- •1.1. Закони України про цз. Основні визначення.
- •1.2. Структура цз України.
- •1.3. Структура цз на онг
- •1.1. Закони України про цз. Основні визначення.
- •1.2. Структура цз України.
- •1.3. Структура цз на онг
- •2.2. Первісна оцінка потерпілого. Безпечне положення.
- •2.3. Виявлення ознак життя та смерті.
- •3.2. Медичні захисні засоби (мзз).
- •3.3 Засоби індивідуального захисту (зіз).
- •3.4 Засоби колективного захисту (зкз).
- •1. Загальні вимоги
- •2. Обладнання та будова сховищ
- •3. Системи життєзабезпечення:
- •4.2. Інженерна оцінка захисту працівників об’єкту.
- •4.3. Евакуація та розосередження.
- •5.2. Ядерна зброя.
- •5.2.1. Основні характеристики ядерної зброї;
- •5.2.2. Ударна хвиля;
- •5.2.3. Світлове випромінювання;
- •5.2.4. Проникаюча радіація;
- •5.2.5. Радіоактивне зараження території;
- •5.2.6. Вплив радіації на живі організми.
- •5.3. Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю.
- •5.3.1. Методи індикації;
- •5.3.2. Прилади радіаційної розвідки;
- •5.3.3. Прилади дозиметричного контролю.
- •5.4. Хімічна зброя
- •5.5. Прилади хімічної розвідки і контролю зараження.
- •[Править] Способы применения бактериальных средств
- •[Править] История применения
- •[Править] Особенности поражения биологическим оружием
- •[Править] Бактериальные средства
- •6.1.1 Класифікація хімічних речовин
- •6.1.2 Токсична дія шкідливих речовин на організм людини
- •6.1.3 Характеристика отруйних речовин
- •6.1.4 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •6.2 Хімічно-небезпечні об’єкти.
- •6.3 Надання першої допомоги при ураженні сдор.
- •6.4 Прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті
- •6.4.1 Довгострокове прогнозування
- •6.4.2 Аварійне прогнозування
- •Табличний метод оцінки хімічної обстановки
- •Розрахунковий метод оцінки хімічної обстановки
- •7.2 Визначення рівня радіаційного забруднення та доз, отриманих при перебування на забрудненій місцевості.
- •7.3 Визначення місця розташування об'єкта в зоні радіоактивного зараження при аварії на аес.
- •7.4 Визначення дози опромінення персоналу при перебуванні на робочому місці з початку зараження об'єкта протягом робочої зміни.
- •7.5 Визначення припустимого часу початку роботи робочої зміни.
- •7.6 Визначення припустимої тривалості роботи зміни за припустимим часом початку робочої зміни.
- •8.2. Критерії сталості онг до впливу уражаючих факторів нс.
- •8.3. Оцінка стійкості промислового об’єкту до впливу пух.
5.2.5. Радіоактивне зараження території;
Радіоактивне зараження місцевості, води, приземного шару атмосфери виникає в разі випадання радіоактивних речовин із хмари ядерного вибуху. Найбільше зараження виникає при наземних і неглибоких підземних вибухах, де виникає потужна хмара із радіоактивних речовин. Частина радіоактивних речовин при ядерному вибуху випадає на поверхні землі, а більша частина випадає по мірі проходження хмари, утворюючи на поверхні радіоактивний слід. Таким чином, при радіоактивному зараженні місцевості виникають дві ділянки: вибуху і сліду хмари.
Ступінь зараження місцевості РР характеризується потужністю дози (рівнем радіації) і вказує, яку дозу може отримати людина за одиницю часу. Вимірюється в Р/год, мР/год, мкР/год. Як особливість радіоактивного зараження місцевості є спад рівня радіації з часом. При семикратному збільшенні часу після вибуху рівень радіації зменшується в 10 раз.
Кількість радіоактивних речовин, випавши на місцевість чи потрапивши в організм людини, прийнято оцінювати по їх активності — в Кюрі (Кі). Концентрація радіоактивних речовин в повітрі, воді, продуктах харчування вимірюється в Кі/л чи кількістю бета-розпадів в хвилину на 1 г речовини (розп/хвг). Ступінь зараження поверхні техніки, обладнання, одежі, тіла людини, інших об’єктів вимірюється в мілірентгенах в год (мР/год).
Рівнем радіації називають потужність експозиційної дози опромінення на висоті 0,7 -1 м над зараженою поверхнею. Рівень радіації вимірюється в рентгенах на годину (Р/год, рад/год, або мР/год, мкР/год).
Місцевість вважається зараженою і потребує застосування засобів захисту, якщо рівень радіації виміряний на висоті 0,7-1 м від поверхні землі складає 0,5 Р/год і більше, в мирний час - 0,2 Р/год.
5.2.6. Вплив радіації на живі організми.
При вивченні дії випромінювання на організми було визначено такі особливості:
-
висока ефективність поглинутої енергії. Навіть мала доза може викликати глибокі біологічні зміни в організмі.
-
наявність інкубаційного періоду прояву дії (період уявного благополуччя).
-
дія малих доз може накопичуватися (кумуляція).
-
випромінювання впливає також на потомство (генетичний ефект).
-
різні органи живого організму мають свою чутливість до опромінення.
-
не кожен організм однаково реагує на опромінення.
-
опромінення залежить від частоти. Одноразове опромінення великою дозою викликає глибші наслідки, ніж періодичні.
В залежності від отриманої в ОЯУ дози радіації розрізняються чотири ступені гострої променевої хвороби:
— перша (легка) — при загальній поглинутій дозі опромінювання 100-200Р. Відчувається слабість, періодичне підвищення температури, запаморочення, нудота. В крові зменшується кількість лейкоцитів — білих кров’яних тілець. Виліковується.
— друга (середня) — при дозі 200-400Р. Важке нездужання, головні болі, підвищення температури. Кількість лейкоцитів зменшується наполовину. Одужання настає після лікування на протязі 1,5-2 місяців. До 20 % можливі смертні випадки.
— третя (важка) — при дозі 400-600 Р. Важкий загальний стан, непритомність, крововиливи у шкіру і слизові оболонки в області ясен. Кількість лейкоцитів, а потім еритроцитів і тромбоцитів різко зменшується. Внаслідок ослаблення захисних функцій організму виникають інфекційні захворювання. Якщо не проводити лікування, то часто (до 50% випадків) настає смерть, здебільшого - від інфекційних захворювань.
— четверта (дуже важка) — при дозі більше 600 Р. Дуже важкий стан. Якщо протягом 2-х тижнів не проводити лікування, то у 80-100% випадків наступає смерть.
Найчастішим явищем при попаданні РР в організм людини є хронічна променева хвороба. Характеризується довготривалістю і затяжністю (3-5 років). Симптоми, що і при гострій променевій хворобі.