- •1.1. Закони України про цз. Основні визначення.
- •1.2. Структура цз України.
- •1.3. Структура цз на онг
- •1.1. Закони України про цз. Основні визначення.
- •1.2. Структура цз України.
- •1.3. Структура цз на онг
- •2.2. Первісна оцінка потерпілого. Безпечне положення.
- •2.3. Виявлення ознак життя та смерті.
- •3.2. Медичні захисні засоби (мзз).
- •3.3 Засоби індивідуального захисту (зіз).
- •3.4 Засоби колективного захисту (зкз).
- •1. Загальні вимоги
- •2. Обладнання та будова сховищ
- •3. Системи життєзабезпечення:
- •4.2. Інженерна оцінка захисту працівників об’єкту.
- •4.3. Евакуація та розосередження.
- •5.2. Ядерна зброя.
- •5.2.1. Основні характеристики ядерної зброї;
- •5.2.2. Ударна хвиля;
- •5.2.3. Світлове випромінювання;
- •5.2.4. Проникаюча радіація;
- •5.2.5. Радіоактивне зараження території;
- •5.2.6. Вплив радіації на живі організми.
- •5.3. Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю.
- •5.3.1. Методи індикації;
- •5.3.2. Прилади радіаційної розвідки;
- •5.3.3. Прилади дозиметричного контролю.
- •5.4. Хімічна зброя
- •5.5. Прилади хімічної розвідки і контролю зараження.
- •[Править] Способы применения бактериальных средств
- •[Править] История применения
- •[Править] Особенности поражения биологическим оружием
- •[Править] Бактериальные средства
- •6.1.1 Класифікація хімічних речовин
- •6.1.2 Токсична дія шкідливих речовин на організм людини
- •6.1.3 Характеристика отруйних речовин
- •6.1.4 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •6.2 Хімічно-небезпечні об’єкти.
- •6.3 Надання першої допомоги при ураженні сдор.
- •6.4 Прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті
- •6.4.1 Довгострокове прогнозування
- •6.4.2 Аварійне прогнозування
- •Табличний метод оцінки хімічної обстановки
- •Розрахунковий метод оцінки хімічної обстановки
- •7.2 Визначення рівня радіаційного забруднення та доз, отриманих при перебування на забрудненій місцевості.
- •7.3 Визначення місця розташування об'єкта в зоні радіоактивного зараження при аварії на аес.
- •7.4 Визначення дози опромінення персоналу при перебуванні на робочому місці з початку зараження об'єкта протягом робочої зміни.
- •7.5 Визначення припустимого часу початку роботи робочої зміни.
- •7.6 Визначення припустимої тривалості роботи зміни за припустимим часом початку робочої зміни.
- •8.2. Критерії сталості онг до впливу уражаючих факторів нс.
- •8.3. Оцінка стійкості промислового об’єкту до впливу пух.
5.3.3. Прилади дозиметричного контролю.
Прилади дозиметричного контролю призначені для вимірювання доз опромінення, при роботі чи перебуванні людей на зараженій місцевості або під впливом проникаючої радіації ядерного вибуху чи аварії на РНО. До цієї групи приладів відносять комплекти індивідуальних дозиметрів ДП-22В, ІД-1 і ІД-11.
Комплект індивідуальних дозиметрів ДП-22В призначений для вимірювання індивідуальних доз гамма-випромінювання. Він складається із зарядного приладу ЗД-5 і 50 дозиметрів ДКП-50-А.
Основні технічні дані:
-
Дозиметри ДКП-50-А вимірюють індивідуальні дози гамма-випромінювання в діапазоні від 2 до 50 Р.
-
Похибка вимірювань ± 10%.
-
Саморозряд дозиметрів в нормальних умовах не перевищує 2-х поділок за добу (4 рентгена).
4. Тривалість безперервної роботи зарядного пристрою з одним комплектом живлення не менше 30 год.
Підготовка приладу до роботи складається з його зовнішнього огляду, перевірки комплектності і зарядки дозиметрів.
При експлуатації дозиметрів необхідно обережно користуватися ними, оберігати від різких ударів.
Комплект індивідуальних дозиметрів ИД-1 призначений для вимірювання доз гамма-нейтронного випромінювання.
В комплект входить 10 вимірювачів доз і зарядний пристрій ЗД-6.
