Контрольні запитання

1. Ділова і професійна етика - найважливіші елементи культури підприємництва. У чому їхня сутність?

2. Який зміст основних правил ділового спілкування?

3. Які найважливіші риси сучасного бізнесмена і яка роль лідера у формуванні культури підприємництва?

Тема 10. Економічна свобода і підприємництво

Важливою передумовою розвитку підприємництва є економічна свобода суб'єктів господарювання. Вона являє собою свободу господарської діяльності, торгівлі, землекористування, співробітництва та ін. Економічна свобода однаково важлива як для підприємця, так і для споживача, оскільки вона створює середовище для творчої діяль­ності особистості, сприяє реалізації підприємницької ініціативи. Що ж таке економічна свобода? Які основні принципи свободи господа­рювання та рушійні сили підприємництва? У чому сутність прин­ципів підприємництва? Які умови потрібні для здійснення підприємницької діяльності? Про це ви дізнаєтесь у даній темі.

10.1. Економічна свобода – основна передумова розвитку підприємництва

Згідно з Господарським Кодексом України підприємці мають право без обмежень самостійно здійсню­вати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено зако­ном. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється встановлюються виключно законом. Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядуванням. Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежуєть­ся законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України.

Економічна свобода на практиці означає право розпочинати або припиняти власну справу, купувати будь-які ресурси, використовувати, будь-яку технологію, виробляти будь-яку продукцію і пропонувати її І до продажу за будь-якою ціною, вкладати свої кошти на власний роз­суд. Слід розуміти, що ці права-свободи не гарантують успіху для кож­ного підприємця. Він може виробляти будь-яку продукцію, встанов­лювати на неї будь-яку ціну. Проте немає гарантії, що хтось її купить, оскільки споживачі також користуються економічною свободою, тобто свободою особистого вибору, яка не менш важлива, ніж свобода підприєм­ництва. Кожний споживач має право вільно купувати будь-який товар або послугу, пропонувати свої послуги для виконання будь-якої робо­ти, відмовлятися від будь-якої роботи, використовувати власні ресур­си за умови, що не порушує прав інших людей. Ці права-свободи також не дають ніяких гарантій, тобто підприємець має право запро­понувати свої послуги, але нікого не можна змусити прийняти їх.

Економічні свободи підприємців тісно взаємопов'язані. Коли під­приємство у приватному володінні, то зазіхання на свободу підприємництва - це фактично зазіхання на свободу володаря влас­ності. Без економічної свободи не може бути свободи особи.

Термін «економічна свобода» є похідним від поняття «економічна демократія».

Економічна демократія - власність максимально мож­ливої кількості людей на різноманітні об'єкти власності (передусім на засоби виробництва) та на участь в уп­равлінні виробництвом і власністю на рівні як окремого підприємства, так і держави.

Формами вияву економічної демократії є:

а) участь працівників у процесі створення матеріаль­них і духовних благ;

б) контроль за якістю товарів, послуг і виконуваних робіт;

в) участь у розподілі створених економічних благ;

г) економічна свобода суб'єктів економічної діяль­ності, в тому числі виробника і споживача;

д) участь у процесах інвестування та управління ними, у виробленні економічної політики держави, у контролі за процесами формування доходів державного бюджету та їх витратами тощо.

Економічна свобода - свобода економічних суб'єктів (суб'єктів господарювання) привласнювати різні об'єкти власності, вибирати сфери прикладання своїх знань, здібностей у межах різних типів власності та органі­заційно-правових форм господарювання, а також спо­собів придбання ресурсів, розподілу доходів, споживан­ня благ.

Основними економічними суб'єктами є домашні гос­подарства, підприємства і держава (органи державного уп­равління, державні установи). У межах домашнього госпо­дарства здійснюється відтворення людських ресурсів, самостійно приймаються рішення стосовно споживання матеріальних і духовних благ. Тому економічна свобода та­ких господарств конкретизується у свободі вибору спожи­вачів, переважну частину яких за капіталізму становлять наймані працівники.

Із наведеного визначення економічної свободи випли­ває, що вона реалізується передусім у свободі економічного вибору. Ця свобода безвідносно до економічних суб'єктів (тобто свобода економічного вибору взагалі) означає сво­боду самостійно приймати рішення щодо привласнення різних об'єктів власності, доступу до різних видів і спо­собів економічної діяльності.

Економічна свобода та свобода економічного вибору не означають економічної анархії та авантюризму. Вони обмежуються нормами чинного законодавства, етики, мо­ралі тощо. Економічна свобода окремих суб'єктів господа­рювання повинна враховувати інтереси інших суб'єктів, а також поєднуватися з економічною відповідальністю. Вра­хування інтересів інших економічних суб'єктів здійсню­ється значною мірою шляхом прийняття взаємовигідних рішень, дотримання взаємних зобов'язань, прийняття но­вих та вдосконалення існуючих законодавчих норм тощо.

В умовах економічної системи розвинутих країн світу свобода економічного вибору поступово виходить за межі розуміння свободи лише як пізнаної та усвідомленої не­обхідності у формі безальтернативного вибору. Оскільки існує значна кількість типів і форм власності, а отже і управління власністю, розподілу ресурсів, витрат доходів то­що, свобода економічного вибору реалізується у формі двох та більше альтернатив. Так, свобода підприємців (як економічних суб'єктів підприємства) реалізується у виборі різних оргакізаційно-правових форм господарювання, ви­користання ресурсів тощо.