
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Формування експериментальних законів розподілу
- •1. Апроксимація закону розподілу одномірних експериментальних даних
- •1.1. Задачі апроксимації
- •1.2. Типові закони розподілу випадкової величини
- •1.2.1. Геометричний розподіл
- •1.2.2. Біноміальний розподіл
- •1.2.3. Розподіл Пуассона
- •1.2.4. Рівномірний розподіл
- •1.2.5. Нормальний розподіл (розподіл Гауса)
- •1.2.6. Логарифмічно нормальний розподіл
- •1.2.7. Експоненціальний (показниковий) розподіл
- •1.2.8. Розподіл Вейбула
- •1.2.9. Гамма-розподіл
- •1.3.1. Оцінка параметрів закону розподілу
- •1.3.1. Приклади побудови деяких законів розподілу
- •1.3.2. Питання для самоперевірки
- •1.4. Критерії узгодження
- •1.4.1. Критерій узгодження к.Пірсона
- •1.4.2. Критерій узгодження а.М.Колмогорова
- •1.4.3. Критерій узгодження б.С.Ястремського
- •1.4.4. Критерій в.І.Романовського
- •1.4.5. Питання для самоперевірки
- •2. Планування експерименту
- •2.1. Планування і обробка результатів експериментів при багатофакторному методі дослідження
- •2.2. Побудова математичної моделі у випадку двох факторів
- •2.3. Знаходження оптимальних умов проведення експерименту методом руху по градієнту
- •2.4. Питання для самоперевірки
- •3. Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів
- •Література
- •Предметний покажчик
- •Додаток 3
- •Критерій Колмогорова
- •Формування експериментальних законів Розподілу
- •83050, М. Донецьк, вул. Щорса, 31
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062)97-60-50
1.4.1. Критерій узгодження к.Пірсона
Критерій узгодження Пірсона застосовується для зіставлень емпіричного розподілу ознаки з теоретичним – рівномірним, нормальним або якимось іншим, а також для зіставлення двох, трьох і більше емпіричних розподілів тієї самої ознаки.
Обмеження для достовірного застосування цього критерію є такими:
-
Обсяг вибірки повинен бути більше 30.
-
Теоретична частота для кожного часткового інтервалу (або групи значень) не повинна бути менш п'яти.
-
Обрані класи інтервалів повинні «вичерпати» весь розподіл, тобто охоплювати весь діапазон варіативності ознаки. При цьому групування на інтервали повинно бути однаковим у всіх розподілах, що зіставляються.
-
Необхідно вносити «виправлення на неперервність» при зіставленні розподілів ознак, які приймають усього два значення.
-
Часткові інтервали (або групи значень) повинні бути не перехресними: якщо спостереження віднесене до одного інтервалу, то воно вже не може бути віднесено ні до якого іншого.
За
міру
розбіжності між теоретичною
і емпіричною
функціями розподілу відповідно
до
критерію Пірсона
приймають статистику
.
(21)
Тут
– емпіричні частоти,
– теоретичні частоти,
– число інтервалів статистичного ряду,
– обсяг
вибірки.
Зрозуміло, що чим менше різниці
,
тим ближче теоретичний розподіл до
емпіричного, тому, чим менше значення
критерію
,
тим з
більшою вірогідністю можна стверджувати,
що емпіричний і теоретичний розподіл
підпорядковані
одному закону.
Критерій визначає,
чи з однаковою
частотою зустрічаються різні значення
ознаки в емпіричному і теоретичному
розподілах або в двох
і більше
емпіричних розподілах. Чим більше
розбіжності між двома розподілами,
що розглядаються,
тим більше емпіричне значення
.
Схема застосування критерію Пірсона:
-
обчислюють величину
–статистику за формулою (21);
-
по таблицях критичних точок Пірсона (додаток 4) знаходять значення
, де
число параметрів теоретичного розподілу, оцінки яких були обчислені по ЕД (у випадку нормального або рівномірного розподілу
, для розподілу Пуассона
),
рівень значущості, що характеризує величину припустимої похибки (звичайно 0,01; 0,05; 0,1);
-
порівняння отриманих величин:
-
якщо
, то при заданому рівні значущості можна стверджувати, що статистичні дані розподілені за даним законом розподілу, і отримана розбіжність між теоретичними і емпіричними частотами є випадковою за рахунок обмеженого об'єму вибірки;
-
якщо
, то розбіжність між теоретичними і емпіричними частотами не є випадковою, а свідчить про наявність істотної різниці між статистичним і теоретичним законами розподілу.
Слід
зазначити, що критерієм Пірсона
з
достатньою точністю можна користуватися
в тих випадках, коли об'єм
вибірки
досить великий
і в кожному інтервалі число спостережень
не менш
п'яти
.
Перевірку правильності обчислень
–статистики,
яку визначає відношення (21), проводять
за формулою
.
Приклад 5: перевірка за критерієм Пірсона гіпотези про розподіл кількості значень згасань сигналу за законом Пуассона
У прикладі 1 побудовано теоретичні частоти в припущенні про розподіл досліджуваної ознаки за законом Пуассона. Перевірити узгодженість теоретичних і емпіричних частот за критерієм Пірсона.
|
42 |
156 |
294 |
403 |
410 |
329 |
225 |
157 |
54 |
17 |
8 |
4 |
1 |
|
38 |
154 |
308 |
410 |
410 |
328 |
219 |
125 |
63 |
28 |
11 |
4 |
2 |
Розв'язання: для коректного застосування критерію Пірсона об'єднаємо останні дві групи значень (тоді число спостережень стане не менш п'яти, як це потрібно для коректного застосування критерію). Проведемо допоміжні обчислення в табл.7.
Таблиця 7
Розрахунок
–статистики
|
|
|
|
|
|
42 |
38 |
16 |
0,42 |
1764 |
46,42 |
156 |
154 |
4 |
0,03 |
24336 |
158,03 |
294 |
308 |
196 |
0,64 |
86436 |
280,64 |
Продовження таблиці 7
403 |
410 |
49 |
0,12 |
162409 |
396,12 |
410 |
410 |
0 |
0 |
168100 |
410 |
329 |
328 |
1 |
0,003 |
108241 |
330,003 |
225 |
219 |
36 |
0,16 |
50625 |
231,16 |
157 |
125 |
1024 |
8,19 |
24649 |
197,19 |
54 |
63 |
81 |
1,29 |
2916 |
46,29 |
17 |
28 |
121 |
4,32 |
289 |
10,32 |
8 |
11 |
9 |
0,82 |
64 |
5,82 |
5 |
6 |
1 |
0,17 |
25 |
4,17 |
|
|
|
16,163 |
|
2116,163 |
Перевірка
доводить правильність проведених
обчислень
Закон
Пуассона є
однопараметричним (за ЕД
визначають
один
параметр
),
тому
.
Число інтервалів статистичного ряду
,
тоді по таблиці
критичних точок
Пірсона
(див. додаток 4)
для рівня значущості
знаходимо
.
Оскільки
,
то гіпотезу про те, що кількість значень
згасань сигналу розподілено
за законом Пуассона, можна вважати
правдоподібною
і узгодженою
з
ЕД.