процесі швидкого читання необхідно позначати ті місця в тексті (абзаци, сторінки, параграфи), що безпосередньо відносяться до теми дослідження.
Рекомендації до методики швидкого читання.
-
Ясно усвідомити і чітко зафіксувати мету читання: з якого саме питання потрібна інформація, для чого вона необхідна, її характер тощо.
-
Оперативно змінювати швидкість читання, сповільнюючи його на інформації, що прямо стосується теми, і збільшуючи на читанні інших частин. Описовий текст читається швидше, ніж текст складних умовиводів, доказів.
-
Зосереджено, без відволікань працювати над текстом. Це забезпечить глибоке розуміння тексту.
-
Уміти визначити структуру тексту – співпідпорядкованість його частин (глав, параграфів, рубрик), взаємозв’язок тексту з малюнками, картами, схемами, таблицями, графіками, діаграмами, виносками, примітками і додатками.
-
Розуміти зміст прочитаного при швидкому ознайомленні з текстом (виробити здатність при прочитанні цілого речення відразу розуміти його зміст і значення).
Окремим структурним елементом роботи із книгою слід виділити запис прочитаного. Це можна робити у формах виписки, тез, анотації, конспекту. Найдоцільніше виписки роботи на окремих аркушах, зазначивши всі складові наукового апарату (автор, назва, місце і рік видання, сторінка).
Працюючи з книгою, потрібно звертати увагу на примітки. Адже в них досить часто, поряд із адресою, звідки взята та чи інша інформація, можна зустріти й пояснення певного аргументу автора, на якого зроблене посилання. Також потрібно переглядати список літератури, що дасть можливість розширити бібліографічний спектр.
Після опрацювання всієї доступної джерельної бази, необхідно скласти план реферату, в якому має бути вступ, основна частина, висновки, список літератури та (при наявності) додатки.
У вступі обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість щодо соціальних потреб суспільства та розвитку досліджуваної проблеми, з’ясовується стан її висвітлення в літературі, формулюється мета і завдання роботи, виокремлюються методи дослідження.
В основній частині реферату наводяться головні теоретичні ідеї, що висвітлюють дану проблему, визначається сутність (головний зміст) проблеми, чинники (фактори, умови), що зумовлюють розвиток явища або процесу, який вивчається. Наводиться перелік основних змістових аспектів проблеми, які розглядаються вченими. Визначаються недостатньо досліджені питання, вказується на слабку розробленість окремих проблем. Розкривається зміст кожного запитання в логічній послідовності з елементами самостійного аналізу сучасного стану процесу або явища.
У висновках подаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції.
Наприкінці реферату подається список літератури та додатки (при наявності). У додатках наводяться таблиці, схеми, які суттєво полегшують розуміння праці.
Реферат повинен мати обсяг 12-15 сторінок комп’ютерного набору, 14 шрифту (Times New Roman), через 1,5 інтервала з полями 2,5 см. ліворуч, 1,5 см. праворуч, 2,5 см зверху, не менше 2 см. знизу. На сторінці має бути 30 рядків. На титульній сторінці реферату зазначається: назва навчального закладу, кафедра, тема, прізвище ім’я, група, курс студента що виконав реферат, прізвище ім’я, вчене звання викладача що перевірив реферат, місце і рік написання.
Оцінювання реферату здійснюється за такими критеріями:
-
вміння ставити проблему;
-
вміння обґрунтовувати її соціальне значення;
-
розуміння автором співвідношення між реальною проблемою та рівнем її концептуальності;
-
повнота висвітлення літературних джерел, глибина їх аналізу;
-
володіння методами збирання, аналізу та інтерпретації емпіричної інформації;
-
самостійність роботи, оригінальність в осмисленні матеріалу;
-
обґрунтування висновків та рекомендацій.