- •§1. Предмет і значення дисципліни
- •§2. Держава, право і законність – методологічна основа дисципліни
- •§3. Поняття, загальна характеристика правоохоронної діяльності правоохоронних органів України
- •§4. Система і законодавчі джерела дисципліни
- •Розділ іі. Судові і правоохоронні органи в системі державних органів україни
- •§1. Місце і роль судових і правоохоронних органів у системі державних органів України
- •§2. Основні принципи формування правової держави
- •§3. Забезпечення охорони правопорядку, прав і свобод громадян та інтересів держави – основне завдання судових та правоохоронних органів
- •§4. Взаємодія судових і правоохоронних органів з органами влади, трудовими колективами, громадськими організаціями
- •Розділ ііі. Правосуддя і його конституційні засади
- •§1. Поняття судової влади і правосуддя
- •§2. Правосуддя і його характерні ознаки
- •§3. Конституційні засади правосуддя
- •§4. Правові засади правосуддя згідно з Законом України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року
- •§5. Основні принципи незалежності судової системи в сша
- •Розділ IV. Вища рада юстиції
- •§ 1. Вища рада юстиції: правовий статус, склад, формування
- •§2. Повноваження Вищої ради юстиції
- •§3. Вимоги до кандидата на посаду члена Вищої ради юстиції. Припинення повноважень члена Вищої ради юстиції
- •§4. Розгляд питань про звільнення суддів. Дисциплінарні провадження
- •Розділ V. Судова система
- •§1. Загальне поняття і характеристика судової системи
- •§2. Система судів загальної юрисдикції
- •Система судів загальної юрисдикції
- •Апеляційні суди України
- •§3. Порядок утворення судів
- •§ 4. Місцеві суди: види і склад місцевих судів, порядок призначення (обрання) суддів, повноваження
- •§ 5. Голова місцевого суду: порядок призначення, повноваження
- •Розділ vі. Апеляційні суди
- •§1. Види і склад апеляційних судів
- •§2. Повноваження апеляційних судів
- •§3. Голова апеляційного суду: порядок призначення, повноваження
- •§4. Президія апеляційного суду: склад, повноваження
- •§5. Суд присяжних
- •Розділ vіі. Касаційний суд україни
- •§1. Склад Касаційного суду України та порядок його формування
- •§2. Повноваження Касаційного суду України
- •§3. Голова Касаційного суду України: порядок обрання, повно-важення
- •§4. Президія Касаційного суду України: склад, повноваження
- •Розділ vііі. Вищі спеціалізовані суди
- •§1. Вищі судові органи спеціалізованих судів
- •§2. Повноваження вищого спеціалізованого суду. Справи, підві-домчі господарським судам
- •§3. Голова вищого спеціалізованого суду: порядок обрання, повноваження
- •§4. Президія вищого спеціалізованого суду: склад, повноваження
- •§5. Пленум вищого спеціалізованого суду: склад, повноваження
- •Розділ іх. Верховний суд україни
- •§1. Верховний Суд України – найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції
- •§2. Верховний Суд України: склад, повноваження
- •§ 3. Судові палати Верховного Суду України: повноваження
- •§4. Президія Верховного Суду України: склад, повноваження
- •§5. Пленум Верховного Суду України: склад, повноваження
- •§6. Голова Верховного Суду України: порядок обрання, повно-важення
- •Розділ х. Професійні судді, народні засідателі та присяжні
- •§1. Професійні судді: правовий статус, порядок призначення (обрання) судді на посаду
- •§2. Народні засідателі: вимоги до народних засідателів та порядок обрання і звільнення від виконання обов’язків
- •§3. Присяжні: вимоги до присяжних та порядок їх призначення і звільнення від виконання обов’язків
- •§4. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
- •Розділ хі. Кваліфікаційні комісії суддів
- •§1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: види, склад, порядок їх формування
- •§2. Повноваження кваліфікаційних комісій суддів
- •§3 . Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •Розділ хіі. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§1. 3Авдання та підстави, порядок і форми проведення кваліфікаційної атестації суддів
- •§2. Кваліфікаційні класи суддів, строки перебування у кваліфікаційному класі
- •§3. Рішення кваліфікаційної комісії суддів з питань кваліфікаційної атестації та порядок оскарження їх рішень
- •Розділ хііі. Статус суддів. Державний захист працівників суду і правоохоронних органів
- •§1. Суддя – носій судової влади. Право на заняття судової посади
- •Право на зайняття судової посади
- •Обрання (призначення) суддів
- •§2. Незалежність та недоторканність суддів: гарантії
- •§3. Припинення повноважень судді
- •§4. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •Невідповідність судді займаній посаді
