4.2. Інженерна оцінка захисту працівників об’єкту.

Послідовність оцінки

 1. Місткість захисних споруд оцінюється показником К_міст

,

де М_З - загальне число місць в усіх захисних спорудах об'єкта;

N - чисельність найбільшої працюючої зміни.

Якщо К_міст ≥1, то це означає, що 100% робітників будуть розміщені в захисних спорудах.

2. Захисні властивості захисних споруд оцінюються показником К_зв:

,

де – кількість місць в захисних спорудах із захисними властивостями не нижче потрібних (для яких виконуються умови ∆Р_{ф зс} ≥ ∆Р_{ф потр}, К_зс ≥ К_{зах потр}).

3. Життєзабезпечення захисних споруд оцінюється і визначається показником К_жз, який характеризує захисні споруди за забезпеченням безперервності перебування в них людей на протязі встановленого строку:

,

де N_жз – кількість життєзабезпечених, що укриваються в захисних спорудах із захисними властивостями не нижче потрібних на протязі встановленого строку.

4. Своєчасне укриття в захисних спорудах людей за сигналами ЦО визначає показник К_св.у., який характеризує, яка частина робітників і службовців встигає своєчасно зайняти місця в захисних спорудах:

,

де N_св.у. – число людей, які в установлені строки зможуть укритися в захисних спорудах.

5. Розробляються висновки і пропозиції щодо підвищення надійності інженерного захисту. На основі окремих показників визначається коефіцієнт надійності захисту (К_нз) за мінімальним значенням із окремих показників (К_міст, К_зв, К_жз, К_св.у.), визначаються слабкі місця в інженерному захисті і намічаються шляхи і заходи по вдосконаленню інженерного захисту робітників і службовців об'єкта.

4.3. Евакуація та розосередження.

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами у містах та інших населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час, основним способом захисту населення є евакуація і розташування його у позаміській зоні.

Під розосередженням розуміють організований вивіз із міст і інших населених пунктів, розміщення в зоні за містом вільної від праці зміни і службовців, які продовжують роботу у НС. До категорії розосередження відноситься також персонал об’єктів, які забезпечують життєдіяльність міста. Після вивозу і розселення робітники і службовці позмінно виїжджають в місто для роботи на своїх підприємствах а по закінченні роботи повертаються в зону за містом для відпочинку.

Евакуація – це організований вивіз або вивід з міст і населених пунктів та розміщення у заміській зоні решти населення. На відміну від розосереджених евакуйовані постійно проживають у заміській зоні до особливого розпорядження. Розосередження і евакуація в багато раз знижує густоту населення міст.

Заміська зона – це територія, яка знаходиться за межами зон можливого зруйнування в містах. Райони розселення в заміській зоні повинні знаходитись на такій відстані від міста, яка гарантувала б їх безпеку, а на переїзд людей для роботи в містах і їх повернення в заміську зону для відпочинку витрачалась би мінімальна кількість часу.

Евакуація передбачає вивід і вивіз населення із міст у безпечні райони в усіх напрямках від міста. Евакуації підлягає населення, яке проживає в населених пунктах, що знаходяться у зонах можливого катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах прогнозованого виникнення локальних збройних конфліктів у 50-кілометровій прикордонній смузі, в районах виникнення стихійного лиха, великих аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю людини).

Залежно від обстановки, яка склалася на час НС, може бути проведена загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

Загальна евакуація проводиться в окремих регіонах за рішенням Кабміну України для всіх категорій населення і планується на випадок:

1) небезпечного радіоактивного забруднення навколо АЕС (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіянню шкоди здоров'ю населення, яке проживає в зоні ураження); 2) загрози катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі; 3) загрози або виникнення збройного конфлікту в районах 50-кілометрової прикордонної смуги.

Часткова евакуація здійснюється, як правило, в умовах переведення за рішенням Кабінету Міністрів України системи захисту населення і територій на воєнний стан до початку застосування агресором сучасних засобів ураження, а в мирний час — у разі загрози або виникнення стихійного лиха, аварії, катастрофи.

Під час проведення часткової евакуації завчасно вивозиться незайняте у виробництві і сфері обслуговування населення: студенти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків, пенсіонери та інваліди, які утримуються у будинках для осіб похилого віку, разом з викладачами та вихователями, обслуговуючим персоналом і членами їхніх сімей.

