Контрольні запитання

1. З якою метою мітять сільскогосподарських тварин?

2. Які є методи мічення тварин?

3. Якою повинна бути кличка у тварини?

4. Порядок надання кличок тваринам різних видів?

5. Назвіть строки проведення мічення тварин?

6. Що таке дублюючий номер тварин?

7. Перелічить форми племінного обліку для різних видів с.-г. тварин.

8. Які відомості вміщують в себе картки племінних тварин?

Тема 9. Молочна продуктивність корів і методи її обліку

Мета заняття. Освоїти показники і способи обліку молочної продуктивності корів, закономірності ходу лактації.

Теоретичне обгрунтування. Лактацією називається період з часу отелу корови до запуску її на сухостій, протягом якого отримують молоко. У середньому тривалість лактації складає 305 днів. За цей період величина добового надою зазнає значних змін. Після отелу добові надої зростають, досягаючи максимальних величин частіше всього у кінці першого – початку другого місяця і до запуску поступово знижуються. Графічне зображення ходу лактації прийнято називати лактаційною кривою, при цьому на горизонталі позначаються місяці лактації, а на вертикалі – середньодобові надої кожного місяця, або місячні надої. Хід лактаційної кривої при оптимальних умовах годівлі залежить від індивідуальних особли-востей корови (схильності до роздоювання, утримання високих надоїв протягом лактації, типу конституції і вищої нервової діяльності та ін.).

Найбільш точно корову можна оцінити за молочною продуктивністю при щоденному обліку її надоїв. Однак існують й інші способи, хоча й не такі точні, але технічно прості і доступні, якими можливо користуватись у господарствах різних форм власності. Найбільше поширення серед них отримав щодекадний облік надою (контрольні доїння проводяться один раз у 10 днів). При цьому способі надій за контрольний день множить на 10, сума трьох таких добутків дає надій за місяць лактації.

Менш точною буде оцінка корови, якщо контрольні доїння проводяться лише один раз у місяць. Для визначення надою за місяць надій за контрольний день множать у цьому випадку на 30.

Якщо виникає необхідність оцінити корову за незакінчену лактацію, тобто розрахувати її надій за повну лактацію на основі даних про її продуктивність за перші 3,4,5 місяців і т.д., то користуються відповідними коефіцієнтами, розрахованими за матеріалами даного стада. При множенні фактичного надою за певний проміжок часу на відповідний коефіцієнт отримують з певним ступенем точності величину очікуваного надою за повну лактацію. В основі розрахунку таких коефіцієнтів лежить зв’язок між надоєм за відрізок лактації і надоєм за закінчену лактацію.

Наприклад, середній надій корів за повну лактацію голштинізованого стада ВАТ “Племзавод Любомирівка” складає 4500 кг. Надій їх за перші 3 місяці дорівнює у середньому 1700 кг. Таким чином, коефіцієнт, на який необхідно множити трьохмісячний надій корови цього стада, щоб визначити її надій за повну лактацію, буде дорівнювати 2.6 (4500:1700). Середній надій корів стада за перші 4 місяці складав 2100, а за 5 місяців – 2650 кг. Відповідно коефіцієнт будуть складати 2.1 (4500:2100) і 1.7 (4500:2650).

Іноді найвищий добовий надій використовують для орієнтовного визначення очікуваного надою за повну лактацію, так як між цими величинами існує високий позитивний корелятивний зв’язок. При оптимальних умовах годівлі вищий добовий надій у корів молочних порід складає 1/200, а в комбінованих 1/180 частини надою за 305 днів. Якщо, наприклад, максимальний добовий надій корови червоної степової породи складав 21 кг, то очікуваний від неї надій за 305 днів лактації орієнтовно буде дорівнювати 4200 кг (21х200).

Завдання 1. Використавши дані карток молочної продуктивності корів голштинізованої худоби (червона степова х червоно-ряба голштинська, ВАТ “Племзавод Любомирівка”, що наведені в таблицях 11-15, порівняти між собою три методи обліку надою: щоденний, щодекадний, щомісячний. Визначити різницю ( в кілограмах і процентах) взявши за основу щоденний облік.

Завдання 2. За матеріалами щоденного обліку надою (табл.11-15) знайти вищий добовий надій і розрахувати можливу молочну продуктивність за лактацію з використанням коефіцієнта 200. Порівняти отриманий показник з показником щоденного обліку.