- •Робочий зошит з дисципліни «Основи розведення тварин» з методичними вказівками до практичних занятть для студентів II курсу «Факультету ветеринарної медицини»
- •Тема 1. Екстер’єр, інтер’єр та конституція сільскогосподарських тварин
- •Заняття 1. Статі тіла тварин різних видів
- •Контрольні запитання
- •Заняття 2. Основні недоліки та вади будови тіла тварин
- •Контрольні запитання
- •Заняття 3. Методи оцінки екстер'єру
- •Окомірна та бальна оцінка екстер'єру в скотарстві
- •Тип тварин та складчастість шкіри
- •4. Шкала для оцінки типу племінних коней
- •Проміри тварин та визначення індексів будови тіла
- •1. Індекси будови тіла великої рогатої худоби, %
- •2. Середні проміри первісток червоної степової породи, записаних у 89 том дпк
- •3. Проміри корів червоної степової породи дпз “Любомирівка” (перший отел), см
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Онтогенез, індивідуальний ріст та розвиток
- •2. Фізіологічна та господарська зрілість с.-г. Тварин
- •1.Зміни живоі маси у сільськогосподарських тварин (дані к.Б. Свєчина, 1976), кг
- •2. Динаміка росту телиць племзаводу "Любомирівка" (дані і.М.Панасюка, 1997)
- •3. Динаміка росту свинок великої білої породи племзаводу "Любомирівка" (дані і.М.Панасюка, 1999)
- •Контрольні запитання
- •Заняття 5. Облік походження та контроль за інбридингом при підборі тварин.
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Ідентифікація та реєстрація сільскогосподарських тварин.
- •9. Основні форми племінного обліку
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Молочна продуктивність корів і методи її обліку
- •11.Щоденні надої корови Азбуки 3618 за III лактацію, кг (дата отелу 31 грудня 2001 р.; 301 днів лактації)
- •12. Щоденні надої корови Зірки 7777 за III лактацію, кг (дата отелу 1.01-2002р; 299 днів лактації)
- •13. Щоденні надої корови Фіалки 763 за III лактацію,кг (дата отелу 1.12-2002р; 295 днів лактації)
- •14. Щоденні надої корови Фісташки 3212 за III лактацію, кг (дата отелу 1.12-2001р; 300 днів лактації)
- •15. Щоденні надої корови Хвої 3504 за III лактацію, кг (дата отелу 7.03-2002р; 276 днів лактації)
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Облік вмісту жиру і білка в молоці корів
- •Контрольні запитання
- •16. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •17. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •18. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •19. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •20. Надій і компонентний склад молока помісних корів генотипу червона степова х червоно-ряба голштинська навчального господарства “Самарське”
- •21. Надій і компонентний склад молока помісних корів червона степова х червоно-ряба голштинська навчального господарства “Самарське”
- •Тема 12. М’ясна продуктивність сільськогосподарських тварин і птиці
- •24. Результати анатомічного аналізу тушок дослідного молодняку птиці у віці 60 днів (дані Остапенка в.І., 2003)
- •Контрольні запитання:
- •25. Продуктивність і якість вовни плідників і маток асканійської породи
- •Контрольні запитання:
- •Тема 16. Оцінка коней за робочими якостями
- •Контрольні запитання
25. Продуктивність і якість вовни плідників і маток асканійської породи
Інв.№ тварини |
Продуктивність, кг |
Якість вовни |
||
загальний настриг |
настриг чистої вовни |
довжина,см |
тонина (якість) |
|
Барани-плідники: |
||||
31895 |
18,6 |
6,9 |
9,0 |
64 |
31893 |
16,1 |
6,0 |
10,0 |
64 |
3195 |
22,5 |
7,5 |
10,0 |
64 |
3729 |
17,7 |
6,9 |
9,5 |
64 |
31336 |
17,7 |
6,5 |
9,5 |
64 |
31630 |
16,5 |
6,0 |
9,5 |
64 |
33784 |
22,2 |
6,7 |
10,0 |
64 |
33845 |
16,9 |
6,0 |
11,0 |
64 |
33976 |
16,9 |
6,6 |
8,0 |
64 |
Вівцематки: |
||||
998 |
8,5 |
3,2 |
7,5 |
64 |
7447 |
7,4 |
3,0 |
8,0 |
64 |
7889 |
8,4 |
3,4 |
10,0 |
65 |
8118 |
7,4 |
3,0 |
8,0 |
64 |
8217 |
7,7 |
3,0 |
8,5 |
64 |
8227 |
7,0 |
3,0 |
8,0 |
64 |
8391 |
7,2 |
3,0 |
9,0 |
64 |
8425 |
9,0 |
3,5 |
8,5 |
64 |
8517 |
7,8 |
3,1 |
8,5 |
64 |
8522 |
8,2 |
2,3 |
8,0 |
64 |
Контрольні запитання:
-
Назвати відмінні особливості будови різних типів вовнових волокон.
