- •1.1. Закони України про цз. Основні визначення.
- •1.2. Структура цз України.
- •1.3. Структура цз на онг
- •1.1. Закони України про цз. Основні визначення.
- •1.2. Структура цз України.
- •1.3. Структура цз на онг
- •2.2. Первісна оцінка потерпілого. Безпечне положення.
- •2.3. Виявлення ознак життя та смерті.
- •3.2. Медичні захисні засоби (мзз).
- •3.3 Засоби індивідуального захисту (зіз).
- •3.4 Засоби колективного захисту (зкз).
- •1. Загальні вимоги
- •2. Обладнання та будова сховищ
- •3. Системи життєзабезпечення:
- •4.2. Інженерна оцінка захисту працівників об’єкту.
- •4.3. Евакуація та розосередження.
- •5.2. Ядерна зброя.
- •5.2.1. Основні характеристики ядерної зброї;
- •5.2.2. Ударна хвиля;
- •5.2.3. Світлове випромінювання;
- •5.2.4. Проникаюча радіація;
- •5.2.5. Радіоактивне зараження території;
- •5.2.6. Вплив радіації на живі організми.
- •5.3. Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю.
- •5.3.1. Методи індикації;
- •5.3.2. Прилади радіаційної розвідки;
- •5.3.3. Прилади дозиметричного контролю.
- •5.4. Хімічна зброя
- •5.5. Прилади хімічної розвідки і контролю зараження.
- •[Править] Способы применения бактериальных средств
- •[Править] История применения
- •[Править] Особенности поражения биологическим оружием
- •[Править] Бактериальные средства
- •6.1.1 Класифікація хімічних речовин
- •6.1.2 Токсична дія шкідливих речовин на організм людини
- •6.1.3 Характеристика отруйних речовин
- •6.1.4 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •6.2 Хімічно-небезпечні об’єкти.
- •6.3 Надання першої допомоги при ураженні сдор.
- •6.4 Прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті
- •6.4.1 Довгострокове прогнозування
- •6.4.2 Аварійне прогнозування
- •Табличний метод оцінки хімічної обстановки
- •Розрахунковий метод оцінки хімічної обстановки
- •7.2 Визначення рівня радіаційного забруднення та доз, отриманих при перебування на забрудненій місцевості.
- •7.3 Визначення місця розташування об'єкта в зоні радіоактивного зараження при аварії на аес.
- •7.4 Визначення дози опромінення персоналу при перебуванні на робочому місці з початку зараження об'єкта протягом робочої зміни.
- •7.5 Визначення припустимого часу початку роботи робочої зміни.
- •7.6 Визначення припустимої тривалості роботи зміни за припустимим часом початку робочої зміни.
- •8.2. Критерії сталості онг до впливу уражаючих факторів нс.
- •8.3. Оцінка стійкості промислового об’єкту до впливу пух.
Розрахунковий метод оцінки хімічної обстановки
Таблиця 6.10 ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СДОР.
СДОР |
Густина, т/м3 |
tкип, ˚C |
Порогова токсодоза |
К1 |
К2 |
К3 |
К7 для t˚ |
|||||
Газ |
Рідина |
-40˚ |
-20˚ |
0˚ |
20˚ |
40˚ |
||||||
Аміак (зберігання під тиском) |
8·10-4 |
0,681 |
-33,42 |
15 |
0,18 |
0,025 |
0,04 |
0/ 0,9 |
0,3/ 1 |
0,6 /1 |
1/ 1 |
1,4/ 1 |
Аміак (зберігання ізотермічно) |
- |
0,681 |
-33,42 |
15 |
0,01 |
0,025 |
0,04 |
0/ 0,9 |
1/ 1 |
1/ 1 |
1/ 1 |
1/ 1 |
Сірчаний ангідрид |
2,9·10-3 |
1,462 |
-10,1 |
1,8 |
0,11 |
0,049 |
0,333 |
0/ 0,2 |
0/ 0,5 |
0,3/ 1 |
1/ 1 |
1,1/ 1 |
Сірководень |
1,5·10-3 |
0,964 |
-60,35 |
16,1 |
0,27 |
0,042 |
0,036 |
0,3/ 1 |
0,5/ 1 |
0,3/ 1 |
1/ 1 |
1,2/ 1 |
Формальдегід |
- |
0,815 |
-19 |
0,6 |
0,19 |
0,034 |
1 |
0/ 0,4 |
0/ 1 |
0,5/ 1 |
1/ 1 |
1,5/ 1 |
Хлор |
3,2·10-3 |
1,538 |
-34,1 |
0,6 |
0,18 |
0,052 |
1 |
0/ 0,9 |
0,3/ 1 |
0,6/ 1 |
1/ 1 |
1,4/ 1 |
Хлорпікрин |
- |
1,658 |
112,3 |
0,02 |
0 |
0,002 |
30 |
0/ 0,3 |
0,1 |
0,3 |
1 |
2,69 |
* К7: в чисельнику —для первинної хмари СДОР, у знаменнику — для вторинної хмари.
