Кадри , заробітна платня.
Цей розділ плану забезпечує вирішення таких питань:
-
кадрове забезпечення виробництва;
-
зростання продуктивності праці;
-
оплата праці різних категорій працюючих, відповідно трудового внеску;
Підприємство самостійно визначає структуру цього розділу плану. Він може складатися з таких частин: Продуктивність праці, чисельність працюючих, фонд заробітної плати,підвищення кваліфікації, підготовка кадрів.
Вихідними даними для розрахунку плану є: - обсяг виробництва, - техніко – економічні норми та нормативи; - план організаційно – технічних заходів, - продуктивність праці,...
Зростання продуктивності праці планується в абсолютному та відносному виражені .
Абсолютне підвищення продуктивності праці визначається за формулою:
Апр. = ПТпр - ПТб
Відносне підвищення продуктивності праці визначається за формулою:
Впр. =( ПТпр :
ПТб)
·
100 (%)
де ПТ – продктивність праці відповідно в базовому та проектному періодах.
На рівень продуктивності праці впливають такі фактори: регіонально – економічні; структурні; технічні; економічні; соціальні.
Планування зростання продуктивності праці може здійснюватись за кожним фактором.
Кількості працюючих на підприємстві визначається по кожній категорії.
Кількість основних робочих визначається по кожній ( операції ) професії за формулою:
де Нб - норма багатоверстатного обслуговування (може бути
розрахована за окремою методикою )
t шт.к.- штучно-калькуляційний час на операцію, хв.
Nпр. – річний ( приведений ) випуск продукції, шт..
Розраховану кількість округляють за правилами математики до цілого числа.
Кількість робочих може бути визначена з урахуванням : місць обслуговування; норм обслуговування, трудомісткості робіт, штатного розпису, кількості основних робочих.
Кількість допоміжних робочих визначається за нормами обслуговування за формулою – залежно від кількості обладнання:
де – Нобс. – норма обслуговування, верстатів або робочих,
Кількість працюючих визначається виходячи з балансу робочого часу.
Баланс робочого часу складається з : календарного фонду часу; номінального фонду часу; корисного ( афективного ) фонду часу.
Розрахунок фонду робочого часу робочого виконується за наведеними формулами методом календарних розрахунків на поточний рік.
Ефективний (корисний) фонд робочого часу визначається за формулою:
Fе=[Дн-(В+Н)]×Ф,
де Дн - номінальний фонд робочого часу або число календарних робочих днів:
Дн=Дк-(Дс+Дв)
Умовні позначення наведені в таблиці 3.
Таблиця 3. Розрахунок фонду робочого часу робочого на 200_ рік.
|
№ |
Показники |
Умовні позн. |
Розмір |
|
1 |
Календарний фонд часу, днів |
Дк |
|
|
2 |
|
Дс,Дв |
|
|
3 |
Номінальний фонд часу, днів |
Дн |
|
|
4 |
|
В Н |
|
|
5 |
Середнє явочне число днів |
Дн-(В+Н) |
|
|
6 |
Середня тривалість робочої зміни., годин. |
Ф |
|
|
7 |
Ефектний фонд часу, годин. |
Fe |
|
Плановий фонд заробітної плати – це сума коштів, що виділяється для оплати праці , на надбавки, доплати, премії передбачені законодавством у плановому періоді.
В цьому розділі також визначається середня заробітна плата.
Вихідними даними для розрахунку фонду оплати праці є: виробнича програма; чисельність працівників по категоріям ; трудомісткість продукції; тарифна система; штатний розпис...
Укрупнено фонд оплати праці можна визначити за формулою :
ФОП = ЗП × Чпл ,
де ЗП – середня заробітна плата одного працівника у плановому періоді,грн..;
Чпл –планова чисельність працівників, осіб.
При плануванні фонду заробітної плати робітників , залежно від характеру доплат і виплат , розрізняють годинний , денний, місячний, квартальний та річний фонди.
Годинний фонд охоплює всі види оплат за фактично відпрацьований час і складається з тарифної зарплати, премій, надбавок за умови праці, інтенсивність, майстерність.
Денний фонд включає годинний фонд та доплати за скорочений робочий день
Місячний ( квартальний, річний ) складається з денного фонду оплати праці та оплати відпусток, за вислугу років, відряджень...
Плановий фонд заробітної плати складається з :
- фонду прямої заробітної плати ( за тарифними ставками, відрядними розцінками)
- доплат .
При плануванні заробітної плати треба забезпечити випереджаюче зростання продуктивності праці порівняно зі зростанням середньої заробітної плати, що приведе до збільшення фонду накопичення і як наслідок сприятиме зростанню добробуту працівників підприємства.