3.4 Засоби колективного захисту (зкз).

До засобів колективного захисту відносять спеціальнообладнані інженерні споруди і рухомі об’єкти, призначені для групового захисту людей, апаратури і техніки від уражаючих факторів ядерної зброї, ураження ОР, СДОР, РР, БЗ та інших можливих факторів.

Споруди, призначені для колективного захисту людей, повинні бути розраховані на дію:

• ударної хвилі ядерного вибуху;

• проникаючої радіації;

• світлового випромінювання;

• аерозолів та радіоактивного пилу;

• горючих сумішей;

• вражаючої дії наслідків природних та техногенних НС.

Захист людей досягається:

• герметизацією отворів;

• подачею очищеного повітря;

• спорудженням тамбурів при входах;

• дотриманням режиму користування.

Захисні споруди ЦЗ – це спеціальні будівлі для захисту населення від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій. При відсутності захисних споруд у випадку загрози виникнення уражаючих факторів НС, передбачається їх побудова із готових будівельних матеріалів. Під укриття можливе пристосування підвалу, погребу, гірських виробок і інших заглиблених приміщень, а також будування силами населення найпростіших укрить із підручних матеріалів.

Захисні споруди класифікують:

1. За захисними властивостями:

   1. сховища;

   2. протирадіаційні укриття (ПРУ);

   3. найпростіші укриття.

2. За місткістю:

   1. малі (до 600 чол.);

   2. середні (600-2000 чол.);

   3. великі (більше 2000 чол.).

3. За призначенням:

   1. для захисту населення і працівників;

   2. для укриття органів управління ЦЗ.

4. За часом зведення:

   1. споруджені завчасно;

   2. швидкоспроруджувані.

5. За місцем розташування:

   1. вбудовані;

   2. окремо розташовані;

   3. пристосовані.

6. За ступенем захисту (дивись нижче):

   1. І клас;

   2. ІІ клас;

   3. ІІІ клас;

   4. ІV клас;

   5. V клас.

Сховище цивільної захисту – інженерна споруда герметичного типу, яка призначена для захисту людей при аваріях на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин, при аваріях на хімічно- і вибохонебезпечних підприємствах, застосуванні противником зброї масового ураження і при високих температурах зовнішнього повітря (пожежах).

Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей на протязі декількох діб. Надійність захисту досягається за рахунок міцності відгороджуючих конструкцій, а також за рахунок створення санітарно-гігієнічних умов, які забезпечують нормальне перебування в сховищах.

Сховища можуть бути вбудованими і окремими. Найбільш поширені вбудовані сховища. Конструктивну схему вбудованих сховищ вибирають з урахуванням конструкції будівлі, в яку вбудовується сховище.

Будівництво окремих заглиблених сховищ допускається при неможливості обладнання вбудованих сховищ. Таке сховище повинно бути повністю або частково заглиблене та обсипане зверху та по боках ґрунтом. Віддаль від будинків до споруд повинна дорівнювати їх висоті.

Місткість сховищ визначається сумою місць для сидіння (на першому ярусі) та лежання (на другому та третьому ярусі). За типовими проектами місткість сховищ складає: 100, 150, 300, 450, 600, 750, 900, 1200, 1500,1800 і більше чоловік.

Об’ємно-планувальне рішення. Приміщення сховищ розділяються на основні (приміщення для укривання людей, медична кімната, пункт управління) і допоміжні (приміщення для розміщення обладнання систем фільтровентиляції, електрозабезпечення, водозабезпечення і каналізації, тамбури-шлюзи, тамбури, приміщення захищеної дизельної електростанції, виходи, комора для продуктів). У сховищах передбачаються захисні входи і виходи.

Використання сховищ в мирний час для виробничих потреб повинна складати не більше 40% загальної площі сховища.

Приміщення для укриття людей обладнуються дво- або триярусними нарами-лавками. Ширина проходу в сховищі – 0,9*1,2 м. Висоту приміщень сховищ приймають відповідно до вимог використання їх у звичайних умовах але не менше 2,2 м від підлоги до низу конструкцій перекриття. Велике за площею приміщення розбивається на відсіки місткістю 50-75 чоловік. Відстань від верхнього ярусу до перекриття або виступаючих конструкцій повинна бути не менше 0,75 м.

Приміщення сховища, де розміщуються люди, добре герметизуються. Повітря, яке надходить у приміщення, фільтрується спеціальним обладнанням.