Таблиця 6.11 ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ К4 В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ШВИДКОСТІ ВІТРУ.
Швідкість вітру, м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
15 |
К4 |
1,00 |
1,33 |
1,67 |
2,00 |
2,34 |
2,67 |
3,00 |
3,34 |
3,67 |
4,00 |
5,68 |
Таблиця 6.12 ГЛИБИНА ЗОН МОЖЛИВОГО ЗАРАЖЕННЯ, КМ.
Швидкість вітру, м/с |
Еквівалентна кількість СДОР, т |
|||||||||||||||
0,01 |
0,05 |
0,1 |
0,5 |
1 |
3 |
5 |
10 |
20 |
30 |
50 |
70 |
100 |
300 |
500 |
1000 |
|
1 |
0,38 |
0,85 |
1,25 |
3,16 |
4,75 |
9,18 |
12,5 |
19,2 |
29,5 |
38,1 |
52,6 |
65,2 |
81,9 |
166 |
231 |
363 |
2 |
0,26 |
0,59 |
0,84 |
1,92 |
2,84 |
5,35 |
7,2 |
10,8 |
16,4 |
21 |
28,7 |
35,3 |
44 |
87,7 |
121 |
189 |
3 |
0,22 |
0,48 |
0,68 |
1,53 |
2,17 |
3,99 |
5,34 |
7,96 |
11,9 |
15,1 |
20,5 |
25,2 |
31,3 |
61,4 |
84,5 |
130 |
4 |
0,19 |
0,42 |
0,59 |
1,33 |
1,88 |
3,28 |
4,36 |
6,46 |
9,62 |
12,1 |
16,4 |
20 |
24,8 |
48,1 |
65,9 |
101 |
5 |
0,17 |
0,38 |
0,53 |
1,19 |
1,68 |
2,91 |
3,75 |
5,53 |
8,19 |
10,3 |
13,8 |
16,8 |
20,8 |
40,1 |
54,6 |
83,6 |
6 |
0,15 |
0,34 |
0,48 |
1,09 |
1,53 |
2,66 |
3,43 |
4,88 |
7,2 |
9,06 |
12,1 |
14,7 |
18,1 |
34,6 |
47 |
71,7 |
7 |
0,14 |
0,32 |
0,45 |
1 |
1,42 |
2,46 |
3,17 |
4,49 |
6,48 |
8,14 |
10,8 |
13,1 |
16,1 |
30,7 |
41,6 |
63,16 |
8 |
0,13 |
0,3 |
0,42 |
0,94 |
1,33 |
2,3 |
2,97 |
4,2 |
5,92 |
7,42 |
9,9 |
11,9 |
14,6 |
27,7 |
37,4 |
56,7 |
9 |
0,12 |
0,28 |
0,4 |
0,88 |
1,25 |
2,17 |
2,8 |
3,96 |
5,6 |
6,86 |
9,12 |
11 |
13,5 |
25,3 |
34,2 |
51,6 |
10 |
0,12 |
0,26 |
0,38 |
0,84 |
1,19 |
2,06 |
2,66 |
3,76 |
5,31 |
6,5 |
8,5 |
10,2 |
12,5 |
23,4 |
31,6 |
47,53 |
11 |
0,11 |
0,25 |
0,36 |
0,8 |
1,13 |
1,96 |
2,53 |
3,58 |
5,06 |
6,2 |
8 |
9,61 |
11,7 |
21,9 |
29,4 |
44,15 |
12 |
0,11 |
0,24 |
0,34 |
0,76 |
1,08 |
1,88 |
2,42 |
3,43 |
4,85 |
5,94 |
7,67 |
9,07 |
11,0 |
20,5 |
27,6 |
41,3 |
13 |
0,1 |
0,23 |
0,33 |
0,74 |
1,04 |
1,8 |
2,37 |
3,29 |
4,66 |
5,7 |
7,37 |
8,72 |
10,4 |
19,4 |
26,0 |
38,9 |
14 |
0,1 |
0,22 |
0,32 |
0,71 |
1 |
1,74 |
2,24 |
3,17 |
4,49 |
5,5 |
7,1 |
8,4 |
10,0 |
18,4 |
24,6 |
36,81 |
15 |
0,1 |
0,22 |
0,31 |
0,69 |
0,97 |
1,68 |
2,17 |
3,07 |
4,34 |
5,31 |
6,86 |
8,11 |
9,7 |
17,6 |
23,5 |
34,98 |
* Для проміжних значень беремо методом інтерполяції.