У мирний час евакуація населення планується на випадок:

а) загальної аварії на атомній електростанції;б) усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин; в) загрози катастрофічного затоплення місцевості; г) великих лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів та інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, що загрожують населеним пунктам.

Організоване здійснення евакуації, запобігає проявам паніки і недопускає загибель людей.

Евакуаційні заходи при загрозі та виникненні НС здійснюються за рішенням місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, уповноважених органів з питань НС та цивільного захисту населення відповідного рівня.

Розосередження і евакуація робітників, службовців і членів їх сімей організовуються і проводяться за виробничим принципом, тобто по лінії об’єктів, а евакуація населення, не зв’язаного з виробництвом, - за територіальним принципом – за місцем проживання через домоуправління і дирекції експлуатації приміщень.

Для проведення розосередження і евакуації використовуються всі види громадського транспорту, а також транспорт індивідуального користування. Частина населення, яка підлягає евакуації, може виводитись пішим порядком. Для організації руху піших колон розробляють схему їх маршруту, на якій вказують склад колони, маршрут руху, вихідний пункт, пункти регулювання руху і час їх проходження; райони і тривалість привалів, медичні пункти, проміжний пункт евакуації, порядок і термін виводу колони з цього пункту в район постійного розміщення, сигнали управління.

При загрозі надзвичайної ситуації, як основний використовують комбінований захід, який полягає в тому, що масовий вивід населення з міст пішим порядком співпадає з вивозом всіма видами транспорту.

Всі роботи по проведенню і організації розосередження і евакуації здійснюються у відповідності з планом і вказівками начальника ЦЗ об’єкту.

На об’єкті створюється евакуаційна комісія, а на великих об’єктах, крім цього можуть створюватися збірні евакуаційні пункти (ЗЕП). Головою об’єктової евакуаційної комісії призначається один із заступників начальника ЦЗ. ЗЕП (школи, клуби і інші приміщення) організовують поблизу залізничних станцій, платформ, портів, пристаней, а для населення, яке виводиться пішим порядком – поблизу маршрутів виводу в призначені райони.

Отримавши повідомлення про початок розосередження і евакуації населення повинно підготувати і взяти з собою документи, гроші, необхідні речі і запаси продуктів та з’явитися на ЗЕП в попередньо визначеній годині. Прибулих на ЗЕП людей реєструють, групують по вагонах залізничного ешелону або по автомашинам і у призначений час виводять до пунктів посадки на транспорт.

Вивід населення об’єкту пішим порядком здійснюється за попередньо встановленими маршрутами, їх розраховують на один добовий перехід, який здійснюється за 10-12 год. руху. У піших колонах може бути від 500 до 1000 людей. Швидкість руху колон слід витримувати в межах 4-5 км/год, а дистанції між колонами до 500 м. При здійсненні маршу через кожні 1-1,5 год. руху роблять малі привали, які продовжуються 10-15 хв., а на початку другої половини добового переходу роблять великий привал на 1-2 год., як правило, за межею зони можливих руйнувань.

Для організації прийому і розміщення розосереджуваного і евакуйованого населення, а також забезпеченням його всім необхідним, створюються приймальні евакуаційні комісії (ПЕК) і прийомні евакуаційні пункти (ПЕП), які створюються рішенням голови державної виконавчої влади відповідної адміністративної одиниці.

На прийомні евакуаційні комісії покладається розробка і своєчасне коригування розділу плану ЦЗ по прийому і розміщенні розосереджуваного і евакуйованого населення: зустріч, прийом, облік і розселення, а також забезпечення його всім необхідним; складається донесення вищестоящим прийомним евакуаційним органам про хід прийому, розміщення і забезпечення прибулого населення, забезпечення відправлення населення в кінцеві пункти його розміщення.

Закінченням евакуації вважається час виведення (вивезення) за межі зон можливих сильних руйнувань і зон затоплення всього населення, за виключенням працюючих змін, які продовжують роботу в містах.

Завдання до практичної роботи № 4

На об’єкті збудоване сховище, характеристики якого надано в таблиці (згідно варіанту). Оцінити дане сховище за місткістю, захисними властивостями, параметрами життєзабезпечення та своєчасністю укриття персоналу об’єкту.

