21. Надій і компонентний склад молока помісних корів червона степова х червоно-ряба голштинська навчального господарства “Самарське”

Ммісяцьлактації	Клички корів
	Асторія 1044				Пісня1894				Ока 1244				Зима 1036
	надій і компонентний склад молока
	надій, кг	жир,%	білок,%	суха речов., %	надій, кг	жир,%	білок,%	суха речов., %	надій, кг	жир,%	білок,%	суха речов., %	надій, кг	жир,%	білок,%	суха речов., %
1	510	3,2	3,3	11,6	540	3,4	2,9	11,4	342	3,5	2,7	12,0	420	3,9	3,5	12,8
2	450	3,0	3,1	11,3	465	3,0	2,9	11,2	255	3,8	3,6	12,3	348	3,7	3,1	12,4
3	369	3,5	2,8	11,9	375	3,2	2,5	11,9	255	3,7	3,6	12,4	396	3,8	3,0	12,2
4	288	3,4	2,9	11,6	396	3,2	2,9	11,2	360	3,7	3,3	12,3	345	3,8	2,9	12,2
5	261	3,1	3,1	11,4	324	3,7	2,9	12,0	216	4,4	3,6	12,9	234	4,1	2,9	12,3
6	210	3,6	3,1	11,7	435	3,8	3,4	11,8	240	4,4	3,5	12,8	240	4,1	3,0	12,3
7	489	3,7	3,3	11,8	450	3,8	3,0	11,9	270	4,2	3,5	12,8	210	4,4	3,1	12,7
8	270	3,5	3,3	11,7	315	4,0	3,2	12,4	300	3,9	3,6	12,8	165	4,7	3,3	13,1
9	270	4,2	4,1	12,9	240	4,0	3,3	12,5	270	4,2	3,8	13,3	150	4,1	3,8	12,7
10	210	4,2	4,0	13,0	180	4,2	3,9	12,8	240	3,6	3,8	12,3	105	4,6	3,7	13,4

Тема 12. М’ясна продуктивність сільськогосподарських тварин і птиці

Мета заняття.Ознайомитись з основними показниками м’ясної продуктивності тварин і навчитись їх вираховувати та оцінювати.

Теоретичне обгрунтування. До основних показників, що характеризують м’ясну продуктивність сільськогосподарських тварин відносять: передзабійну живу масу, забійну масу, забійний вихід, масу туші, вихід туші і якість м’яса.

Передзабійна жива маса у скотарстві і вівчарстві– це маса живої тварини після 24-годинної витримки без годівлі, у конярстві – після 18-годинної голодної витримки.

Передзабійна жива маса у свинарстві – це маса живої тварини після 12-годинної витримки без годівлі, але з доступом до води, яку припиняють давати за 2 години до забою (Герасимов В.І. та співавт.,1996).

Якщо голодної витримки не було, то здійснюють 3%-ну знижку на вміст кишково-шлункового тракту (якщо тварин перевозили від 50 до 100 км – 1,5% знижка, а якщо відстань перевезення складала понад 100 км – без знижки).

Забійна маса свиней – це знекровлене тіло забитої тварини з головою, кінцівками, внутрішнім жиром, шкірою, але без щетини, ліверу (серце, легені, печінка, нирки) і кишечника (Герасимов В.І. та співавт.,1996).

Забійна маса великої рогатої худоби і овець – це маса тіла забитої тварини без голови, кінцівок (передніх – по зап’ясний, задніх – по скакальний суглоби), шкури, хвоста, кишечника, внутрішніх органів, але з внутрішнім жиром, окрім пензиловочного (нирки залишаються тільки у овець разом з наднирковим жиром).

Забійна маса тварини – є зоотехнічним виробничим терміном. У переробній промисловості використовують термін – маса туші.

Маса туші свиней – це знекровлене тіло забитої тварини із шкірою без щетини, голови, кінцівок, кишечника, без всіх внутрішніх органів, внутрішнього жиру(Держстандарт 1213-74). У старих тварин шкіру знімають.

Маса туші великої рогатої худоби і овець – це маса тіла забитої тварини без голови, кінцівок (по зап’ясний і скакальний суглоби), шкури, хвоста, кишечника, внутрішніх органів і без внутрішнього жиру.

При визначенні забійного виходу і виходу туші користуються загальними принципами для всіх видів с.-г. тварин.

Забійний вихід – це відношення забійної маси тварини до передзабійної живої маси, виражене у відсотках.

Вихід туші – це відношення маси туші до передзабійної живої маси, виражене у відсотках.

У туші голову відокремлюють у місці з’єднання потиличної кістки з першим шийним хребцем (атлантом). Туші зважують, а потім по хребту розділяють на дві напівтуші і відправляють для дозрівання у підвішеному стані в спеціальну камеру. Довжина туші (см) вимірюється від поверхні атланту до заднього краю лонного зрощення.

