2. Основні виробничі фонди Поняття основних виробничих фондів

В процесі виробництва здійснюється поєднання робочої сили і засобів виробницт­ва. Засоби виробництва складаються із засобів праці та предметів праці. У вартісному виразі вони становлять виробничі фонди (засоби) підпри­ємства, які поділяються на основні та оборотні .

Основні виробничі фонди — це засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, при цьому не змінюють своєї натурально-речової форми і поступово частинами переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції.

Згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються для використання у господарській діяльності підприєм­ства протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів із дати вве­дення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні фонди, у свою чергу, поділяються на основні виробничі та основні невиробничі фонди.Основні невиробничі Фонди не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва (житлово-комунальне господарство, об'єкти соціально-побутового призначення, будинки відпочинку, дошкільні установи тощо).

Оцінка, класифікація і структура основних фондів

Під оцінкою основних фондів підприємства слід розуміти грошове ви­раження їхньої вартості. Існує де­кілька видів оцінки основних фондів:

Первісна вартість — це фактична вартість основних фондів у сумі грошових коштів, сплачених , витрачених для придбання основних фондів.

Відновлена вартість основних фондів — це вартість їхнього відтво­рення за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, але за нинішніми цінами.

Залишкова вартість основних фондів характеризує реальну їхню вартість і визначається як різниця між вартістю, за якою об'єкт основних фондів був занесений на баланс підприємства, та сумою зносу, тобто тієї частини вартості основних фондів, яку вони в процесі виробництва пере­несли на вартість готової продукції.

Ліквідаційна вартість — це сума коштів, яку підприємство має отримати від реалізації (ліквідації) основних фон­дів після закінчення терміну їхньогого використання (експлуа­тації) за вирахуванням витрат, пов'язаних із реалізацією (ліквідацією).

Балансова вартість — це сума, за якою об'єкт основних фондів вклю­чається до балансу після вирахування суми накопиченої амортизації. Балансова вартість основних фондів при їхньому введенні в експлу­атацію тотожна первісній вартості. Облік основних фондів здійснюється в натуральній та вартісній формі.

Необхідною умовою правильного використання та відтворення ос­новних фондів є їхня класифікація за функціональним призначенням:.

Будинки (будинки виробничо-господарського, соціально-куль­турного призначення та зайняті органами управління). Споруди (об'єкти, що виконують технічні функції)

Передавальні пристрої (об'єкти трансформації, перетворення і передачі енергії та для переміщення речовин — лінії електропе­редач, трубопроводи).

Машини та обладнання:

- силові машини й обладнання (об'єкти, що виробляють теплову енергію та перетворюють різного роду енергію у механічну);

- робочі машини й обладнання (об'єкти, що призначені для ме­ханічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці);

- вимірювальні прилади (водоміри, вольтметри, касові апарати тощо);

- комп'ютерна техніка та її комплектуючі (комп'ютери, моні­тори тощо);

- інші машини та обладнання (телефони, факси, копіювальна техніка тощо).

Транспортні засоби (всі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів).

Інструмент (механічні та немеханічні знаряддя праці).

Виробничий інвентар і приладдя (предмети, які служать для по­легшення виробничих операцій, — робочі столи, верстати, сте­лажі тощо).

Відповідно до податкового обліку з метою нарахування амортиза­ції основні фонди класифікують за функціональним призначенням на чотири групи.

До першої групи належать будівлі, споруди….

До другої групи відносять автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання.

До третьої групи відносять будь-які інші основні фонди, що не входять до груп 1, 2 і 4.

До четвертої групи належать електронно-обчислювальні машини, машини для автоматичного оброблення інформації, їхнє програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи.

Виробнича (функціональна, технологічна) структура основних фондів — це співвідношення різних груп основних фондів у їхній загаль­ній вартості. Часто цю структуру розглядають як співвідношення актив­ної і пасивної частин основних фондів. Прогресивною є така структура основних фондів, де доля активної частини зростає.