- •§5. Спеціальні заходи забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів
- •§6. Органи, які здійснюють заходи забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів, їх права та обов’язки
- •Розділ хіv. Суддівське самоврядування
- •§1. Суддівське самоврядування в Україні: завдання та організаційні форми суддівського самоврядування
- •§2. Збори суддів як організаційна форма суддівського самоврядування
- •§3. Конференції суддів як організаційна форма суддівського самоврядування. Ради суддів
- •§4. З’їзд суддів України – найвищий орган суддівського самоврядування. Рада суддів України
- •Розділ хv. Державна судова адміністрація
- •§1. Статус державної судової адміністрації: система, порядок формування
- •§ 2. Повноваження державної судової адміністрації
- •§3. Голова Державної судової адміністрації України: порядок призначення, повноваження
- •§4. Територіальні управління державної судової адміністрації
- •Розділ хvі. Конституційний суд україни
- •§1. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§2. Склад Конституційного Суду України та порядок його формування
- •§3. Статус суддів Конституційного Суду України та гарантії їх діяльності
- •§4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§5. Основні форми та строки конституційного провадження
- •§6. Рішення і висновки Конституційного Суду України, їх правова природа
- •Розділ хvіі. Міністерство юстиції україни та його органи
- •§1. Міністерство юстиції України: правовий статус, повно-важення, права
- •§2. Управління юстиції в областях: правовий статус, повно-важення
- •§3. Районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції: правовий статус, повноваження
- •§4. Державна виконавча служба: система органів, формування, повноваження
- •§1. Завдання, принципи організації і діяльності прокуратури. Система органів прокуратури
- •§2. Основні функції прокуратури. Акти прокурорського реа-гування
- •Право невідкладного прийому
- •Розгляд заяв і скарг
- •§3. Нагляд за додержанням і застосуванням законів: предмет, повноваження
- •Акти прокурорського реагування Протест прокурора
- •Припис прокурора
- •Подання прокурора
- •Постанова прокурора
- •§4. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство: предмет, повноваження
- •§5. Підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів громадянина або держави в суді: предмет, повноваження
- •Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді
- •Апеляційне, касаційне подання прокурора
- •§6. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян
- •§7. Кадри органів прокуратури: класні чини, призначення, звільнення, дисциплінарні стягнення Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих
- •Матеріальне і соціальне забезпечення працівників прокуратури
- •Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих
- •Розділ хіх. Міністерство внутрішніх справ україни та його органи
- •§1. Міліція України: правовий статус, основні завдання
- •§2. Організація міліції та її підпорядкованість. Склад міліції
- •§3.Основні обов’язки і права міліції
- •§4. Служба в міліції. Правовий і соціальний захист
- •Розділ хх. Адвокатура
- •§1. Основні завдання адвокатури. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури
- •§2. Види адвокатської діяльності. Права та обов’язки адвоката
- •§3. Гарантії адвокатської діяльності
- •§4. Дисциплінарна відповідальність адвоката. Припинення адвокатської діяльності
- •Розділ ххі. Нотаріат в україні
- •§1. Поняття нотаріату. Органи і посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії
- •§2. Вимоги до кандидата на посаду нотаріуса. Права та обов’язки нотаріуса
- •§3. Повноваження щодо вчинення нотаріальних дій: види та загальні правила їх вчинення. Приватна нотаріальна діяльність
- •§4. Анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю
- •§5. Заповіти і доручення, прирівнювані до нотаріально посвідчених
- •§6. Загальні правила вчинення нотаріальних дій
- •Використана література
- •Додатки заборони, передбачені у законі україни «про судоустрій україни»
- •Виключення, передбачені у законі україни "про судоустрій україни"
- •Положення про Державну судову адміністрацію України
- •Кодекс професійної етики судді
- •Положення про раду суддів україни
- •I. Загальні положення
- •II. Обрання Ради суддів України
- •III. Повноваження Ради суддів України
- •IV. Організація роботи Ради суддів України
- •V. Рішення Ради суддів України
- •VI. Заключні положення
§4. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
При вирішенні всіх питань, пов’язаних з розглядом справи і постановленням судового рішення, народні засідателі мають такі самі права, як і професійний суддя.