	Вихідні дані	Варіант №
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1	Приміщення для укриття, м2	160	150	220	130	140	260	300	175	200	225	160	300	250	300	220
2	Санітарний пост (медична кімната), м2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	4	4	4	4	4
3	Кількість входів	2	2	2	2	2	2	3	3	3	3	3	3	3	3	3
4	Тамбур-шлюз, м2	10	8	10	8	10	12	15	10	8	10	8	15	12	15	12
5	Допоміжна приміщення, м2	40	40	60	35	35	65	80	45	50	60	42	78	68	78	57
6	Висота приміщення, м	2,2	2,3	2,2	2,3	2,4	2,2	2,2	2,3	2,4	2,5	2,4	2,2	2,3	2,2	2,3
7	Чисельність найбільшої робочої зміни, чол.	300	320	340	360	380	400	420	440	460	480	500	520	540	560	580
8	Комплекти ФВК-1, шт.	4	5	3	5	6	7	4	6	7	3	7	8	9	4	8
9	Кліматична зона розташування об’єкта	1	2	2	3	4	1	1	2	3	3	4	1	2	2	3
10	Режим роботи системи повітропостачання	1	1	2	1	1	1	2	1	1	2	1	1	1	2	1
11	Аварійний запас води у проточних ємностях, м2	5,5	6	6,7	5,3	3	4	4,3	3,8	8,5	10	7	10	5,5	5,5	4,5
12	Тривалість укриття, діб	2	2	2	2	1	1	1	1	2	2	2	2	1	1	1
13	В санвузлах встановлено пісуарів, шт.	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4
14	В санвузлах встановлено унітазів, шт.	4	4	4	4	4	4	5	5	5	5	5	6	6	6	6
15	В санвузлах встановлено умивальників, шт.	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5	4
16	У складі працюючих жінок, %	15	20	25	30	35	40	45	50	55	60	55	50	45	40	35
17	Перекриття сховища, бетон, см	10	15	20	25	30	15	20	25	30	35	20	25	30	35	40
18	Перекриття сховища, ґрунт, см	40	35	30	20	15	40	35	30	20	15	40	35	30	20	15
19	Необхідний коефіцієнт послаблення	400	500	600	400	500	600	400	500	600	400	500	600	400	500	600
Розташування робочих ділянок відносно сховища (пересування прийняти бігом із швидкість 80 м/хв.):
20	Ділянка №1 на відстані, м	50	60	70	80	90	100	110	120	130	140	150	50	60	70	80
21	Ділянка №2 на відстані, м	150	160	170	180	190	200	150	160	170	180	190	200	150	160	170
22	Довжина сходів у сховище, м	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10
23	Час на укриття людей, хв.	7	7	7	7	7	7	7	7	7	7	7	7	7	7	7

	Вихідні дані	Варіант №
		16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
1	Приміщення для укриття, м2	210	210	280	270	270	340	200	370	380	250	350	275	300	400	350
2	Санітарний пост (медична кімната), м2	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4
3	Кількість входів	3	3	3	3	3	3	3	4	4	4	3	4	3	4	4
4	Тамбур-шлюз, м2	15	12	15	12	15	12	15	16	20	16	15	16	15	20	16
5	Допоміжна приміщення, м2	55	55	75	70	70	83	53	100	100	70	85	72	78	105	92
6	Висота приміщення, м	2,4	2,5	2,4	2,3	2,4	2,5	2,4	2,3	2,3	2,4	2,5	2,4	2,3	2,4	2,3
7	Чисельність найбільшої робочої зміни, чол.	600	620	640	660	680	700	720	740	760	780	800	820	840	860	880
8	Комплекти ФВК-1, шт.	9	3	8	9	10	4	9	10	5	10	11	12	4	11	12
9	Кліматична зона розташування об’єкта	4	4	1	2	3	3	4	1	1	2	3	4	4	1	2
10	Режим роботи системи повітропостачання	1	2	1	1	1	2	1	1	2	1	1	1	2	1	1
11	Аварійний запас води у проточних ємностях, м2	4,5	9	13	11	15	14	5	12	12	10	20	13	18	15	12
12	Тривалість укриття, діб	1	2	2	2	2	1	1	1	1	2	2	2	2	1	1
13	В санвузлах встановлено пісуарів, шт.	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4
14	В санвузлах встановлено унітазів, шт.	6	6	6	6	6	7	7	8	8	8	8	8	8	9	9
15	В санвузлах встановлено умивальників, шт.	5	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5
16	У складі працюючих жінок, %	30	25	20	15	20	25	30	35	40	45	50	60	55	65	70
17	Перекриття сховища, бетон, см	10	15	20	25	30	15	20	25	30	35	20	25	30	35	40
18	Перекриття сховища, ґрунт, см	40	35	30	20	15	40	35	30	20	15	40	35	30	20	15
19	Необхідний коефіцієнт послаблення	400	500	600	400	500	600	400	500	600	400	500	600	400	500	600
Розташування робочих ділянок відносно сховища (пересування прийняти бігом із швидкість 80 м/хв.):
20	Ділянка №1 на відстані, м	90	100	110	120	130	140	150	50	60	70	80	90	100	110	120
21	Ділянка №2 на відстані, м	180	190	200	150	160	170	180	190	200	150	160	170	180	190	200
22	Довжина сходів у сховище, м	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10
23	Час на укриття людей, хв.	8	8	8	8	8	8	8	8	8	8	8	8	8	8	8

