
- •М.П. Денисенко Підприємницька діяльність Навчальний посібник
- •Денисенко м.П. Підприємницька діяльність: Навчальний посібник для студ. Напряму 0501 “Економіка і підприємництво” ден. Та заоч. Форм навч. – к.: кнутд, 2005. - с.
- •Тема 1. Зміст і сучасні форми підприємництва
- •1.1. Історія виникнення і сутність підприємництва
- •Риси підприємництва
- •1.2. Функції підприємництва.
- •1.3. Економічні, соціальні і правові умови підприємницької діяльності
- •1.4. Предмет і метод підприємницької діяльності
- •Методи дисципліни
- •Тема 2. Товарне виробництво – основа розвитку підприємництва
- •2.1 Організація суспільного виробництва та його структура
- •2.2. Товарне виробництво - матеріальна основа
- •Виробництво
- •2.3. Ринок та його функції
- •Ринковий
- •Елементи ринкової економіки
- •Тема 3. Функції та правовий статус підприємця
- •3.1. Підприємницька ідея та механізм її втілення.
- •Сутність та джерела підприємницької ідеї
- •Сфери підприємницької діяльності
- •3.2. Визначення переваг створюваного підприємства
- •3.3. Права, обов’язки та відповідальність підприємця
- •Тема 4. Мале підприємництво
- •4.1. Економічна сутність малого підприємництва
- •4.2. Функції малого підприємництва
- •4.3. Особливості розвитку малого підприємництва в Україні й за кордоном
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Селянське (фермерське) господарство
- •5.1. Сутність селянського (фермерського) господарства.
- •5.2. Створення та діяльність фермерських господарств.
- •Тема 6. Ризики у підприємницькій діяльності
- •6.1. Сутність та види ризиків
- •6.2. Ризики при фінансуванні проекту
- •6.3. Страхування ризиків
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Технологія заснування власної справи
- •7.1. Основні способи організації власного бізнесу
- •7.2 Установчі документи та їх підготування
- •7.3. Державна реєстрація суб'єкта господарювання
- •7.4. Обмеження підприємництва
- •Стандартизація та сертифікація у сфері господарювання
- •7.5. Припинення діяльності суб’єкта господарювання
- •Тема 8. Культура підприємництва
- •8.1. Сутність і значення культури підприємництва
- •8.2. Культура підприємницької організації
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Ділова і професійна етика підприємця
- •9.1. Сутність ділової етики підприємця
- •9.2. Етапи ділового спілкування і принципи етикету
- •9.3. Ділові відносини - найважливіша частина культури підприємця
- •9.4. Основні риси бізнесмена
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Економічна свобода і підприємництво
- •Форми економічної свободи
- •10.2. Рушійні сили підприємництва
- •10.3. Умови та принципи підприємницької діяльності
- •Принципи підприємництва
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Закони функціонування ринку та поведінки товаровиробників
- •11.1. Попит і закон попиту
- •Фактори, які впливають на попит
- •Закон попиту
- •11.2. Пропозиція і закон пропозиції
- •11.3. Еластичність попиту і пропозиції
- •11. 4. Закони, котрі управляють поведінкою підприємців-товаровиробників
- •Закон спадної віддачі
- •Контрольні запитання
- •Тема 12. Бізнес-планування у підприємницькій
- •12.1. Сутність та функції бізнес-плану
- •12.2. Методологія та стадії розробки бізнес-плану
- •12.3. Структура та логіка розробки бізнес-плану
- •12.4. Технологія розробки бізнес-плану
- •Контрольні запитання
- •Тема 13. Коопераційні зв'язки суб'єктів підприємництва
- •3.1. Об'єктивна необхідність коопераційних зв'язків суб'єктів підприємництва
- •13.2. Форми коопераційних зв'язків суб'єктів підприємництва
- •Субпідряд
- •Франчайзинг
- •Венчурне фінансування
- •Бізнес-інкубатори
- •Література
- •Навчально-методичне видання
- •Денисенко Микола Павлович
- •Підприємницька діяльність
- •Навчальний посібник
1.3. Економічні, соціальні і правові умови підприємницької діяльності
Для формування підприємництва необхідно визначити умови: економічні, соціальні, правові й ін. Економічні умови - це: пропозиції товарів і попит на них; види товарів, що можуть придбати покупці; обсяги коштів, котрі покупці можуть витратити на ці покупки; надлишок або недостатність робочих місць, робочої сили, що впливають на рівень заробітної плати працівників, тобто на їхні можливості придбання товарів.
Економічною основою підприємницької діяльності є приватна власність. Власність - це відносини, які складаються між суб'єктами
власності щодо привласнення засобів виробництва і результатів, праці.
Відносини власності на засоби виробництва покладені в основу всіх виробничих відносин будь-якої економічної системи господарювання. Основою відносин власності є відносини привласнення засобів виробництва та його результатів, які охоплюють володіння, розпорядження та користування.
Володіння - відносини фактичного панування суб'єкта над суб'єктом власності.
Розпорядження - фактичне здійснення влади власника над об'єктом власності, фактичне управління нею.