Кожне сховище має не менше двох входів, які розміщені у протилежних сторонах з розрахунком напрямку руху основних потоків людей, а вбудоване сховище повинно мати і аварійний вихід, який розташований на відстані не менше половини будинку, в якому розташоване сховище

Входи у сховище обладнуються у вигляді двох шлюзових камер, відділених від основного приміщення та перегороджених між собою герметичними дверима. Зовні вхід обладнується металевими захисно-герметичними дверима, які можуть стримувати тиск ударної хвилі будь-якого виду вибуху.

Повітропостачання сховищ здійснюється за рахунок зовнішнього повітря при умові його попередньої очистки. Система повітропостачання сховищ може працювати в одному з трьох режимів.

Режим 1 – режим чистої вентиляції. У цьому режимі зовнішнє повітря очищується від радіоактивного пороху.

Режим 2 – режим фільтровентиляції. У цьому режимі зовнішнє повітря очищується від радіоактивного пилу, отруйних речовин і біологічних засобів.

Режим 3 – режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря. У цьому режимі передбачається регенерація повітря і подача кисню для дихання із спеціальних кисневих балонів, заборона входу-виходу у сховище.

Подача повітря у сховища здійснюється електровентиляторами по трубопроводах. У сховищах використовують фільтровентиляційні обладнання типу ФВК-1 і ФВК-2. У комплект ФВК-1 входить: протипороховий фільтр, три фільтри-поглиначі ФПУ-200 і електроручний вентилятор ЕРВ-600/300. У комплект ФВК-2, який забезпечує роботу у трьох режимах, входять всі елементи ФВК-1, фільтр для очистки повітря від окису вуглецю ФГ-70 і регенеративна установка РУ-150/6. Продуктивність фільтровентиляційних комплектів становить: по режиму 1 – 600 м³ повітря в годину, по режиму 2 – 300 м³/год. Розрахунок потрібної кількості ФВК ведеться по режиму фільтровентиляції.

Електропостачання здійснюється від зовнішньої електромережі, а при необхідності від автономного електроджерела (дизельної електростанції).

Зв’язок. Сховище повинно мати телефонний зв’язок з пунктом управління та репродуктор, який підключено до місцевої радіотрансляційної мережі.

Водопостачання та каналізація. Здійснюється на базі загальних водопровідних та каналізаційних мереж. У сховищі має бути аварійний запас води та приймачі води незалежні від зовнішньої мережі. Мінімальний запас води : 6 л. для пиття і 4 л. для сан-гігєн. потреб на одну людину, додатково для пожежогасіння 4,5 м³.

Опалення. Передбачається опалення від загальної системи. Для регулювання та відключення існує запірна арматура.

У приміщеннях сховища розміщують: дозиметричні прилади, прилади хімічної і радіаційної розвідки, захисний одяг, ЗІЗ, засоби гасіння пожеж, аварійний запас інструментів, запас води і продуктів харчування.

По місткості сховища класифікуються на малі, які розраховані на 150-600 чол., середні – 600-2000 чол., великі – понад 2000 людей.

Сховища характеризуються коефіцієнтом послаблення радіації і стійкості до надлишкового тиску ударної хвилі. За ступенем захисту діляться на 5 класів:

I класу — спеціальні, будуються на всіх АЕС (К_посл =5000 і Р_ф=500 кПа)

II,III,IV,V будуються на інших промислових підприємствах.

II класу — К_посл =3000 і Р_ф=300 кПа

III класу — К_посл =2000 і Р_ф=200 кПа

IV класу — К_посл =1000 і Р_ф=100 кПа

V класу — К_посл =1000 і Р_ф=50 кПа

Коефіцієнт послаблення радіації показує, у скільки разів відрізняються потужності радіоактивного випромінювання до та після проходження через певне середовище:

, (3.1)

де — коефіцієнт, що враховує умови розташування сховища (табл..3.1);

— кількість захисних шарів матеріалів перекриття сховища;

— товщина -го захисного шару, см;

— шар половинного послаблення відповідного матеріалу, см.

Шар половинного послаблення — це шар речовини, при проходженні через який інтенсивність гамма-променів або нейтронів зменшується у два рази. Він залежить від щільності матеріалу і може бути визначений за формулою 3.2 або за таблицею 3.2.

, (3.2)

де — щільність матеріалу, г/см³.

Швидкозбудовані сховища (ШЗС). Використовується збірні залізобетонні елементи колекторів інженерних споруд, установлюються секції за допомогою баштових кранів. Будівництво ШЗС планується заздалегідь. Для цього розробляють відповідні документи: календарні графіки, документацію, плани, конструкції будівельних майданчиків. Будівництво ведеться на вільних місцях між виробничими будівлями на віддалі 20-25 м. від будинків. На будівництво ШЗС виділяється 40-50 чол., 2 бульдозери, екскаватор, два автокрани, електро- та газозварювальний апарат компресор з вибійним молотком. Такий розрахунок будує за 2-3 доби безперебійної роботи 4-6 ШЗС.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) – це споруди, які забезпечують захист людей від радіаційного і світлового випромінювання, а також від отруйних речовин у аерозольному стані.

