§6. Рішення і висновки Конституційного Суду України, їх правова природа

Рішення і висновки є остаточними і не підлягають оскарженню.

У разі якщо акти або окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Конституційний Суд України відкриває нове провадження у справі при виявленні нових обставин по справі, які не були предметом його розгляду, але які існували на час розгляду і прийняття рішення або дачі висновку.

Розділ хvіі. Міністерство юстиції україни та його органи

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1998 р. визначена система органів юстиції, яка включає:

• Міністерство юстиції;

• Головне управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим;

• Обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції;

• районні, районні у містах управління юстиції;

• міські (міст обласного значення) управління юстиції.

Положення про зазначені органи, структура і гранична чисельність цих органів, крім Міністерства юстиції, затверджуються Міністерством юстиції.

§1. Міністерство юстиції України: правовий статус, повно-важення, права

Правовий статус Міністерства юстиції визначається Положенням “Про Міністерство юстиції України”, яке затверджено Указом Президента України від 30 грудня 1997 р. зі змінами, внесеними Указом Президента України від 31 липня 2000 р. та від 27 грудня 2002 р.

Міністерство юстиції України (Мін’юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін’юст України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні реалізації державної правової політики, державної політики з питань громадянства, державної політики з питань міжнаціональних та міграційних відносин. 

Основними завданнями Мін’юсту України є:

• підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи, сприяння розвитку правової науки;

• забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина у визначеній сфері;

• підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, його систематизація, розроблення проектів нормативно-правових актів та міжнародних договорів України з правових питань, проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, державна реєстрація нормативно-правових актів, ведення Єдиного державного реєстру таких актів;

• планування за пропозиціями інших центральних органів виконавчої влади законопроектної роботи та роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, координація нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади та контроль за здійсненням такої діяльності;

• забезпечення реалізації державної правової політики, державної політики з питань громадянства, державної політики з питань міжнаціональних та міграційних відносин;

• організація роботи нотаріату та органів реєстрації актів громадянського стану;

• розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду;

• здійснення міжнародно-правового співробітництва.

Мін’юст України відповідно до покладених на нього завдань:

1) забезпечує реалізацію державної правової політики, державної політики з питань громадянства, державної політики з питань міжнаціональних та міграційних відносин, готує пропозиції щодо проведення в Україні правової реформи; 

2) розробляє за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України та з власної ініціативи проекти законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються прав і свобод людини, відносин між громадянином і державною владою, конституційного устрою, повноважень і взаємовідносин органів державної влади, судоустрою та судочинства, цивільного і кримінального законодавства, або разом з іншими органами державної влади бере участь у їх підготовці;

3) організовує своєчасне повне і неупереджене примусове виконання рішень судів, виконання яких покладено на державних виконавців;

4) здійснює правову експертизу (готує висновки) щодо відповідності Конституції та законам України, основним положенням законодавства Європейського Союзу, вимогам нормопроектної техніки проектів законів, інших актів законодавства, що подаються на розгляд Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

5) здійснює відповідно до законодавства державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, веде реєстр цих актів;

6) здійснює роботу із систематизації законодавства України, готує пропозиції про його кодифікацію, веде Єдиний класифікатор галузей законодавства України;

7) координує роботу з проведення судової реформи;

8) здійснює відповідно до законодавства легалізацію всеукраїнських об’єднань громадян, реєстрацію політичних партій, міжнародних громадських організацій, відділень, філій, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав в Україні, контролює додержання ними положень їх статутів; реєстрацію всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій, всеукраїнських творчих спілок, всеукраїнських професійних спілок, їх об’єднань та символіки відповідних об’єднань громадян і благодійних організацій, реєструє статут Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і статути інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами України;

9) реєструє адвокатські об’єднання, забезпечує фінансування оплати праці адвокатів за рахунок коштів державного бюджету в разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та звільнення громадян від оплати юридичної допомоги, веде реєстр адвокатських об’єднань;

10) здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно, веде реєстр застави майна;

11) готує в межах своїх повноважень пропозиції з питань міжнародно-правових відносин та приєднання України до міжнародних договорів і конвенцій;

12) представляє Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України;

13) забезпечує підготовку відповідних документів та представництво інтересів держави в Європейському Суді з прав людини під час розгляду справ про порушення прав людини в Україні, направляє спостерігачів у місії з контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина;

14) бере у встановленому порядку участь у роботі міжнародних організацій, двосторонніх і багатосторонніх комісій, а також інших міжнародних органів та інституцій, погоджує кандидатури членів та іншого персоналу від України в міжнародних судових органах і радників з правових питань посольств та консульств України за кордоном;

15) виступає як представник інтересів Президента України і Кабінету Міністрів України під час розгляду справ судами України і судами іноземних держав або міжнародними судовими органами та установами;

16) здійснює інші повноваження, визначені Положенням (всього 50 повноважень).

Міністерство відповідно до покладених на нього завдань і повно-важень має право:

1) залучати вчених, спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

2) утворювати в разі потреби за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади в межах своєї компетенції комісії та експертні групи, залучати на договірній основі фахівців для підготовки проектів актів законодавства, здійснення їх експертизи та надання консультацій;

3) одержувати у встановленому законодавством порядку безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, а від органів статистики – статистичні дані для виконання покладених на нього завдань;

4) скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

5) притягати до дисциплінарної відповідальності керівників управлінь юстиції, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління;

6) скасовувати в межах своєї компетенції акти управлінь юстиції, що суперечать Конституції України, актам законодавства України та рішенням Міністерства;

7) перевіряти в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, установах і організаціях додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, стан організації нормотворчої діяльності, вносити пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та притягнення до відповідальності винних посадових осіб;

8) скасовувати рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, установ та організацій; 

9) разом з відповідними центральними органами виконавчої влади здійснювати контроль за цільовим використанням державних коштів, виділених на реалізацію прийнятих програм, проектів, заходів, а також міжнародних програм, у межах своєї компетенції.

Мін’юст в межах своїх повноважень видає накази. Мін’юст очолює міністр, якого за поданням Прем’єр-Міністра України призначає та звільняє від обов’язків Президент України.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мін’юсту України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у міністерстві утворюється колегія у складі міністра (голова колегії), заступників міністра за посадою, а також інших керівних працівників Міністерства.

До складу колегії можуть входити керівники управлінь юстиції.

Членів колегії затверджує та увільняє від обов’язків Кабінет Міністрів України за поданням міністра.

Рішення колегії проводяться в життя наказами міністра.