Завдання до практичної роботи № 6
1 |
В сейсмонебезпечному районі на підприємстві є 4 ємності із хлором місткістю 1, 1, 1, 2 т. Ємності не обваловані. На відстані 5 км від підприємства знаходиться населений пункт розміром 4×3 км, площею 10 км2 та населенням 4,5 тис. Населення забезпечене протигазами в середньому на 30%. Визначити: можливу територію ураження; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; можливі втрати серед населення, їх структуру. |
2 |
На об’єкті зруйнована необвалована ємність із 26 т. формальдегіду. На момент аварії були наступні метеорологічні умови: швидкість вітру 2 м/с; температура +20 °С, ясно, ніч. Визначити: глибину поширення хмари СДОР розрахунковим методом протягом 1 год. |
3 |
На території заводу зруйнована ємність із 5 т хлору. Ємність обвалована, висота обвалування 2,8 м. На момент аварії швидкість вітру 4 м/с, температура 0 °С, ніч, хмарно. Із 400 працівників 80% забезпечені протигазами. В зону ураження попадає поле, яке обробляють 50 чол. не забезпечених протигазами. Визначити розміри ПЗХЗ та ЗМХЗ; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; час уражаючої дії СДОР; можливі втрати серед працівників і населення, їх структуру. |
4 |
В сейсмонебезпечному районі на підприємстві є 4 ємності із хлором місткістю 1, 2, 3, 4 т. Ємності не обваловані. На відстані 10 км від підприємства знаходиться населений пункт розміром 5×3 км, площею 12 км2 та населенням 7,5 тис. Населення забезпечене протигазами в середньому на 40%. Визначити: можливу територію ураження; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; можливі втрати серед населення, їх структуру. |
5 |
На об’єкті зруйнована необвалована ємність із 28 т сірчаного ангідриду. На момент аварії були наступні метеорологічні умови: швидкість вітру 3 м/с; температура 0 °С, ясно, ніч. Визначити: глибину поширення хмари СДОР розрахунковим методом протягом 1 год. |
6 |
На території заводу зруйнована ємність із 30 т хлору. Ємність обвалована, висота обвалування 2,3 м. На момент аварії швидкість вітру 1 м/с, температура 0 °С, день, ясно. Із 100 працівників 50% забезпечені протигазами. В зону ураження попадає частина населеного пункту, в якому проживає 200 чол., на 30% забезпечених протигазами. Визначити розміри ПЗХЗ та ЗМХЗ; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; час уражаючої дії СДОР; можливі втрати серед працівників і населення, їх структуру. |
7 |
В сейсмонебезпечному районі на підприємстві є 4 ємності із хлором місткістю 3, 3, 6, 8 т. Ємності не обваловані. На відстані 5 км від підприємства знаходиться населений пункт розміром 4×3 км, площею 11 км2 та населенням 8,5 тис. Населення забезпечене протигазами в середньому на 50%. Визначити: можливу територію ураження; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; можливі втрати серед населення, їх структуру. |
8 |
На об’єкті зруйнована необвалована ємність із 22 т. формальдегіду. На момент аварії були наступні метеорологічні умови: швидкість вітру 7 м/с; температура -20 °С, хмарно, ніч. Визначити: глибину поширення хмари СДОР розрахунковим методом протягом 1 год. |
9 |
На території заводу зруйнована ємність із 10 т хлору. Ємність обвалована, висота обвалування 1,4 м. На момент аварії швидкість вітру 2 м/с, температура -20 °С, ніч, ясно. Із 200 працівників 70% забезпечені протигазами. В зону ураження попадає частина населеного пункту, в якому проживає 600 чол., на 20% забезпечених протигазами. Визначити розміри ПЗХЗ та ЗМХЗ; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; час уражаючої дії СДОР; можливі втрати серед працівників і населення, їх структуру. |
10 |
В сейсмонебезпечному районі на підприємстві є 4 ємності із хлором місткістю 5, 8, 8, 9 т. Ємності не обваловані. На відстані 20 км від підприємства знаходиться населений пункт розміром 5×3 км, площею 13 км2 та населенням 11 тис. Населення забезпечене протигазами в середньому на 30%. Визначити: можливу територію ураження; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; можливі втрати серед населення, їх структуру. |