До ПРУ, які збудовані за типовими проектами, вимоги, яким вони повинні відповідати в основному такі самі, як і для сховищ. Один із основних показників ПРУ – це коефіцієнт захисту, який показує у скільки разів ПРУ послаблює дію радіації. ПРУ, які будуються за типовими проектами, мають коефіцієнт захисту 200 і, крім того можуть витримувати надмірний тиск 20 кПа.

Під ПРУ можуть бути пристосовані підвали, цокольні й перші поверхи цегляних будинків, погреби, гірські розробки.

Простіші укриття – це споруди, які забезпечують захист людей від світлового випромінювання і уламків зруйнованих будинків та споруд, а також понижують дію проникаючої радіації, ударної хвилі вибуху і радіоактивних випромінювань на зараженій території. До укриттів простішого типу відносять спеціально збудовані щілини, а також підвали і інші заглиблені приміщення, які пристосовані для захисту людей (землянки, траншеї, льохи, яри тощо). Вимогам найпростіших сховищ відповідають звичайні траншеї. Розрізняють щілину без одежі крутості і щілину, перекриту залізобетонною плитою.

Таблиця 3.1

КОЕФІЦІЄНТ, ЩО ВРАХОВУЄ УМОВИ РОЗТАШУВАННЯ СХОВИЩ

Умови розташування
Сховища, розташовані поза районом забудови	1
Сховища, розташовані у районі забудови	2
Сховище, вбудоване в окремій будівлі:
для стін, що виступають над поверхнею землі;	2
для перекриття	4
Сховище, вбудоване в середині виробничого комплексу або житлового кварталу:
для стін, що виступають над поверхнею землі;	4
для перекриття	8

Таблиця 3.2

ТОВЩИНА ШАРУ ПОЛОВИННОГО ПОСЛАБЛЕННЯ РАДІАЦІЇ ДЛЯ РІЗНИХ МАТЕРІАЛІВ

Вид матеріалу	Щільність , г/см3	Товщина шару (), см при гамма-випромінюванні проникаючої радіації
Вода	1	23
Деревина	0,7	33
Ґрунт	1,6	14,4
Цегла	1,6	14,4
Бетон	2,3	10
Кладка цегляна	1,5	15
Глина утрамбована	2,06	11
Вапняк	2,7	8,5
Поліетилен	0,95	24,0
Склопластик	1,7	12,0
Лід	0,9	26
Сталь, залізо, броня	7,8	3
Свинець	11,3	2

Завдання до практичної роботи № 3

1. Визначити власні розміри протигазів ФП-5, ФП-7 та респіратору Р-2.

2. У зошиті законспектувати характеристики сучасних засобів індивідуального або медичного захисту, що використовуються цивільним захистом інших країн.

№ варіанту	Засоби захисту
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Практична робота № 4.Інженерний захист.

План:

4.1. Інженерний захист. Вимоги до сховищ.

4.2. Інженерна оцінка захисту працівників об’єкту.

4.3. Евакуація та розосередження.

4.1. Інженерний захист. Вимоги до сховищ.

Інженерний захист робітників і службовців об’єкту - захист з використанням захисних споруд. Це є найбільш надійний спосіб захисту людей практично від усіх уражаючих факторів.

Ефективно і надійно інженерний захист робітників і службовців забезпечується при виконанні таких умов:

- загальна місткість захисних споруд дозволяє укривати всіх працюючих в найбільшій зміні;

- захисні властивості захисних споруд відповідають потрібним (забезпечують захист від усіх очікуємих уражаючих факторів);

- системи життєзабезпеченні захисних споруд забезпечують безперервне перебування в них людей на протязі встановленого строку;

- розміщення захисних споруд відносно місць роботи дозволяє своєчасно укрити людей за сигналами ЦО.

Виходячи з цього, суть оцінки інженерного захисту зводиться до перевірки відповідності організації захисту на даному об'єкті переліченим умовам.

Показником інженерного захисту є коефіцієнт надійності захисту (К_нз), що показує, яка частина робітників і службовців найбільшої працюючої зміни об'єкта забезпечується надійним захистом при очікуваних максимальних значеннях параметрів уражаючих факторів. Коефіцієнт надійності захисту визначається за мінімальним значенням одного з окремих показників, які характеризують захист робітників і службовців об'єкта за переліченими вище умовами.

Вимоги до сховищ