Користування - процес фактичного вилучення корисних властивостей з об'єкта власності для задоволення конкретних потреб.
Відносини власності - “основна конструкція” економіки, вони охоплюють весь господарський процес. Це дає підставу для твердження, що економічні системи відрізняються за типами власності.
Історія не знає прикладів переходу до ринкової економіки без опори на приватну власність. Відомо, що такі форм власності, як групова, колективна, кооперативна, акціонерна, пайова, історично виникли в результаті розвитку приватної власності, вийшли з неї і прийшли їй на зміну. Те саме можна сказати і про державну власність. Ця форма покликана коригувати розвиток приватної власності, усувати властиві їй суперечності, а в разі потреби – через денаціоналізацію знову повертатись у приватну власність. Яскравий приклад цього - реформи М. Тетчер у Великобританії.
Отже, економічною основою підприємництва є приватна власність. У системі підприємництва вся власність належить окремим громадянам чи компаніям. Ні суспільство в цілому, ні уряд не володіють нічим. Вся власність за своєю сутністю є приватною. Володіння власністю - це також володіння владою. Ті, хто контролюють власність, здатні впливати на дії інших. Оскільки право приватної власності дає змогу поширити володіння власністю серед великої кількості людей, то і влада розподіляється між членами суспільства більш широко. Це обмежує небезпеку концентрації влади в руках у небагатьох, а історія показує, що концентрація влади призводить до зловживання цією владою.
Приватна власність об'єктивно сприяє також збереженню ресурсів. Те, як ми поводимося з власністю, безпосередньо залежить від прав, які має власник цієї власності. Власник має право:
- вирішувати, як саме використовувати свою власність;
- передавати, продавати свою власність;
- користуватися доходами та іншими вигодами, які дає його власність.
Маючи приватну власність, кожен може користуватися цими правами. Отже, слід захищати цю власність і піклуватися про неї.
Такі дії найбільше відповідають інтересам людей, оскільки власність визначає добробут. Власність - це багатство. Коли власність втрачає вартість, її власник втрачає частину багатства. Право приватного володіння власністю змушує нас працювати більше і продуктивніше, що, у свою чергу, веде до економічного зростання. Таким чином, приватна власність виступає економічною основою підприємництва і розкриває простір для його функціонування і розвитку.
На економічну обстановку істотно впливають наявність і доступність грошових ресурсів, рівень прибутків на інвестований капітал, а також розмір позикових коштів, до яких готові звернутися підприємці для фінансування своїх ділових операцій і які готові надати їм кредитні установи.
Всім цим займається багато різноманітних організацій, що складають інфраструктуру ринку, за допомогою якої підприємці можуть установлювати ділові взаємовідносини і проводячи комерційні операції. Це - банки, що займаються наданням фінансових послуг; постачальники, котрі забезпечують сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами, паливом, енергією, машинами й устаткуванням, інструментом і ін.; оптові і роздрібні продавці, що надають послуги по доведенню товарів до споживача; спеціалізовані фірми і установи, котрі надають професійні, юридичні, бухгалтерські, посередницькі послуги; агентства по працевлаштуванню, що допомагають у доборі робочої сили; навчальні заклади, які навчають робітників і спеціалістів-службовців; інші агентства - рекламні, транспортні, страхові й ін.; засоби зв'язку і передачі інформації.
Схематично елементи процесу підприємництва подані на рис. 1.2.
Впритул до економічних примикають соціальні умови формування підприємництва. Насамперед це прагнення покупців набувати товари, що відповідають відповідному смаку і моді. На різних етапах потреби можуть змінюватися. Істотну роль відіграють моральні і релігійні норми, що залежать
від соціально-культурного середовища. Вони мають прямий вплив на спосіб життя споживачів і на його попит на товари. Соціальні умови впливають на відношення окремого індивідуума до роботи, що у свою чергу визначає його відношення до розміру заробітної плати і до умов праці, запропонованих бізнесом.
Від підприємницької діяльності підприємець повинен одержувати задоволення. Він бере участь у вирішенні соціальних питань, що стосуються трудової діяльності своїх співробітників, охорони їхнього здоров'я, збереження робочих місць і ін.
Важливу роль у формуванні підприємництва відіграють підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів підприємців: організація навчання сучасним методам ведення підприємницької діяльності; навчання і перенавчання кадрів, їхнє стажування в розвинутих країнах; організація підготовки і перепідготовки викладацьких кадрів для навчання підприємців; створення мережі консультативних центрів, що проводять професійний добір і орієнтацію кадрів підприємницького сектора й ін.
Будь-яка підприємницька діяльність функціонує в рамках відповідного правового середовища. Тому велике значення має створення необхідних правових умов. Тут мається на увазі наявність законів, що регулюють підприємницьку діяльність і створюють найбільш сприятливі умови для розвитку підприємництва: спрощена і прискорена процедура відкриття і реєстрації підприємств; захист підприємця від державного бюрократизму; удосконалення податкового законодавства в напряму мотивації виробничої підприємницької діяльності, розвитку спільної діяльності вітчизняних підприємців із закордонними. Сюди входять і створення регіональних центрів підтримки малого підприємництва, удосконалення методів обліку і форм статистичної звітності. Важливу роль відіграє також підготовка законодавчих ініціатив з питань правової гарантії підприємницької діяльності, включаючи в першу чергу право на власність і дотримання договірних зобов'язань.
