- •1.1. Закони України про цз. Основні визначення.
- •1.2. Структура цз України.
- •1.3. Структура цз на онг
- •1.1. Закони України про цз. Основні визначення.
- •1.2. Структура цз України.
- •1.3. Структура цз на онг
- •2.2. Первісна оцінка потерпілого. Безпечне положення.
- •2.3. Виявлення ознак життя та смерті.
- •3.2. Медичні захисні засоби (мзз).
- •3.3 Засоби індивідуального захисту (зіз).
- •3.4 Засоби колективного захисту (зкз).
- •1. Загальні вимоги
- •2. Обладнання та будова сховищ
- •3. Системи життєзабезпечення:
- •4.2. Інженерна оцінка захисту працівників об’єкту.
- •4.3. Евакуація та розосередження.
- •5.2. Ядерна зброя.
- •5.2.1. Основні характеристики ядерної зброї;
- •5.2.2. Ударна хвиля;
- •5.2.3. Світлове випромінювання;
- •5.2.4. Проникаюча радіація;
- •5.2.5. Радіоактивне зараження території;
- •5.2.6. Вплив радіації на живі організми.
- •5.3. Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю.
- •5.3.1. Методи індикації;
- •5.3.2. Прилади радіаційної розвідки;
- •5.3.3. Прилади дозиметричного контролю.
- •5.4. Хімічна зброя
- •5.5. Прилади хімічної розвідки і контролю зараження.
- •[Править] Способы применения бактериальных средств
- •[Править] История применения
- •[Править] Особенности поражения биологическим оружием
- •[Править] Бактериальные средства
- •6.1.1 Класифікація хімічних речовин
- •6.1.2 Токсична дія шкідливих речовин на організм людини
- •6.1.3 Характеристика отруйних речовин
- •6.1.4 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •6.2 Хімічно-небезпечні об’єкти.
- •6.3 Надання першої допомоги при ураженні сдор.
- •6.4 Прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті
- •6.4.1 Довгострокове прогнозування
- •6.4.2 Аварійне прогнозування
- •Табличний метод оцінки хімічної обстановки
- •Розрахунковий метод оцінки хімічної обстановки
- •7.2 Визначення рівня радіаційного забруднення та доз, отриманих при перебування на забрудненій місцевості.
- •7.3 Визначення місця розташування об'єкта в зоні радіоактивного зараження при аварії на аес.
- •7.4 Визначення дози опромінення персоналу при перебуванні на робочому місці з початку зараження об'єкта протягом робочої зміни.
- •7.5 Визначення припустимого часу початку роботи робочої зміни.
- •7.6 Визначення припустимої тривалості роботи зміни за припустимим часом початку робочої зміни.
- •8.2. Критерії сталості онг до впливу уражаючих факторів нс.
- •8.3. Оцінка стійкості промислового об’єкту до впливу пух.
1. Загальні вимоги
1.1 Мінімальна висота приміщення: 2,2 м.
1.2 Вміст СО2 — 1% (не більше 3%).
1.3 Вміст кисню — 18-20% (не менше 16%).
1.4 Відносна вологість повітря — 70% (не більше 80%).
1.5 Температура повітря — 230С (не більше 31 0С).
1.6 Забезпечувати безперервне перебування людей не менше двох діб.
2. Обладнання та будова сховищ
2.1 Основні приміщення: приміщення для укриття, пункти управління, медпункти.
2.1.1 Площа приміщення для укриття — 0,5 м2 на кожну людину.
Місця для сидіння – 0,450,45 м2
Місця для лежання – 0,551,8 м2
1 наро-лавка двоярусна розрахована на 5 чол., триярусна – на 6 чол.
2.1.2 Площа пункту управління — 2 м2 на працівника, але не більше 10 чоловік.
2.1.3 Площа медпункту в сховищах місткістю не менше 900 чоловік — 9 м2 і додатково по 1 м2 на кожні 100 осіб понад 1200 чоловік. Крім того, на кожні 500 осіб створюється 1 санітарний пост площею 2 м2 (незалежно від наявності медпункту).
2.2 Допоміжні приміщення: санвузли, складські приміщення, фільтровентиляційні приміщення, балонна, тамбури, приміщення ДЕС тощо. Площа допоміжних приміщень – 0,13 м2 на людину.
2.2.1 Санвузли обладнуються окремо:
А) кількість унітазів для жінок 1 шт. на 75 осіб;
Б) кількість умивальників для жінок 1 шт. на 200 осіб;
В) кількість унітазів та пісуарів для чоловіків по 1 шт. на 150 осіб;
Г) кількість умивальників для чоловіків 1 шт. на 200 осіб.
2.2.2 Приміщення для зберігання запасів продуктів харчування та питної води передбачається: 5 м2 на 150 чол. і додатково по 3 м2 на кожні наступні 150 чол.
2.2.3 Тамбури влаштовують при кожному вході-виході. 1 вхід-вихід на 200 чол., мінімум – 2 виходи на протилежних боках приміщення. В сховищах місткістю понад 400 чол. будують один аварійний вихід.
2.3 Об’єм зони герметизації — 1,5 м3 на кожну людину.
3. Системи життєзабезпечення:
3.1 Повітропостачання:
А) в режимі чистої вентиляції (І режим) – 8-13 м3/год на одну людину, залежно від кліматичної зони (І зона — 8 м3/год, ІІ зона — 10 м3/год, ІІІ зона — 11 м3/год, IV зона — 13 м3/год);
Б) в режимі фільтровентиляції (ІІ – режим) – 2 м3/год на людину, що укривається і 5 м3/год для працюючих.
3.2 Запаси води на людину:
А) для пиття – 6 л/добу;
Б) для санітарно-гігієнічних потреб – 4 л/добу.
Для пожежегасіння 4,5 м3 додатково у сховищах місткістю понад 600 чол.
При експлуатації сховищ необхідно організовано, швидко і чітко їх заповнити людьми за сигналом.
При розрахунку пропускної здатності сховища враховують густоту людських потоків. Під густотою розуміють кількість людей на одиниці площі (чол./м2). На рисунку 4.1, де показана залежність швидкості руху від густоти потоку, видно, як із збільшенням кількості людей зменшується швидкість руху.
Загальний час, необхідний для заповнення захисної споруди:
,
де — довжина характерних ділянок маршруту (горизонтальна поверхня, сходи тощо), м.
— швидкість руху на відповідних ділянках шляху, м/хв.
Швидкість руху на відкритій ділянці маршруту пришвидшеним кроком або бігом приймається за 80-135 м/хв..; швидкість руху при максимальній густоті потоку по горизонтальній поверхні приймають за 16 м/хв.., по сходах вниз – 10 м/хв.., вгору – 8 м/хв.
— час, який витрачається на проходження через вхідний отвір у споруду, хв.:
,
де — місткість споруди; — пропускна здатність входу (для дверей шириною 80 см чол/хв., шириною 1,2 м — чол/хв.).
— час, який витрачається людиною на виконання мінімально необхідних дій при оголошенні сигналу (збір, виключення приладів, електроосвітлення, одягання тощо) до початку руху по споруді. Звичайно на це витрачається 1,5-2 хв.