11 |
На об’єкті зруйнована необвалована ємність із 24 т сірчаного ангідриду. На момент аварії були наступні метеорологічні умови: швидкість вітру 1 м/с; температура 0 °С, хмарно, ніч. Визначити: глибину поширення хмари СДОР розрахунковим методом протягом 1 год. |
12 |
На території заводу зруйнована ємність із 20 т аміаку. Ємність обвалована, висота обвалування 2,9 м. На момент аварії швидкість вітру 5 м/с, температура 0 °С, ніч, хмарно. Із 600 працівників усі забезпечені протигазами. В зону ураження попадають дачні ділянки з 100 мешканцями, які не забезпечені протигазами. Визначити розміри ПЗХЗ та ЗМХЗ; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; час уражаючої дії СДОР; можливі втрати серед працівників і населення, їх структуру. |
13 |
В сейсмонебезпечному районі на підприємстві є 4 ємності із хлором місткістю 6, 10, 16, 18 т. Ємності не обваловані. На відстані 25 км від підприємства знаходиться населений пункт розміром 4×3 км, площею 9 км2 та населенням 11,5 тис. Населення забезпечене протигазами в середньому на 40%. Визначити: можливу територію ураження; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; можливі втрати серед населення, їх структуру. |
14 |
На об’єкті зруйнована необвалована ємність із 18 т. формальдегіду. На момент аварії були наступні метеорологічні умови: швидкість вітру 5 м/с; температура 0 °С, напів’ясно, ніч. Визначити: глибину поширення хмари СДОР розрахунковим методом протягом 1 год. |
15 |
На території заводу зруйнована ємність із 30 т аміаку. Ємність обвалована, висота обвалування 1,6 м. На момент аварії швидкість вітру 3 м/с, температура 20 °С, ніч, ясно. Із 100 працівників 100% забезпечені протигазами. В зону ураження попадає поле, яке обробляють 70 чол. не забезпечених протигазами. Визначити розміри ПЗХЗ та ЗМХЗ; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; час уражаючої дії СДОР; можливі втрати серед працівників і населення, їх структуру. |
16 |
В сейсмонебезпечному районі на підприємстві є 4 ємності із хлором місткістю 1, 1, 1, 2 т. Ємності не обваловані. На відстані 10 км від підприємства знаходиться населений пункт розміром 5×6 км, площею 28 км2 та населенням 9,5 тис. Населення забезпечене протигазами в середньому на 50%. Визначити: можливу територію ураження; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; можливі втрати серед населення, їх структуру. |
17 |
На об’єкті зруйнована необвалована ємність із 20 т сірчаного ангідриду. На момент аварії були наступні метеорологічні умови: швидкість вітру 6 м/с; температура +20 °С, напів’ясно, день. Визначити: глибину поширення хмари СДОР розрахунковим методом протягом 1 год. |
18 |
На території заводу зруйнована ємність із 50 т хлору. Ємність обвалована, висота обвалування 2,6 м. На момент аварії швидкість вітру 3 м/с, температура 0 °С, день, ясно. Із 260 працівників 70% забезпечені протигазами. В зону ураження попадає частина населеного пункту, в якому проживає 600 чол., на 40% забезпечених протигазами. Визначити розміри ПЗХЗ та ЗМХЗ; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; час уражаючої дії СДОР; можливі втрати серед працівників і населення, їх структуру. |
19 |
В сейсмонебезпечному районі на підприємстві є 4 ємності із хлором місткістю 1, 2, 3, 4 т. Ємності не обваловані. На відстані 15 км від підприємства знаходиться населений пункт розміром 4×6 км, площею 22 км2 та населенням 11,5 тис. Населення забезпечене протигазами в середньому на 60%. Визначити: можливу територію ураження; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; можливі втрати серед населення, їх структуру. |
20 |
На об’єкті зруйнована необвалована ємність із 14 т. формальдегіду. На момент аварії були наступні метеорологічні умови: швидкість вітру 3 м/с; температура +20 °С, ясно, день. Визначити: глибину поширення хмари СДОР розрахунковим методом протягом 1 год. |
21 |