Прикладом може служити система законів яка складається на протязі багатьох років, що діють у сфері підприємництва в США, (табл. 1.1).
Процес
підприємництва
Визначення
і оцінка можливостей бізнесу Розробка
бізнес-плану Визначення
потреби в ресурсах Управління
підприємством
Тривалість
бізнесу Розділ
1. Вступ Опис
бізнесу Зміст
плану Розробка
стилю управління
Визначення
необхідних ресурсів
Ринок
для реалізації можливостей бізнесу
Впровадження
системи контролю
Розділ
2. Опис
підприємства (резюме) Аналіз
галузі План
виробництва План
маркетингу Фінансовий
план Організаційний
план Операційний
план Висновок.
Розрахунок ефективності Визначення
наявних ресурсів
Аналіз
конкуренції Розробка
організаційних процедур
Цінність
можливості бізнесу для ринку та
підприємства Ідентифікування
потреби в ресурсах
Регулярне
проведення
SWOT аналізу
(сильні сторони, слабкі, можливості і
загрози, їх оцінка)
Визначення
постачальників необхідних ресурсів
Ризик
і прибуток, які утримують можливості
бізнесу
Погодження
можливості з підприємницькими знаннями,
навиками, бажаннями Розробка
підходу у відношенні до постачальників Визначення
факторів успіху
Рис. 1.2. Схема
процесу підприємництва
Таблиця 1.1.
Система діючих законів у сфері підприємницької діяльності в США. [48].
Закон |
Основні положення закону |
Антитрестовський закон Германа (1980 р.)
Законом про доброякісність харчових продуктів і медичних препаратів (1906 р.) |
Заборона (а) «монополій або спроб монополізації», а також (б) «договорів, різного роду об'єднань і змов, спрямованих на обмеження торгівлі» між штатами або зовнішньою торгівлею.
Заборона виробництва, продажів або транспортування фальсифікованих або неправильно маркірованих продуктів або ліків у рамках міжштатової торгівлі. У 1938р. замінений Федеральним законом про харчові продукти, медикаменти і косметичні засоби. У 1958 р. і в 1962 р. у нього внесені більш жорсткі поправки |
Закон про заснування Федеральної торгівельної комісії (1914 р.)
Закон Клейтона (1914 р.) |
Заснування комісії – спеціалізованого органу із широкими повноваженнями по розслідуванню і припиненню дій, що підпадають під юрисдикцію ст. 5, яка проголошує, що «несумлінні методи конкуренції в торгівлі є незаконними».
Доповнення до Закону Шермана, що забороняє окремі види практичної діяльності (визначені різновиди цінової дискримінації, внесення в угоди пунктів, що обмежують дії партнера, використання обмежувальної практики збуту, володіння акціями інших корпорацій і встановлення спільних директоратів). |
Закон Уілера Лі (1938 р.)
Закон про відбиток істини на упаковці й у маркуванні товарів (1966 р.) |
Заборона несумлінних і облудних дій і прийомів незалежно від того, чи наноситься при цьому збиток конкуренції; заснування юрисдикції Федеральної торгівельної комісії над рекламою харчових продуктів і медикаментів
Уведення правил на упаковку і маркування споживчих товарів. Зобов'язав виробників вказувати ім'я виготовлювача, точний зміст упаковки і кількість. |
Закон про безпеку споживних товарів (1972 р.)
Закон про сумлінну практику стягування боргів (1978 р.) |
Заснування комісії з проблем безпеки споживчих товарів і наділення її правом втілення стандартів безпеки на товари широкого вжитку і санкцій за недотримання цих стандартів. Оголошення незаконними надокучливе переслідування або жорстке ставлення до людей, поширення брехливих заяв або використання несумлінних методів при зборі боргів. |
При обґрунтуванні необхідності державного регулювання підприємницької діяльності, Ф. Котлер визначає три основні причини, що обумовлюють відповідних законодавчих актів:
-
необхідність захистити фірми одну від одної. «Підприємці в один голос звеличують конкуренцію, але, коли вона торкається їхніх власних інтересів, намагаються нейтралізувати її.
Звідси прийняття законів, що запобігають проявам «несумлінної конкуренції»;
-
необхідність захисту споживачів від несумлінної ділової практики.
Звідси спрямованість законів проти тих фірм, що, залишившись без догляду, можуть почати випускати погані товари, брехати в рекламі, вводити в оману за допомогою упаковки і рівня цін;
-
необхідність захисту вищих інтересів товариства від розгнузданості підприємців.
Як обережно зауважує Ф. Котлер, адже підприємницька діяльність не завжди забезпечує нам кращу якість життя.
В умовах переходу до ринкових відносин в Україні «розгнузданість підприємців» виявляється нерідко у дуже жорстких формах. У підприємницькій сфері України система законів тільки складається.