Міжнародні відносини у сучасному геополітичному просторі

Світова політика як система міжнародних відносин. Об’єкти і суб’єкти міжнародних відносин. Категорії геополітики. Міжнародні відносини у сучасному геополітичному просторі. Суверенітет і незалежність держави. Основні “центри сили” сучасності. “Баланс сил” та його забезпечення. Національна безпека і національний інтерес, його геополітичний, внутрішньополітичний та ідеологічний аспекти. Зовнішня і внутрішня політика держави. Україна як об’єкт і суб’єкт сучасної геополітики. Основні напрями і пріоритети зовнішньої політики України. Політичні фактори входження України у міжнародні структури.

Світовий політичний процес. Глобальні процеси розвитку сучасної цивілізації у геополітичному та етнополітичному аспектах. Роль України у вирішенні глобальних проблем сучасності.

Політичний менеджмент, маркетинг та рекламування

Поняття політичного менеджменту. Політичний менеджмент як інструмент управління політичними процесами. Політичне рішення як центральний елемент управління. Функції політичного рішення. Компоненти прийняття рішення. Наслідки ухвалення політичного лідерства. Вимоги до політичного лідерства. Основні етапи і методи прийняття політичного рішення. Створення механізму реалізації рішення. Менеджмент правлячої команди. Зв’язки з громадськістю. Організація роботи прес-служби.

Поняття політичного маркетингу. Особливості функціонування ринку влади в суспільстві. Дослідження ринку влади. Функції опитувань громадської думки. Політичне рекламування. Етапи політичного рекламування. Функції політичного рекламування. Вимоги до політичного рекламування. Формування іміджу. Засоби політичної реклами. Інформаційна підтримка.

Тематика семінарських занять та методичні рекомендації до них

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів.

Підготовку до семінарського заняття необхідно розпочати із уважного вивчення його плану. Далі потрібно знайти необхідні для вивчення джерела і наукову літературу. Під час самопідготовки найважливіші теоретичні підходи та аргументи, що наводяться на їх користь, необхідно законспектовувати. Якщо зустрічаються невідомі поняття, їх доцільно виписувати, розкриваючи їх суть, на поля конспекту. Сюди ж можна виносити прізвища, додаткову інформацію тощо.

Інформацію у конспект потрібно записувати чітко і розбірливо. Найважливіші положення доцільно виділити. Якщо у процесі написання відповіді на те чи інше питання виникають якість запитання чи власні думки, їх потрібно або виділити, або ж винести на поля конспекту. Корисно скласти розгорнутий план або зробити тези майбутнього виступу.

Пам’ятка щодо підготовки написання конспекту.

1. Уважно прочитайте текст. Відзначте незрозумілі місця, незнайомі примітки й поняття, нові для вас імена.

2. Випишіть на полях зошита значення відмічених слів.

3. При першому читанні тексту необхідно скласти простий план – послідовний перелік основних думок автора. При повторному читанні – відмічати, яким чином автор аргументує основні теоретико-методологічні положення своєї роботи.

4. Заключний етап конспектування складається з перечитування відмічених місць та їх короткого послідовного запису.

5. Під час конспектування необхідно прагнути виразити думку автора своїми словами – це допомагає більш усвідомленому засвоєнню тесту.

6. При конспектуванні важливо вчитися підбирати цитати. Необхідно враховувати наскільки яскраво, оригінально, стисло викладена думка. Цитувати слід ті положення роботи, на які можливе посилання як на авторитетний виклад погляду, судження з того чи іншого питання.

Даючи відповідь на те чи інше запитання семінарського заняття, потрібно виявляти не лише знання конкретного питання, але й показати загальну ерудицію, обізнаність у теоретико-методологічних підходах, що опирається на знання джерельної бази.