Контрольні запитання

1. Чим відрізняється економічна свобода від свободи еко­номічного вибору?

2. У чому полягає сутність економічної свободи найма­них працівників?

3. Чи можлива економічна свобода без діяльності дер­жави?

4. Чому неправомірно основою економічної свободи на­зивати лише приватну власність?

5. Які основні рушійні сили підприємницької діяль­ності?

6. Назвіть основні економічні умови підприємництва.

7. Які основні принципи господарського розрахунку?

8. Обґрунтуйте взаємозв'язок економічної свободи та економічної відповідальності.

9. Доведіть, чому з ускладненням економічної свободи зростає альтернативність економічного вибору.

Тема 11. Закони функціонування ринку та поведінки товаровиробників

В умовах товарного виробництва, зокрема ринкової економіки, для успішного ведення підприємницької діяльності необхідно знати закони розвитку та функціону­вання ринкового механізму. Такими законами є передусім закон попиту і закон пропозиції. Таке знання допоможе ефективніше здійснювати сам процес виробництва то­варів, який теж підпорядковується дії певних законів.

11.1. Попит і закон попиту

Попит — кількість продукту, який споживачі готові та спроможні купити за певну ціну протягом відповідного проміжку часу і в певному місці.

Фактори, які впливають на попит

Однозначно відповісти на запитання, від чого зале­жить величина попиту, неможливо, оскільки слід пере­дусім з'ясувати, який саме продукт збирається купувати споживач. Так, шведський економіст К.Еклунд, розгляда­ючи попит покупців на сорочки, називає такі основні чин­ники: 1) величина їх доходу; 2) кількість сорочок, яку во­ни вважають за необхідне мати; 3) наявність у них відповідного одягу (джемпери, жилети тощо), який можна використати замість сорочок; 4) ціни на ці товари (де­шевші чи дорожчі вони за сорочки); 5) ціна подібних со­рочок. До цих чинників можна додати цінові та дефіцитні очікування, зміни в структурі населення, економічну політику уряду (зокрема, допомога бідним верствам та ін.).

Закон попиту

В процесі розгляду еластичності попиту залежно від рівня цін сформульовано відповідний закон попиту.

Закон попиту - за незмінюваності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту, і навпаки, отже, між ціною і величиною попиту існує обер­нена залежність.

Про дію цього закону свідчить, по-перше, те, що низькі ціни посилюють у споживача бажання купувати то­вари, практика розпродажу товарів за зниженими цінами. По-друге, оскільки споживання підлягає дії принципу знижувальної граничної корисності (покупець товару от­римує менше задоволення або корисності від кожної на­ступної одиниці продукції), то споживачі купують додат­кові одиниці продукту лише за умови, що його ціна зни­жується. По-третє, підтвердженням цього є ефект доходу та ефект заміщення.

Ефект доходу - за нижчої ціни товару споживач може купити його, не відмовляючись від придбання інших аль­тернативних товарів.

Ефект заміщення - за нижчої ціни споживач хоче при­дбати дешевий товар замість аналогічних, які стали відносно дорожчими.

Ці два ефекти діють в одному напрямі (тобто спричи­няють зростання обсягу попиту при зниженні цін) за купівлі товарів середньої та високої якості та в протилеж­них напрямах — за купівлі низькоякісних товарів. При цьому у разі незначної кількості товарів низької якості (наприклад, маргарину у співвідношенні з маслом) ефект заміщення переважатиме ефект доходу, і споживачі купу­ватимуть велику кількість маргарину.

На практиці буває, коли при зниженні ціни на товар попит на нього зменшується, а при підвищенні — зростає (наприклад, при підвищенні ціни на картоплю сім'ї з не­високими доходами починають споживати її більше, повністю відмовляючись при цьому від м'яса), що означає переважання ефекту доходу над ефектом заміщення.

Водночас цей закон не діє за ажіотажного попиту (тоб­то значного додаткового попиту, зумовленого очікуванням значного підвищення цін на товар або у разі його зник­нення з обігу), для окремих рідкісних, дорогих і невідтворюваних товарів (картини, антикварні вироби та ін.), а та­кож за «переключення» попиту споживачів на якісніші та дорожчі товари (наприклад, масових закупівлях масла замість маргарину). В останньому випадку частково діє ефект престижного попиту, визначений американським ученим Т. Вебленом.

Ефект престижного попиту - купівля товарів за престиж­ними цінами (цінами на вироби високої якості).; за зростан­ня цін на дорогі товари, які виготовляють престижні фірми, попит на них до певної межі може зростати.