Гарантії незалежності і недоторканності професійних суддів, передбачені законом, поширюються на народних засідателів і присяжних на час виконання ними обов’язків по здійсненню правосуддя.
Народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, виходячи з розміру їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не меншого ніж посадовий оклад судді відповідного суду. Їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові.
Зазначені виплати здійснюються судом за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.
Звільнення народного засідателя чи присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді, а також з мотивів виконання обов’язків народного засідателя або присяжного визнається грубим порушенням законодавства про працю і тягне передбачену законом відповідальність винних осіб.
Розділ хі. Кваліфікаційні комісії суддів
§1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: види, склад, порядок їх формування
Кваліфікаційні комісії суддів є постійно діючими органами в системі судоустрою України, повноваження яких визначаються Конституцією України та Законом України "Про судоустрій України".
Завданнями кваліфікаційних комісій є забезпечення формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно і неупереджено здійснювати правосуддя шляхом відбору і рекомендування осіб для зайняття посади професійного судді та визначення рівня фахової підготовленості професійних суддів, а також розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади.
Члени кваліфікаційних комісій суддів здійснюють свої повноваження на громадських засадах і на час роботи в комісіях звільняються від виконання службових обов’язків за основним місцем роботи із збереженням середнього заробітку.
Види кваліфікаційних комісій суддів
У системі судоустрою України діють:
-
кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;
-
кваліфікаційна комісія суддів військових судів;
-
кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;
-
Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Кваліфікаційні комісії суддів загальних судів здійснюють свою діяльність у центрах апеляційних округів (Закарпатська область відноситься до м.Львова). Усі інші кваліфікаційні комісії здійснюють свою діяльність у місті Києві.
Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх утворення.
Склад кваліфікаційних комісій суддів
Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, які мають вищу юридичну освіту. До складу кваліфікаційної комісії входять:
-
шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог закону;
-
дві особи від Міністерства юстиції України;
-
дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київською міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів;
-
одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять:
-
сім суддів, обраних до комісії відповідно до вимог закону;
-
дві особи, призначені Верховною Радою України;
-
дві особи, призначені Президентом України;
-
одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
-
одна особа від Міністерства юстиції України.
Порядок формування кваліфікаційних комісій суддів
Члени кваліфікаційних комісій з числа суддів обираються таємним або відкритим голосуванням конференціями суддів відповідних судів, а члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – з’їздом суддів України відкритим або таємним голосуванням. У разі вибуття судді – члена кваліфікаційної комісії суддів до закінчення її повноважень замість нього на строк повноважень комісії, що залишився, Радою суддів України призначається інша особа з числа суддів.
До складу кваліфікаційних комісій суддів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути обрані Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, голови Касаційного суду України та апеляційних судів, а також їх заступники, члени Вищої ради юстиції.
Верховна Рада України приймає постанову про призначення двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа осіб, які не є народними депутатами України.
Президент України призначає своїм указом двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає членів кваліфікаційних комісій суддів своїм розпорядженням.
Міністр юстиції України призначає членів кваліфікаційних комісій суддів своїм наказом.
Відповідна рада приймає рішення про призначення членів кваліфікаційної комісії в порядку, встановленому її регламентом.
Кваліфікаційна комісія суддів вважається повноважною за умови призначення (обрання) не менше дев’яти членів комісії, а Вища кваліфікаційна комісія суддів України – за умови призначення (обрання) не менше одинадцяти членів комісії.
Повноваження нового складу кваліфікаційної комісії суддів починаються з дня закінчення повноважень попереднього складу комісії, а повноваження новоутвореної комісії— з дня призначення її повноважного складу відповідно до закону.