- •1.1. Закони України про цз. Основні визначення.
- •1.2. Структура цз України.
- •1.3. Структура цз на онг
- •1.1. Закони України про цз. Основні визначення.
- •1.2. Структура цз України.
- •1.3. Структура цз на онг
- •2.2. Первісна оцінка потерпілого. Безпечне положення.
- •2.3. Виявлення ознак життя та смерті.
- •3.2. Медичні захисні засоби (мзз).
- •3.3 Засоби індивідуального захисту (зіз).
- •3.4 Засоби колективного захисту (зкз).
- •1. Загальні вимоги
- •2. Обладнання та будова сховищ
- •3. Системи життєзабезпечення:
- •4.2. Інженерна оцінка захисту працівників об’єкту.
- •4.3. Евакуація та розосередження.
- •5.2. Ядерна зброя.
- •5.2.1. Основні характеристики ядерної зброї;
- •5.2.2. Ударна хвиля;
- •5.2.3. Світлове випромінювання;
- •5.2.4. Проникаюча радіація;
- •5.2.5. Радіоактивне зараження території;
- •5.2.6. Вплив радіації на живі організми.
- •5.3. Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю.
- •5.3.1. Методи індикації;
- •5.3.2. Прилади радіаційної розвідки;
- •5.3.3. Прилади дозиметричного контролю.
- •5.4. Хімічна зброя
- •5.5. Прилади хімічної розвідки і контролю зараження.
- •[Править] Способы применения бактериальных средств
- •[Править] История применения
- •[Править] Особенности поражения биологическим оружием
- •[Править] Бактериальные средства
- •6.1.1 Класифікація хімічних речовин
- •6.1.2 Токсична дія шкідливих речовин на організм людини
- •6.1.3 Характеристика отруйних речовин
- •6.1.4 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •6.2 Хімічно-небезпечні об’єкти.
- •6.3 Надання першої допомоги при ураженні сдор.
- •6.4 Прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті
- •6.4.1 Довгострокове прогнозування
- •6.4.2 Аварійне прогнозування
- •Табличний метод оцінки хімічної обстановки
- •Розрахунковий метод оцінки хімічної обстановки
- •7.2 Визначення рівня радіаційного забруднення та доз, отриманих при перебування на забрудненій місцевості.
- •7.3 Визначення місця розташування об'єкта в зоні радіоактивного зараження при аварії на аес.
- •7.4 Визначення дози опромінення персоналу при перебуванні на робочому місці з початку зараження об'єкта протягом робочої зміни.
- •7.5 Визначення припустимого часу початку роботи робочої зміни.
- •7.6 Визначення припустимої тривалості роботи зміни за припустимим часом початку робочої зміни.
- •8.2. Критерії сталості онг до впливу уражаючих факторів нс.
- •8.3. Оцінка стійкості промислового об’єкту до впливу пух.
6.2 Хімічно-небезпечні об’єкти.
До ХНО (підприємств) належать:
1. Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР.
2. Заводи (або їх комплекси) з переробки нафтопродуктів.
3. Виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР.
4. Підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак.
5. Залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічного виробництва, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР.
6. Транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти.
7. Склади і бази, на яких містяться запаси речовин для дезинфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.
8. Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.
Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря.
Усього в Україні функціонує 1810 об'єктів господарювання, на яких зберігається або використовується в виробничій діяльності понад 283 тис. т СДОР, у тому числі - 9,8 тис. т хлору, 178,4 тис. т аміаку.
6.3 Надання першої допомоги при ураженні сдор.
- В першу чергу необхідно негайно захистити органи дихання від подальшої дії СДОР.
- Вдягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 2% розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком - водою або 5% розчином лимонної кислоти. Винесіть потерпілого із зони зараження та забезпечте йому спокій і тепло.
При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою. При отруєнні аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промити водою. В очі закапати по дві-три краплі 30% альбуциду, в ніс - оливкову олію.
При необхідності відправити потерпілого до медичного закладу.
СДОР, фізичні властивості |
Застосування |
Ознаки отруєння |
Хлор Cl2 а) газ; б) жовто-зеленого кольору в) різкий запах; г) важчий за повітря. |
|
Дихальна система: різкий грудний біль, сухий кашель, задишка; Опорно-рухова система: порушення координації рухів. Органи зору: різь в очах, сльозовиділення. |
Аміак NH3 а) газ; б) безбарвний; в) різкий запах г) легший за повітря; д) добре розчинений у воді |
|
Дихальна система: подразнює органи дихання; Опорно-рухова система: порушення координації рухів. Органи зору: різь в очах, сльозовиділення. Серцево-судинна система: часте серцебиття, порушення частоти пульсу. |
Ртуть Hg а) рідкий метал; б) сріблястого кольору в) важчий від рідини г) легко випаровується.
|
|
Травна система: розлад кишечнику, нудота, металевий присмак в роті, слиновиділення - стомленість, слабкість, сонливість. |
Метиловий спирт CH3-OH (деревний) а) рідина; б) безбарвна; в) специфічний запах; г) добре розчинний у воді; д) температура кипіння 650С. |
Розчинник фарбників та лікарських засобів. |
Органи зору: 10 мл. спричиняють сліпоту, 25 мл. – смерть Серцево-судинна система: гостра серцева недостатність; Дихальна система: зупинка дихання. |