МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
Факультет механізації сільського господарства
Кафедра трактори і автомобілі
РЕФЕРАТ
„ Моделювання технологічних процесів на ПЕОМ "
Тема: „ Моделювання теплового потоку нагрівача при вимушеному русі повітря "
Виконав:
студент групи М – 4 – 10
Піляєв Владислав
Перевірив:
Золотовська О. В.
Дніпропетровськ 2011
ЗМІСТ
1. Тема
2. Вступ
3. Опис лабораторної установки
3.1. Фотографія лабораторної установки
3.2. Схема лабораторної установки
3.3. Принцип роботи лабораторної установки
3.4. Опис приладів лабораторної установки
4. Методика проведення та результати першого досліду
4.1. Методика проведення однофакторного досліду
4.2. Результати дослідів (таблиця 1)
5. Статистичний аналіз результатів досліду (таблиця 2)
5.1. Середня арифметична величина
5.2. Середнє квадратичне відхилення
5.3. Коефіцієнт варіації
6. Побудова графіка залежності в досліді та графіка математичної моделі
7. Моделювання процесу по одержаним показникам
8. Висновки
9. Методика проведення та результати другого досліду
9.1. Методика проведення двофакторного досліду
9.2. Результати дослідів (таблиця 3)
10. Побудова графіка залежності в досліді та графіка математичної моделі
11. Висновки
Список використаної літератури
-
Тема
Моделювання теплового потоку нагрівача при вимушеному русі повітря.
2. Вступ
Предметом дисципліни є організація і моделювання технологічних процесів, під час яких тепло, робота ,сировина перетворюється у готову продукцію; сукупність хімічних, фізико - механічних змін, що відбуваються в технологічних процесах виробництва сільськогосподарської продукції. Ми проводимо дослідження «Моделювання теплового потоку нагрівача при вимушеному русі повітря» на дослідній установці.
3.Опис лабораторної установки
3.1 Фото лабораторної установки
3.2. Схема лабораторної установки.
Рис.1. Схема лабораторної установки:
1 – труба , d = 8,5мм, l = 730мм; 2 - конфузор; 3 - вентилятор; 4, 5 - трубки для виміру динамічного напору; 6, 7 - дифманометри (тягорівнеміри); 8 - термопари; 9 -потенціометр; 10 - кожух; 11 - електронагрівник; 12 - лабораторний автотрансформатор; 13 - вольтметр; 14 - амперметр; 15 – термометр.
3.3. Принцип роботи лабораторної установки.
Установка (рис.1) складається з труби 1 (dвн = 0,0085 м), яка виконує функції електронагрівача 11 з кожухом 10. Усередині труби рухається потік повітря, що подається вентилятором 3. Динамічний тиск в трубі 1 (потік повітря) може регулюватися зміною числа обертів вентилятора 3. У трубі 1 установлені трубки повного напору 4 і статичного тиску 5, які приєднані до диференціальних манометрів 6 та 7. Крім того, на трубі 1 установлені 12 термопар 8. Величина ЕДС(температура труби) термопари визначається потенціометром 9. Нагрівання труби, регулюється за допомогою лабораторного автотрансформатора 12 шляхом зміни потужності нагрівача, що визначається за показниками амперметра 14 і вольтметра 13. Температура труби 1 визначається термопарами 8 (їх 12 штук 1…12).
-
. Опис приборів лабораторної установки.
Блок потужності, вольтметр, амперметр, потенціометр, лабораторний автотрансформатор, дифманометр.
-
Методика проведення та результати першого досліду.
4.1. Методика проведення однофакторного досліду.
Дослід проводиться в наступній послідовності.
4.1.1.Установлюється режим роботи : динамічний тиск PСТ -100мм.вод ст.,. напруга U, В початкова 0,1 В з кроком 0,1 В (12 дослідів);
4.1.2.Вимірюється динамічний тиск PСТ.
4.1.3. Виміряються в12 дослідах:
-
сила струму I, А;
-
напруга U, В;
-
температура на трубі,°С (термопара 1;… 12).
4.1.4.Результати вимірів заносимо у таблицю 1.
4.1.5. Проведення статистичного аналізу проводиться засобами MICROSOFT ЕXCЕL.Побудова діаграми. Пошук рішення. Висновки.
5. Статистичний аналіз результатів досліду (таблиця 2).
5.1. Визначається середньої арифметичної.
5.2. Визначається середнє квадратичне відхилення.
5.3. Визначається коефіцієнт варіації.
Середня арифметична, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації в таблиці 1;2 в середовищі MICROSOFT ЕXCЕL визначається за допомогою функцій СРЗНАЧ , ДИСПР и др.
|
МОДЕЛЮВАННЯ ТЕПЛОВОГО ПОТОКУ |
||||||||||||||||
|
№ |
U,B |
I,A |
тепловий потік |
Температура труби С |
||||||||||||
|
|
|
|
х |
t1 |
t2 |
t3 |
t4 |
t5 |
t6 |
t7 |
t8 |
t9 |
t10 |
t11 |
t12 |
Y |
|
1 |
0,1 |
7,6 |
0,76 |
23 |
24 |
24 |
24 |
26 |
26 |
28 |
28 |
30 |
30 |
29 |
24 |
26,33 |
|
2 |
0,2 |
13,6 |
2,72 |
23 |
24 |
26 |
26 |
28 |
30 |
32 |
32 |
34 |
34 |
33 |
25 |
28,92 |
|
3 |
0,3 |
19,4 |
5,82 |
24 |
26 |
30 |
30 |
38 |
35 |
38 |
36 |
40 |
40 |
35 |
25 |
33,08 |
|
4 |
0,4 |
24,9 |
9,96 |
24 |
28 |
32 |
33 |
38 |
42 |
44 |
42 |
48 |
46 |
42 |
25 |
37,00 |
|
5 |
0,5 |
30,3 |
15,15 |
24 |
28 |
35 |
35 |
43 |
46 |
48 |
48 |
54 |
53 |
44 |
26 |
40,33 |
|
6 |
0,6 |
36,6 |
21,96 |
25 |
30 |
40 |
42 |
51 |
56 |
60 |
57 |
65 |
64 |
54 |
26 |
47,50 |
|
7 |
0,7 |
41,8 |
29,26 |
24,5 |
32 |
44 |
46 |
59 |
65 |
70 |
63 |
74 |
74 |
60 |
26 |
53,13 |
|
8 |
0,8 |
46,8 |
37,44 |
24,5 |
34 |
48 |
48 |
65 |
73 |
79 |
78,7 |
83 |
84 |
66 |
26 |
59,10 |
|
9 |
0,9 |
52,2 |
46,98 |
24 |
34 |
51 |
51 |
71 |
79,5 |
85 |
84 |
90 |
90,5 |
70 |
26 |
63,00 |
|
10 |
1 |
65,8 |
65,8 |
22 |
31,9 |
52,5 |
52,5 |
76 |
86 |
94 |
91,8 |
94 |
92 |
73 |
24 |
65,81 |
|
|
|
ср знач. |
23,59 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ср знач. |
45,42 |
|
|
|
корінь х |
4,86 |
|
|
|
корелл |
0,96 |
|
|
|
|
|
|
корінь у |
6,74 |
y=ax+b; у=45,42
a=корел*корінь у/корінь х; а=1,34
b=y-ax; b=13,86