Семінарське заняття №2 Тема: Основні віхи історії зарубіжної політичної думки (4 год.) План.

1. Політична думка Стародавнього Сходу, Античності й Середньовіччя.

2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу.

3. Сучасна зарубіжна політична наука.

Методичні рекомендації

1. Вивчаючи перше питання, необхідно усвідомити, що політологія як наука сформувалася порівняно недавно, але політичні ідеї, концепції і теорії нагромаджувались протягом віків. Вони увібрали в себе фактично всі джерела суспільствознавчих наук.

Поява перших політичних трактатів була пов’язана із стадією диференціації суспільства, зародження та розвитку державних утворень.

Це був етап панування у політичній думці ідеї божественного походження держави, суспільного порядку та відносин, які склалися у суспільстві. При поясненні існування нерівності серед людей слід зупинитися на філософсько-політичних роздумах мислителів Стародавнього Китаю та Індії. Проаналізуйте висвітлення цієї проблеми у вченнях Конфуція, Мо-Цзи, Шан Яна, Будди.

Виникнення державності Стародавньої Греції пов’язане із полісами — окремими містами-державами. Перехід від однієї політичної форми організації суспільного життя до іншої характеризувався поглибленням диференціації грецького населення. В політичній літературі ці процеси супроводжувалися дискусійними питаннями щодо встановлення тієї чи іншої форми державного правління. Давньогрецькі мислителі здійснили перехід від міфологічного сприйняття світу до раціонально-логічного, що призвело до раціоналізації політичних уявлень про політику, формування філософського підходу до держави. Активно формувалося уявлення про політику як мистецтво керувати державою. Вище перелічені політичні ідеї пов’язані насамперед із творчістю мислителів Сократа, Платона, Аристотеля. Проаналізуйте їх вчення, зокрема трактування про державу, ідеальні форми правління, владу.

При розгляді політичних поглядів доби Середньовіччя потрібно звернути увагу на те, що із зростанням могутності церкви почало формуватися теологічне тлумачення політичних інститутів і процесів. Відбувалося проголошення верховенства релігії над світською владою. У тогочасній політичній думці найяскравіше теологічні ідеї були представлені у А. Августина та Ф. Аквінського. Проаналізуйте погяди цих мислителів на сутність держави, та з’ясуйте, в чому полягає відмінність релігійної концепції від концепцій держави античного світу.

2. Епоха Нового часу тривала з ХІV до початку ХХ століття і охопила періоди Відродження, Просвітництва. Під їх впливом відбувався процес становлення і розвитку соціалістичних, ліберальних, раціоналістичних та утопічних концепцій політики. Загалом, початок Нового часу — це криза у країнах Західної та Центральної Європи римо-католицької церкви й ортодоксальної релігії, яку вона захищала, формування антисхоластичного типу мислення, гуманістичної культури. До відомих представників початку цієї доби належить Н. Макіавеллі. Розкрийте зміст його політичного вчення та визначіть сутність макіавеллізму.

В даному запитанні необхідно також розкрити особливості теорії природного права та суспільного договору які були запропоновані Т. Гоббсом і Дж. Локком. З’ясуйте, чому останього називають засновником лібералізму.

Доцільно висвітлити раціоналістичні концепції політики, що були розроблені й теоретично обґрунтовані французькими політичними мислителями Ш. Монтеск’є та Ж. Руссо.

Ідеї, висвтілені французькими мислителями, з обережністю були сприйняті німецькими мислителями другої половини ХVІІІ ст. – першої половини ХІХ ст. І. Кантом, І. Фіхте, Г.В.Ф. Гегелем. Вищими цінностями вони проголошували свідомість, розум, дух тощо, не обходячи при цьому й актуальних питань соціально-політичного розвитку. Проаналізуйте їх вчення.

3. У третьому запитанні необхідно висвітлити основні напрями сучасної політичної науки, а саме: соціологічний, конфліктологічний напрям (К. Шміт, Р. Дарендорф, Л. Козер), структурний функціоналізм (Т. Парсонс, Р. Мертон, Д. Істон), інституціоналізм (С. Ліпсет, Ч. Мілз). Біхевіоризм (Ч. Меріам, Г. Лассуел, Дж. Кетлін), порівняльна політологія (Г. Алмонд, Д.Пауелл, О Верба). Особливу увагу доцільно приділити аналізу основних напрямів розвитку політичної науки у США, Великобританії (Р. Роуз, К. Поппер, Б. Крік, Д. Батлер). Франції (Р. Арон, М. Дюверже, Ж. Шарло) та Німеччині.