На території заводу зруйнована ємність із 10 т хлору. Ємність обвалована, висота обвалування 1,2 м. На момент аварії швидкість вітру 5 м/с, температура -20 °С, ніч, хмарно. Із 500 працівників 90% забезпечені протигазами. В зону ураження попадає частина населеного пункту, в якому проживає 100 чол., на 80% забезпечених протигазами. Визначити розміри ПЗХЗ та ЗМХЗ; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; час уражаючої дії СДОР; можливі втрати серед працівників і населення, їх структуру. |
22 |
В сейсмонебезпечному районі на підприємстві є 4 ємності із хлором місткістю 3, 3, 6, 8 т. Ємності не обваловані. На відстані 20 км від підприємства знаходиться населений пункт розміром 5×6 км, площею 27 км2 та населенням 8 тис. Населення забезпечене протигазами в середньому на 30%. Визначити: можливу територію ураження; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; можливі втрати серед населення, їх структуру. |
23 |
На об’єкті зруйнована необвалована ємність із 16 т сірчаного ангідриду. На момент аварії були наступні метеорологічні умови: швидкість вітру 4 м/с; температура -20 °С, ясно, день. Визначити: глибину поширення хмари СДОР розрахунковим методом протягом 1 год. |
24 |
На території заводу зруйнована ємність із 20 т аміаку. Ємність обвалована, висота обвалування 1,3 м. На момент аварії швидкість вітру 1 м/с, температура 0 °С, ніч, ясно. Із 300 працівників 80% забезпечені протигазами. В зону ураження попадає частина населеного пункту, в якому проживає 800 чол., на 30% забезпечених протигазами. Визначити розміри ПЗХЗ та ЗМХЗ; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; час уражаючої дії СДОР; можливі втрати серед працівників і населення, їх структуру. |
25 |
В сейсмонебезпечному районі на підприємстві є 4 ємності із хлором місткістю 5, 8, 8, 9 т. Ємності не обваловані. На відстані 25 км від підприємства знаходиться населений пункт розміром 4×6 км, площею 21 км2 та населенням 9,2 тис. Населення забезпечене протигазами в середньому на 40%. Визначити: можливу територію ураження; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; можливі втрати серед населення, їх структуру. |
26 |
На об’єкті зруйнована необвалована ємність із 10 т. формальдегіду. На момент аварії були наступні метеорологічні умови: швидкість вітру 1 м/с; температура -20 °С, напів’ясно, день. Визначити: глибину поширення хмари СДОР розрахунковим методом протягом 1 год. |
27 |
На території заводу зруйнована ємність із 10 т хлору. Ємність обвалована, висота обвалування 2,4 м. На момент аварії швидкість вітру 2 м/с, температура 20 °С, день, ясно. Із 300 працівників 90% забезпечені протигазами. В зону ураження попадає частина населеного пункту, в якому проживає 150 чол., на 20% забезпечених протигазами. Визначити розміри ПЗХЗ та ЗМХЗ; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; час уражаючої дії СДОР; можливі втрати серед працівників і населення, їх структуру. |
28 |
В сейсмонебезпечному районі на підприємстві є 4 ємності із хлором місткістю 6, 10, 16, 18 т. Ємності не обваловані. На відстані 30 км від підприємства знаходиться населений пункт розміром 5×6 км, площею 26 км2 та населенням 20,5 тис. Населення забезпечене протигазами в середньому на 50%. Визначити: можливу територію ураження; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; можливі втрати серед населення, їх структуру. |
29 |
На об’єкті зруйнована необвалована ємність із 12 т сірчаного ангідриду. На момент аварії були наступні метеорологічні умови: швидкість вітру 2 м/с; температура 0 °С, ясно, день. Визначити: глибину поширення хмари СДОР розрахунковим методом протягом 1 год. |
30 |
На території заводу зруйнована ємність із 30 т аміаку. Ємність обвалована, висота обвалування 2,7 м. На момент аварії швидкість вітру 4 м/с, температура 20 °С, день, хмарно. Із 200 працівників 60% забезпечені протигазами. В зону ураження попадає частина населеного пункту, в якому проживає 500 чол., на 10% забезпечених протигазами. Визначити розміри ПЗХЗ та ЗМХЗ; час підходу зараженого повітря до населеного пункту; час уражаючої дії СДОР; можливі втрати серед працівників і населення, їх структуру. |
Практична робота № 7. Оцінка радіаційної обстановки.