Практична робота № 5. Зброя масового ураження. Прилади хімічної та радіаційної розвідки.

План:

5.1. Загальна характеристика зброї масового ураження.

5.2. Ядерна зброя.

5.2.1. Основні характеристики ядерної зброї;

5.2.2. Ударна хвиля;

5.2.3. Світлове випромінювання;

5.2.4. Проникаюча радіація;

5.2.5. Радіоактивне зараження території;

5.2.6. Вплив радіації на живі організми.

5.3. Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю.

5.3.1. Методи індикації;

5.3.2. Прилади радіаційної розвідки;

5.3.3. Прилади дозиметричного контролю.

5.4. Хімічна зброя

5.5. Прилади хімічної розвідки і контролю зараження.

5.1. Загальна характеристика зброї масового ураження.

Зброя масового ураження — зброя, призначена для нанесення масових втрат або руйнувань на великій площі.

Уражаючі чинники зброї масового ураження, як правило, продовжують наносити ураження протягом тривалого часу. Також ЗМУ деморалізує як війська, так і цивільне населення. Порівнянні наслідки можуть наступити і у разі застосування звичайної зброї або здійснення терористичних актів на екологічно небезпечних об'єктах, таких як АЕС, дамбах і гідровузлах, хімічних заводах тощо.

На озброєнні сучасних держав перебувають наступні основні види зброї масового ураження:

• хімічна зброя;

• біологічна зброя;

• ядерна зброя.

Рис. 5.1 Міжнародна символіка зброї масового ураження

ЗМУ характеризується великою руйнівною спроможністю та великою територією ураження. Об'єктами можуть бути як самі люди, так і навколишнє середовище: родючі ґрунти, місцевість, рослини, тварини.

Вражаючі фактори ЗМУ завжди діють як миттєво, так і впродовж деякого часу.

• Вражаючі фактори ядерного вибуху — це повітряна ударна хвиля, сейсмічна хвиля, світлове випромінювання (може призвести до займання деяких легкозаймистих речовин, навіть на великих відстанях), проникаюча радіація, електромагнітний імпульс (миттєва дія), радіоактивне забруднення (діє на протязі певного часу).

• Для хімічної зброї вражаючим фактором є дія отруйної речовини (ОР) певного виду (газоподібного, аерозольного, на поверхні предметів). Час дії ОР залежить від її виду та від метеорологічних умов.

• Для біологічної зброї вражаючий фактор — збудник хвороби (аерозоль, на поверхні предметів). Тривалість дії може змінюватись в залежності від збудника та зовнішніх умов від декількох годин до десятків років (природні спалахи сибірської виразки існують щонайменше десятиріччами).

Зброя масового ураження гіпотетично може працювати і на інших принципах:

• інфразвукова зброя;

• радіологічна зброя;

• надрадіочастотна зброя;

• генетична зброя;

• геофізична зброя або тектонічна зброя;

• променева зброя;

• анігіляційна зброя тощо.