- •§1. Предмет і значення дисципліни
- •§2. Держава, право і законність – методологічна основа дисципліни
- •§3. Поняття, загальна характеристика правоохоронної діяльності правоохоронних органів України
- •§4. Система і законодавчі джерела дисципліни
- •Розділ іі. Судові і правоохоронні органи в системі державних органів україни
- •§1. Місце і роль судових і правоохоронних органів у системі державних органів України
- •§2. Основні принципи формування правової держави
- •§3. Забезпечення охорони правопорядку, прав і свобод громадян та інтересів держави – основне завдання судових та правоохоронних органів
- •§4. Взаємодія судових і правоохоронних органів з органами влади, трудовими колективами, громадськими організаціями
- •Розділ ііі. Правосуддя і його конституційні засади
- •§1. Поняття судової влади і правосуддя
- •§2. Правосуддя і його характерні ознаки
- •§3. Конституційні засади правосуддя
- •§4. Правові засади правосуддя згідно з Законом України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року
- •§5. Основні принципи незалежності судової системи в сша
- •Розділ IV. Вища рада юстиції
- •§ 1. Вища рада юстиції: правовий статус, склад, формування
- •§2. Повноваження Вищої ради юстиції
- •§3. Вимоги до кандидата на посаду члена Вищої ради юстиції. Припинення повноважень члена Вищої ради юстиції
- •§4. Розгляд питань про звільнення суддів. Дисциплінарні провадження
- •Розділ V. Судова система
- •§1. Загальне поняття і характеристика судової системи
- •§2. Система судів загальної юрисдикції
- •Система судів загальної юрисдикції
- •Апеляційні суди України
- •§3. Порядок утворення судів
- •§ 4. Місцеві суди: види і склад місцевих судів, порядок призначення (обрання) суддів, повноваження
- •§ 5. Голова місцевого суду: порядок призначення, повноваження
- •Розділ vі. Апеляційні суди
- •§1. Види і склад апеляційних судів
- •§2. Повноваження апеляційних судів
- •§3. Голова апеляційного суду: порядок призначення, повноваження
- •§4. Президія апеляційного суду: склад, повноваження
- •§5. Суд присяжних
- •Розділ vіі. Касаційний суд україни
- •§1. Склад Касаційного суду України та порядок його формування
- •§2. Повноваження Касаційного суду України
- •§3. Голова Касаційного суду України: порядок обрання, повно-важення
- •§4. Президія Касаційного суду України: склад, повноваження
- •Розділ vііі. Вищі спеціалізовані суди
- •§1. Вищі судові органи спеціалізованих судів
- •§2. Повноваження вищого спеціалізованого суду. Справи, підві-домчі господарським судам
- •§3. Голова вищого спеціалізованого суду: порядок обрання, повноваження
- •§4. Президія вищого спеціалізованого суду: склад, повноваження
- •§5. Пленум вищого спеціалізованого суду: склад, повноваження
- •Розділ іх. Верховний суд україни
- •§1. Верховний Суд України – найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції
- •§2. Верховний Суд України: склад, повноваження
- •§ 3. Судові палати Верховного Суду України: повноваження
- •§4. Президія Верховного Суду України: склад, повноваження
- •§5. Пленум Верховного Суду України: склад, повноваження
- •§6. Голова Верховного Суду України: порядок обрання, повно-важення
- •Розділ х. Професійні судді, народні засідателі та присяжні
- •§1. Професійні судді: правовий статус, порядок призначення (обрання) судді на посаду
- •§2. Народні засідателі: вимоги до народних засідателів та порядок обрання і звільнення від виконання обов’язків
- •§3. Присяжні: вимоги до присяжних та порядок їх призначення і звільнення від виконання обов’язків
- •§4. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
- •Розділ хі. Кваліфікаційні комісії суддів
- •§1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: види, склад, порядок їх формування
- •§2. Повноваження кваліфікаційних комісій суддів
- •§3 . Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •Розділ хіі. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§1. 3Авдання та підстави, порядок і форми проведення кваліфікаційної атестації суддів
- •§2. Кваліфікаційні класи суддів, строки перебування у кваліфікаційному класі
- •§3. Рішення кваліфікаційної комісії суддів з питань кваліфікаційної атестації та порядок оскарження їх рішень
- •Розділ хііі. Статус суддів. Державний захист працівників суду і правоохоронних органів
- •§1. Суддя – носій судової влади. Право на заняття судової посади
- •Право на зайняття судової посади
- •Обрання (призначення) суддів
- •§2. Незалежність та недоторканність суддів: гарантії
- •§3. Припинення повноважень судді
- •§4. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •Невідповідність судді займаній посаді