Основні технічні дані:
-
діапазон вимірювання від 20 до 500 рад;
-
похибка вимірювань не перевищує ± 20%;
-
саморозряд дозиметра не перевищує за 24 години 1 поділки (20 рад), за 6 діб - 2 поділки;
-
комплект забезпечує працездатність в інтервалі температур від -50 до +50°С;
-
за один цикл забезпечується зарядка не менше 10 дозиметрів, розряджених не більше ніж на 30% шкали.
Робота дозиметра базується на такому принципі: під дією іонізую чого випромінювання на заряджений дозиметр, в об'ємі іонізаційної камери виникає іонізаційний струм, що зменшує потенціал конденсатора та іонізаційної камери. Зменшення потенціалу пропорційно дозі випромінювання.
Вимірювання потенціалу здійснюється за допомогою малогабаритного електроскопа, який розміщується всередині іонізаційної камери. Відхилення рухомої системи електроскопа — платинової нитки - вимірюється за допомогою відлікового мікроскопа зі шкалою, відградуйованою в радах,
Зарядний прилад не мас хімічних джерел живлення. Принцип роботи ЗД-6 полягає у перетворенні механічної енергії на електричну. Його можна використовувати для зарядки дози метрів ДКП-50 та ДК-02.
Порядок зарядки дозиметрів:
-
встановити ручку зарядного пристрою проти годинникової стрілки до упору;
-
вставити дозиметр в зарядно-контактне гніздо ЗД-6 і направити зарядний прилад дзеркалом на зовнішнє джерело світла, прагнучи максимального освітлення шкали;
-
натиснути на дозиметр і, спостерігаючи в окуляр, обертати ручку ЗД-6 за годинниковою стрілкою до встановлення на "0", після цього вийняти дозиметр з гнізда;
-
перевірити положення нитки на світло: воно повинно бути на "0".
5.4. Хімічна зброя
Основу хімічної зброї складають отруйні речовини (ОР) – токсичні хімічні сполуки, що володіють певними фізичними і хімічними властивостями, що уможливлюють їхнє бойове застосування з метою поразки людей, тварин і зараження місцевості на тривалий період. Знаходячись у бойовому стані, вони вражають організм людини, проникаючи через органи дихання, шкірні покриви і рани. Крім того, людина може одержати поразки в результаті вживання заражених продуктів харчування і води, а також при впливі ОР на слизуваті оболонки очей і носоглотки. Бойовий стан ОР – такий стан речовини, у якому він застосовується для досягнення максимального ефекту в поразці людей. Види бойового стану ОР: пара, аерозоль, краплі. ОР у стані пари чи тонкодисперсного аерозолю заражають повітря й вражають людей через органи дихання (інгаляційна поразка). За тактичним призначенням і за характером вражаючої дії ОР поділяються на групи: смертельні (для смертельної поразки чи виводу з ладу людей на тривалий термін), що тимчасово виводять з ладу (діють на нервову систему і викликають психічні розлади), дратівні і навчальні. За фізіологічною дією на організм ОР підрозділяються на нервово-паралітичної дії, шкірнонаривної, загальноотруйної, задушливої, психохімічної і дратівної дії. У залежності від тривалості збереження вражаючої здатності ОР підрозділяються на дві групи: стійкі, які зберігають свою вражаючу дію від декількох годин і доби до декількох тижнів; нестійкі, вражаюча дія яких зберігається кілька десятків хвилин після їхнього застосування. До хімічної зброї відносять також спеціальні хімічні речовини, що призначені для знищення рослин (гербіциди, дефоліанти й ін.). ОР у виді грубодисперсного аерозолю чи крапель заражають місцевість, устаткування, техніку, одяг, засоби захисту, водойми і здатні вражати незахищених людей як у момент осідання хмари зараженого повітря, так і після осідання часток ОР унаслідок їхнього випару із заражених поверхонь, а також при контакті людей з цими поверхнями і при вживанні заражених продуктів харчування і води. Кількісною характеристикою ступеня зараження різних поверхонь є щільність зараження QM – кількість ОР, що знаходиться на одиниці площі зараженої поверхні (г/м²). Кількісною характеристикою зараження повітря і джерел води є концентрація ОР – кількість ОР, що міститься в одиниці об'єму (г/м³).
Вперше хімічну зброю було використано німецькими військами ще у 1915 році проти французів, використовуючи сприятливий напрямок вітру, щоб скерувати отруйний газ на позиції противника. Саме з цього і почалося використання отруйних речовин у вигляді хімічної зброї.