План
7.1 Радіаційна обстановка. Методи оцінки радіаційної обстановки.
7.2 Визначення рівня радіаційного забруднення та доз, отриманих при перебування на забрудненій місцевості.
7.3 Визначення місця розташування об'єкта в зоні радіоактивного зараження при аварії на АЕС.
7.4 Визначення дози опромінення персоналу при перебуванні на робочому місці з початку зараження об'єкта протягом робочої зміни.
7.5 Визначення припустимого часу початку роботи робочої зміни.
7.6 Визначення припустимої тривалості роботи зміни за припустимим часом початку робочої зміни.
7.1 Радіаційна обстановка. Методи оцінки радіаційної обстановки.
Внаслідок радіоактивного забруднення, що виникає при застосуванні ядерної зброї або аварії на об’єктах атомної енергетики, місцевість, предмети, люди можуть бути заражені радіоактивними речовинами. В результаті цього на певній території складається радіаційна обстановка, що характеризується масштабом і ступенем забруднення.
Радіаційна обстановка – це обстановка, яка склалася на території адміністративного району, населеного пункту чи ОГД в результаті радіоактивного зараження місцевості і яка потребує прийняття відповідних мір захисту.
Небезпека ураження людей вимагає швидкого виявлення та оцінки радіаційної обстановки. Вона визначається за даними прогнозу і розвідки.
Оскільки процес формування радіоактивного середовища триває кілька годин, попередньо проводять оцінку радіаційної обстановки за результатами прогнозування радіоактивного зараження місцевості. Це дозволяє завчасно, тобто до підходу радіоактивної хмари, провести заходи щодо захисту населення. Метод прогнозування дозволяє змоделювати можливі аварійні ситуації на об’єкті і завчасно розробити і реалізувати ефективну систему захисту робітників, службовців та населення, що проживає поблизу об’єкту.
Проте прогноз радіоактивного забруднення має відносний характер, тому його обов’язково уточнюють радіаційною розвідкою з метою своєчасного забезпечення штабів, командирів формувань, керівників, спеціалістів, даними про фактичну радіаційну обстановку.
Оцінка радіаційної обстановки полягає у вирішенні основних завдань за різними варіантами виробничої діяльності та дій населення в умовах радіоактивного забруднення; при цьому проводиться аналіз отриманих результатів і вибір оптимального варіанта дій, при якому радіаційні ураження людей мінімальні.
За допомогою спеціальних таблиць і формул вирішуються наступні завдання з оцінки радіаційної обстановки:
- визначення часу введення рятувальних формувань в зону зараження;
- визначення дози радіації, яку можуть отримати робітники і службовці, населення в зонах радіоактивного забруднення;
- визначення доз опромінення, що можуть отримати люди при подоланні ділянки радіоактивного забруднення;
- визначення допустимого часу перебування на місцевості, що забруднена радіоактивними речовинами, а також інших завдань.
У ході радіаційної аварії утворюються зони, що мають різний ступінь небезпеки для здоров’я людей, і характеризуються тією чи іншою можливою дозою випромінення.
Індекс |
Назва зони |
Доза, рад/рік |
Особливості перебування в зоні |
М |
Зона радіоактивної небезпеки |
5-50 |
Скорочення часу перебування людей що не залучаються для ліквідації наслідків аварії |
А |
Зона помірного радіоактивного забруднення |
50-500 |
Скорочення часу перебування формувань на відкритій місцевості, застосування ЗІЗОД |
Б |
Зона сильного радіоактивного забруднення |
500-1500 |
Здійснення РІНР у броньованих об’єктах техніки, розміщення в захисних спорудах. |
В |
Зона небезпечного радіоактивного забруднення |
1500-5000 |
Здійснення РІНР із застосуванням радіаційно-стійкої спеціальної техніки протягом кількох годин. |
Г |
Зона надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення |
понад 5000 |
Недопустиме навіть короткочасне перебування людей в зоні. |