- •§5. Спеціальні заходи забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів
- •§6. Органи, які здійснюють заходи забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів, їх права та обов’язки
- •Розділ хіv. Суддівське самоврядування
- •§1. Суддівське самоврядування в Україні: завдання та організаційні форми суддівського самоврядування
- •§2. Збори суддів як організаційна форма суддівського самоврядування
- •§3. Конференції суддів як організаційна форма суддівського самоврядування. Ради суддів
- •§4. З’їзд суддів України – найвищий орган суддівського самоврядування. Рада суддів України
- •Розділ хv. Державна судова адміністрація
- •§1. Статус державної судової адміністрації: система, порядок формування
- •§ 2. Повноваження державної судової адміністрації
- •§3. Голова Державної судової адміністрації України: порядок призначення, повноваження
- •§4. Територіальні управління державної судової адміністрації
- •Розділ хvі. Конституційний суд україни
- •§1. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§2. Склад Конституційного Суду України та порядок його формування
- •§3. Статус суддів Конституційного Суду України та гарантії їх діяльності
- •§4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§5. Основні форми та строки конституційного провадження
- •§6. Рішення і висновки Конституційного Суду України, їх правова природа
- •Розділ хvіі. Міністерство юстиції україни та його органи
- •§1. Міністерство юстиції України: правовий статус, повно-важення, права
- •§2. Управління юстиції в областях: правовий статус, повно-важення
- •§3. Районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції: правовий статус, повноваження
- •§4. Державна виконавча служба: система органів, формування, повноваження
- •§1. Завдання, принципи організації і діяльності прокуратури. Система органів прокуратури
- •§2. Основні функції прокуратури. Акти прокурорського реа-гування
- •Право невідкладного прийому
- •Розгляд заяв і скарг
- •§3. Нагляд за додержанням і застосуванням законів: предмет, повноваження
- •Акти прокурорського реагування Протест прокурора
- •Припис прокурора
- •Подання прокурора
- •Постанова прокурора
- •§4. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство: предмет, повноваження
- •§5. Підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів громадянина або держави в суді: предмет, повноваження
- •Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді
- •Апеляційне, касаційне подання прокурора
- •§6. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян
- •§7. Кадри органів прокуратури: класні чини, призначення, звільнення, дисциплінарні стягнення Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих
- •Матеріальне і соціальне забезпечення працівників прокуратури
- •Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих
- •Розділ хіх. Міністерство внутрішніх справ україни та його органи
- •§1. Міліція України: правовий статус, основні завдання
- •§2. Організація міліції та її підпорядкованість. Склад міліції
- •§3.Основні обов’язки і права міліції
- •§4. Служба в міліції. Правовий і соціальний захист
- •Розділ хх. Адвокатура
- •§1. Основні завдання адвокатури. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури
- •§2. Види адвокатської діяльності. Права та обов’язки адвоката
- •§3. Гарантії адвокатської діяльності
- •§4. Дисциплінарна відповідальність адвоката. Припинення адвокатської діяльності
- •Розділ ххі. Нотаріат в україні
- •§1. Поняття нотаріату. Органи і посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії
- •§2. Вимоги до кандидата на посаду нотаріуса. Права та обов’язки нотаріуса
- •§3. Повноваження щодо вчинення нотаріальних дій: види та загальні правила їх вчинення. Приватна нотаріальна діяльність
- •§4. Анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю
- •§5. Заповіти і доручення, прирівнювані до нотаріально посвідчених
- •§6. Загальні правила вчинення нотаріальних дій
- •Використана література
- •Додатки заборони, передбачені у законі україни «про судоустрій україни»
- •Виключення, передбачені у законі україни "про судоустрій україни"
- •Положення про Державну судову адміністрацію України
- •Кодекс професійної етики судді
- •Положення про раду суддів україни
- •I. Загальні положення
- •II. Обрання Ради суддів України
- •III. Повноваження Ради суддів України
- •IV. Організація роботи Ради суддів України
- •V. Рішення Ради суддів України
- •VI. Заключні положення
§4. Служба в міліції. Правовий і соціальний захист
На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров’я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу може бути встановлено випробний строк до одного року.