На тушах свиней вимірюють товщину шпику (сала) лінійкою (без шкури на рівні 6-7-го грудного хребця.

У свиней і великої рогатої худоби ще визначають площу м’язового вічка – це поперечний перетин найдовшого м’язу спини за останнім грудним хребцем. На поверхню поперечного перетину м’яза накладається напівпрозорий папір (калька) на якому залишається вологий контур, а вище його наносять на міліметровку та рахують кількість сантиметрів квадратних, що входять у межі цього контуру.

Після дозрівання напівтушу розбирають у свинарстві на сім сортових відрубів. До I сорту відносять: окіст, грудинку, поперекову (з пахвиною), спинну і лопаткову частини. До II сорту відносять передпліччя (рулька) і гомілку (Герасимов В.І. та ін.,1996).

У великої рогатої худоби напівтушу розбирають на 9 сортових відрубів. До I сорту відносять: спинну, задню (поперек (філей, оковалок і огузок) і грудну частину). До II сорту відносять: лопаткову, плечову частини і пашину. До III сорту відносять: заріз (закривавлена частина шиї) і передню та задню рульки (Борисенко Є.Я. та співавт.,1972).

М’ясом називають з’єднання тканин, які входять до складу туш або напівтуш, одержаних від забою тварин. Сюди входять м’язова, сполучна, жирова і кісткова тканини (Герасимов В.І. та співавт.,1996).

Для качок, індиків та гусей м’ясна продуктивність є основною, оскільки яйця для харчових цілей майже не використовуються.

Жива маса дорослої птиці наступна: індиків 14-18 кг, гусей 6-8, качок 3-5, курей яєчних 1,8, м’ясних 2,5-3,0, цесарок 1,5-2,5 кг, голубів 0,5-1,0, перепелів 0,12-0,15 кг. При цьому маса самок менша від маси самців – індиків на 50-60%, гусаків, качурів і півнів на 25-30%.

У птахівництві величина забійної маси залежить від технологічних особливостей післязабійної обробки тушок.

1. У непотрошеної птиці – це маса знекровленої та обпатраної тушки з головою, кінцівками, кишечником, внутрішніми органами.

2. У напівпотрошеної – це маса знекровленої і обпатраної тушки з головою, кінцівками, внутрішніми органами, але без кишечника.

3. У потрошеної – це маса знекровленої та обпатраної тушки без голови по другий шийний хребець і кінцівок до передплесневого суглобу, а також без кишечника і всіх внутрішніх органів.

Середній забійний вихід тварин різних видів (за даними Борисенко Є.Я. та співавт.,1984): великої рогатої худоби 55-56, овець 44-52, свиней 74-85, коней 47-52, птиці (напівпотрошеної) 77-80%.

При оцінці м’ясної продуктивності тварин додатково вираховують коефіцієнт м’ясності, - як відношення маси їстівних частин туші до маси кісток.

Додатковим показником м’ясних якостей худоби може слугувати індекс м’ясності (індекс Грегорі), як відношення напівобхвату заду (см) до висоти в холці (см). У герефордів і абердин-ангусів він складає 87%, у джерсейської худоби - 70%. За величиною цього індексу судять про розвиток м’язів лише задньої частини тулубу. Індекс має слабку вікову мінливість.

Завдання 1. Визначити величину забійного виходу, виходу туші та виходу внутрішнього жиру у різних видів с.-г. тварин і птиці (дані Черткова Д.Д.,1991).

22. Показники м’ясної продуктивності с.-г.тварин і птиці

№ варіанту індиві-дуально-го завдання	Вид с.-г. тварин	Пе-редза-бійна жива маса, кг	Маса туші, кг	Маса внутріш-ньо-го жи-ру,кг	Забійна маса, кг
1	2	3	4	5	6
1.	Велика рогата худоба Свині Валухи 18 міс. Курчата 66 дн.	386,0 102,5 53,6 1163 г	213,0 60,9 24,1 1015 г	19,3 23,7 2,7 -	232,3 84,6 26,8 1015г

Завдання 2. Використовуючи матеріали таблиці, зробити необхідні розрахунки і аналіз показників м’ясної продуктивності залежно від віку і породності худоби (дані Костенка В.І.,1996)

23. Показники м’ясної продуктивності худоби залежно від віку генотипу

Но-мер ва-ріанту	Вік,міс.	Передзабій-на ма- са, кг	Маса туші, кг	Маса внутрішнього сала ,кг	Вихід туші,%	Вихід внутрішнього сала,%	Забій-ний вихід,%
1. Симентальська порода
	6	163	76	0,5
	12	301	137	2,0
	15	415	214	20,0
	18	501	273	30,2
2. Помісі санта гертруда х симентальська
	6	171	86	0,7
	12	367	202	16,0
	15	456	258	31,0
	18	601	351	41,0

Завдання 3 Зробити відповідні розрахунки і аналіз впливу генотипу і статі на м’ясну продуктивність курей.