- •Робочий зошит з дисципліни «Основи розведення тварин» з методичними вказівками до практичних занятть для студентів II курсу «Факультету ветеринарної медицини»
- •Тема 1. Екстер’єр, інтер’єр та конституція сільскогосподарських тварин
- •Заняття 1. Статі тіла тварин різних видів
- •Контрольні запитання
- •Заняття 2. Основні недоліки та вади будови тіла тварин
- •Контрольні запитання
- •Заняття 3. Методи оцінки екстер'єру
- •Окомірна та бальна оцінка екстер'єру в скотарстві
- •Тип тварин та складчастість шкіри
- •4. Шкала для оцінки типу племінних коней
- •Проміри тварин та визначення індексів будови тіла
- •1. Індекси будови тіла великої рогатої худоби, %
- •2. Середні проміри первісток червоної степової породи, записаних у 89 том дпк
- •3. Проміри корів червоної степової породи дпз “Любомирівка” (перший отел), см
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Онтогенез, індивідуальний ріст та розвиток
- •2. Фізіологічна та господарська зрілість с.-г. Тварин
- •1.Зміни живоі маси у сільськогосподарських тварин (дані к.Б. Свєчина, 1976), кг
- •2. Динаміка росту телиць племзаводу "Любомирівка" (дані і.М.Панасюка, 1997)
- •3. Динаміка росту свинок великої білої породи племзаводу "Любомирівка" (дані і.М.Панасюка, 1999)
- •Контрольні запитання
- •Заняття 5. Облік походження та контроль за інбридингом при підборі тварин.
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Ідентифікація та реєстрація сільскогосподарських тварин.
- •9. Основні форми племінного обліку
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Молочна продуктивність корів і методи її обліку
- •11.Щоденні надої корови Азбуки 3618 за III лактацію, кг (дата отелу 31 грудня 2001 р.; 301 днів лактації)
- •12. Щоденні надої корови Зірки 7777 за III лактацію, кг (дата отелу 1.01-2002р; 299 днів лактації)
- •13. Щоденні надої корови Фіалки 763 за III лактацію,кг (дата отелу 1.12-2002р; 295 днів лактації)
- •14. Щоденні надої корови Фісташки 3212 за III лактацію, кг (дата отелу 1.12-2001р; 300 днів лактації)
- •15. Щоденні надої корови Хвої 3504 за III лактацію, кг (дата отелу 7.03-2002р; 276 днів лактації)
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Облік вмісту жиру і білка в молоці корів
- •Контрольні запитання
- •16. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •17. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •18. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •19. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •20. Надій і компонентний склад молока помісних корів генотипу червона степова х червоно-ряба голштинська навчального господарства “Самарське”
- •21. Надій і компонентний склад молока помісних корів червона степова х червоно-ряба голштинська навчального господарства “Самарське”
- •Тема 12. М’ясна продуктивність сільськогосподарських тварин і птиці
- •24. Результати анатомічного аналізу тушок дослідного молодняку птиці у віці 60 днів (дані Остапенка в.І., 2003)
- •Контрольні запитання:
- •25. Продуктивність і якість вовни плідників і маток асканійської породи
- •Контрольні запитання:
- •Тема 16. Оцінка коней за робочими якостями
- •Контрольні запитання
Тема 8. Ідентифікація та реєстрація сільскогосподарських тварин.
Заняття 8. Методи мічення тварин і особливості ідентифікації та реєстрації
Мета заняття. Вивчити основні методи мічення сільскогосподарських тварин, та ознайомитись з особливостями ідентифікації і реєстрації.
ІОО
Для зручності читання, а також з метою надійного зберігання індивідуального номера тварини виконаного татуюванням або вищипами, застосовують дублюючи номера у вигляді ошийників. Крім цього, баранам, бугаям та коровам індивідуальний номер випалюють на рогах (рис. 10).
Використовують також органічні барвники (для великої рогатої худоби і коней), та кільцювання (для птиці). Лошат чистокровної верхової та рисистої порід в у 5-6-місячному віці нумерують татуюванням на слизовій оболонці нижньої губи. Мічення тварин темної масті проводять за допомогою цифрових тавр, охолоджених в рідкому азоті до температури мінус 196 0С.
У бджільництві мітять маток, щоб розрізняти їх за походженням, віком, та окремими лініями. Для цього проводять підріз крил або використовують різнокольорові мітки із фольги, які прикріпляють на спинний щиток матки. Колір мітки може бути зеленим, голубим, білим, червоним та іншим. Мітка має форму грудки матки і щильно прилягає до неї.