Працівники міліції приносять присягу.
Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засуджувались за вчинення злочину. Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, яке затверджує Кабінет Міністрів України.
Навчання у школах Міністерства внутрішніх справ після набуття середньої освіти прирівнюється до проходження військової служби.
Відповідальнісгь за порушення службових обов’язків працівники міліції несуть згідно з Дисциплінарним Статутом.
Працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.
Законні вимоги працівників міліції є обов’язковими для виконання громадянами і службовими особами.
Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов’язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках, не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції.
Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов’язків, не передбачених чинним законодавством.
Втручання в діяльність міліції тягне за собою відповідальність за законом.
Працівник міліції перебуває під захистом закону.
Законом гарантується захист життя, здоров’я, честі, гідності, майна працівника міліції та членів його сім’ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.
Образа працівника міліції, опір, погроза, насильство та інші дії, які перешкоджають виконанню ними своїх обов’язків, тягнуть за собою встановлену законом відповідальність. Захист прав працівників міліції здійснюється в судовому порядку. Серед соціальних гарантій і пільг, які передбачені законом, слід назвати обов’язкове державне страхування життя і здоров’я на суму десятирічного утримання, 50-процентну знижку по оплаті комунальних послуг, виплату одноразової допомоги сім’ї в сумі десятирічного утримання у разі загибелі працівника міліції при виконанні службових обов’язків та інші.
Працівник міліції за свої протиправні дії або бездіяльність несе дисциплінарну чи кримінальну відповідальність. Дії працівників міліції можуть бути оскаржені до суду.
Розділ хх. Адвокатура
§1. Основні завдання адвокатури. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури
Серед юридичних засобів захисту прав людини чільне місце належить адвокатурі, головне призначення адвокатури – це захист прав людини.
Правовий статус адвокатури визначається Законом України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р. Згідно з Указом Президента України від 30 вересня 1999 р. «Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури» в Україні запроваджено Єдиний реєстр адвокатів України, ведення якого здійснює Вища кваліфікаційна комісія адвокатури. Єдиний реєстр адвокатів України, як і Реєстр адвокатських об’єднань, підлягають систематичному оприлюдненню. Положення про Єдиний реєстр адвокатів затверджує Вища кваліфікаційна комісія адвокатури. Крім того, Указом запропоновано: Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури вжити заходів до запобігання порушенням законодавства про адвокатуру під час видачі свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю та посилити контроль за додержанням кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури вимог закону щодо несумісності адвокатської діяльності з іншими видами роботи, розробити і впровадити новий зразок ордера, що видається адвокатам для підтвердження повноважень тощо.
Адвокатура України є добровільне професійне громадське об’єднання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати іншу юридичну допомогу.
Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.
Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, національної безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.
Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.
Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю інди-відуально, відкривати своє адвокатське бюро, об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об’єднання, які діють відповідно до закону та статутів адвокатських об’єднань.
Адвокатські об’єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об’єднань провадиться Міністерством юстиції України.
Адвокати та адвокатські об’єднання можуть створювати регіональні, загальнодержавні та міжнародні спілки та асоціації.
Спілки та асоціації адвокатів представляють інтереси адвокатів у державних органах і об’єднаннях громадян, захищають соціальні та професійні права адвокатів, здійснюють методичну і видавничу роботу, сприяють підвищенню професійного рівня адвокатів, можуть створювати спеціальні фонди і діють відповідно до своїх статутів.