-
Яка вовна називається однорідною і неоднорідною?
-
Назвати породи овець, що дають однорідну і неоднорідну вовну.
-
Назвати основні показники вовної продуктивності овець
-
Як визначити загальний настриг, настриг чистої вовни і вихід чистої вовни?
Тема 16. Оцінка коней за робочими якостями
Мета заняття. Ознайомитись з основними показниками, що характеризують робочі якості коней, методами їх визначення і принципами оцінки тварин за цими ознаками.
Теоретичне обгрунтування. Робочі якості коней характеризуються силою тяги, потужністю, швидкістю руху, витривалістю, величиною роботи.
Сила тяги (Р) – сила, яку докладає кінь для подолання опору причіпного знаряддя чи воза. Вимірюється в кілограм-силах (кгс), визначається силомірами, чи динамометрами, діючими подібно до пружинних терезів, що закріплюються до возу, який переміщає кінь. Пружина в динамометрі з’єднана зі стрілковим механізмом. У динамометрі пружина має певний калібр, тобто величину сили ( в кг) яку необхідно докласти для розтягнення її на 1 мм. Величина нормальної сили тяги коня найбільше залежить від його живої маси. Сила тяги орієнтовно становить 13-15% живої маси коня. її можна визначити за формулою академіка В.П. Горячкіна і професора В’юста:
де Р – нормальна сила тяги коня, кгс;
Q – жива маса коня, кг.
Максимальна сила тяги коней на випробуваннях буває в 5,6 разів більшою, ніж нормальна.
Потужність (N) – кількість роботи, яку виконує кінь за одиницю часу. Потужність виражається в кінських силах (к.с.) Одна кінська сила дорівнює 75 кілограмометрів за секунду (кгм/с), що відповідає 735,5 Вт. Середня потужність коней становить 0,6-0,7 к.с. Потужність в одну кінську силу може проявляти тварина масою у 500 кг. Коні ваговозних порід при випробуванні здатні розвивати потужність до 2,5-4,5 к.с. і більше.
Потужність визначають за формулою:
N=P х V,
де V – швидкість руху, м/с або км/год.
Швидкість руху (V) коня визначають за формулою:
де S - пройдений шлях;
T- час.
Звичайна швидкість руху коня: кроком – 1,5-2 м/с, або 4-8 км/год; риссю – 3-4 м/с, або 10-12 км/год; галопом – 6-8 м/с, або 20-25 км/год.
На сільськогосподарських роботах найбільш ефективним є рух коня кроком з нормальною силою тяги.
Роботу коня (А) визначають за формулою:
А=P х S,
Роботу виражають в кілограм-сила-метрах, 1мкгс еквівалентний 9,8 Дж. Враховують при визначенні величини денного виробітку і норм годівлі.
Продуктивність праці на транспортних роботах визначають у тона-кілометрах шляхом множення маси вантажу (у тонах) на довжину шляху (у кілометрах).
Витривалість – це здатність коня за короткий проміжок відпочинку з годівлею відновлювати притаманну йому силу тяги, швидкість і потужність.
Завдання 1. Розрахувати, яку роботу (в кілограмометрах) виконує кінь масою 450 кг, працюючи з нормальною силою тяги протягом 6 годин при середній швидкості руху 4 км/год.
Завдання 2. Визначити в кілограмометрах величину роботи коня масою 540 кг, що працює 8 годин зі швидкістю 1,3 м/с з нормальною силою тяги.
Завдання 3. Розрахувати, яку роботу (в кілограмометрах) виконує кінь за 8 годин при швидкості руху 6 км/год і силі тяги 40 кг.