Для мічення бджолиних маток використовують фарби, що швидко висихають, міцно тримаються на тілі і не наносять шкоди їхньому організму. Можна, наприклад, використовувати нітрофарби, якими фарбують вироби іх шкіри, або інші, що відповідають встановленим вимогам.
При міченні маток згідно міжнародних вимог використовують п’ять кольорів (жовтий, червоний, зелений, голубий, білий), які повторюються кожні п’ять років.
Риб, у племінних господарствах мітять серійно в віці двох повних років навесні перед нагулом. Для цього використовують спеціальне пристосування з допомогою якого риб клеймують на тілі вище бокової лінії. Плідникам надають індивідуальний номер при переводі із групи ремонту в основне стадо. Клеймують плідників після нересту на нагул.
Для мічення птиці застосовують крилові мітки. Це вузькі тонкі алюмінієві пластинки їз загостреним кінцем та нанесеним номером. Мітять ними молодняк у праве крило. Шкіру розтягнутого крила проколюють між п’ястю променевої і ліктьової кісток. Крилова мітка залишається в крилі птиці на все життя. Каченята та гусятам в добовому віці надівають криломітку на кінцівку, а в 21-денному віці перекольцовують на крило.
Програма узгодженості законодавства України до законодавства Європейського співтовариства передбачає проведення ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби (Постанова № 1760/2000 Європейського парламенту і Ради від 17.07.2000 р.).
Індентифікаці і реєстрація тварин в Україні проводиться відповідно до «Положення про індентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби», затвердженої наказом Міністерства аграрної політики № 342 від 17.09.2003 року.
Ідентифікація це процес (робота) з ототожнювання тварин, що передбачає прикріплення бірок з ідентифікаційним номером на кожне вухо тварини, внесення інформації в книгу обліку господарства, видачу паспорта великої рогатої худоби та ветеринарної картки до паспорта.
Реєстрація внесення до Реєстру тварин інформації про індентифікованих тварин, їх переміщення, власників, господарства та їх ветеринарно-санітарний стан, тощо, що здійснюється адміністратором Реєстру тварин.
Бірка це вушний знак встановленого зразка з нанесеним індефікаційним номером, що використовуються виключно для ідентифікації визначеного виду тварин.
Ідентифікований номер (рис. 11) на біркі складається із 12 символів.
Літерний код крани, де тварину ідентифіковано
Чотири
перших номера
тварини
Штрих-код
Чотири
останні номера
тварини
Цифровий код області, де тварину ідентифіковано
Логотип державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин»
Рис. 11. Зразок вушної бірки для ідентифікації великої рогатої худоби.
Позиції 1 – 2 означають літерний код країни де тварин ідентифіковано, 3 – 4 цифровий код області, 5 – 8 чотирі перші цифри номеру тварини, 9 – 12 чотирі останні цифри номера тварини (робочий номер). На лицевому боці номера вказується шрих-код, який має ідентифікаційний номер тварини, код подій, код статі, дату народження тварини і код порід батька та матері. Індентифікований номер не повинен повторюватись в стаді впродовж життя тварин, а в межах держави – 40 – 50 років.
У племінних стадах новонародженим телятам, лошатам і поросятам разом з інвентарним номером надають кличку, яка повинна бути простою, легко вимовлятися і відповідати статі тварини. Недопустимо присвоєння кличок, які відповідають іменам, призвищам і національностям людей, назвам політичних та громадських організацій, міст та держав, війсковим званням і т. д.
Для ефективного розведення за лінівями та родинами, а також спрощення генеалогічного аналізу окремих тварин та стад необхідно присвоювати клички теличкам і кобилкам, починаючи з тієї ж букви, що і кличка матері, а бугайцям та жеребчикам – із початкової букви батька. В свинарстві всі свинки одержують кличку родоначальниці родини, а кнурці кличку батька – родоначальника лінії. Вівцям кличок не надають. Тваринам, записаним в державні племінні книги племінних тварин (ДКПТ) надають також номер ДКПТ.
В племінних заводах (зокрема в молочному скотарстві) практикується зарисовування масті тварин за контуром будови тіла в індивідуальних картках.
Первинний зоотехнічний облік в стадах проводять зооінженер або обліковці. Документи первинного зоотехнічного обліку надходять в бухгалтерію господарства і є основою для ведення бухгалтерської звітності. За матеріалами зоотехнічного обліку можна зробити висновки про рівень селекційно-племінної роботи в стаді і визначити ряд заходів щодо підвищення племінних і продуктивних ознак тварин.
Первинні записи забезпечуьть ведення зоотехнічного і племінного обліку. Для цього використовують спеціальні форми (табл. 9).