МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗДОРОВ’Я ТВАРИН

БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра розведення і

генетики с.-г. тварин

Робочий зошит з дисципліни «Основи розведення тварин» з методичними вказівками до практичних занятть для студентів II курсу «Факультету ветеринарної медицини»

Дніпропетровськ 2009

«ОСНОВИ РОЗВЕДЕННЯ ТВАРИН»

РОБОЧИЙ ЗОШИТ З МЕТОДИЧНИМИ ВКАЗІВКАМИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАННЯТЬ СТУДЕНТІВ II КУРСУ ФАКУЛЬТЕТУ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Розглядена та затверджена до друку на засіданні

Друкується по рішенню

УКЛАДАЧ:

Мірошниченко І.П., кандидат сільскогосподарських наук, доцент

Тема 1. Екстер’єр, інтер’єр та конституція сільскогосподарських тварин

Конституція – сукупність морфологічних, біологічних та господарських властивостей організму тварин, обумовлена спадковістю, середовищем та характером продуктивності.

Екстер’єр – зовнішній вигляд тварини і особливості розвитку та будови частин (статі) її тулоба.

Під інтер’єром розуміють сукупність фізіологічних і біохімічних властивостей організму тварин у зв’язку з їхньою конституцією, продуктивністю та племінними якостями.

З конституційними особливостями будови тіла тварин, пов’язані не тільки напрямок продуктивності, а й здатність організму тварин реагувати на умови зовнішнього середовища та мати схильність до тих чи інших хвороб. Тому досить важливими в цьому питанні є ознаки здорової будови тіла та придатність тварин до використання в умовах прогресивних технологій виробництва.

Найбільш чітка різниця зовнішніх конституційних ознак у тварин спостерігається при співставленні порід різного напрямку продуктивності.

Тварини різних конституційних типів відрізняються між собою морфо-фізіологічною будовою тіла.

Вивчення екстер’єру та відповідна оцінка тварин неможливі без чіткого уявлення про статі тулуба та недоліки (вади) в їх будові, пропорційність розвитку окремих статей та інш.

Оцінку екстер’єру слід проводити на тваринах заводської кондиції (середня вгодованість в певному віці). У корів – 1 – 2 місяці лактації; у свиноматок, вівціматок та інших с.-г. тварин – в перший місяць після опоросу, окоту і т. п.

Заняття 1. Статі тіла тварин різних видів

Мета заняття. Основним завданням при вивченні екстер’єру с.-г. тварин вважається досягнення чіткого уявлення про місце розташування і будову окремих статей тулуба, розмежування, особливості поділу тулуба на статі у свиней, овець, корів, коней.

Методичні вказівки. Вивчення будови окремих частин тулоба тварин (статей тіла) та їх розмежування проводять використовуючи навчальний посібник І.А. Чижика (1977), муляжі корови, коня, свині та півня.

На попередньо заготовлених рисунках контурів тулоба с.-г. тварин цифрами позначають місце розташування окремих статей (рис. 5, 6, 7, 8, 9).

Вивчивши статі тіла та особливості їхнього розвитку за віком, можна визначити напрям продуктивності, господарську і племінну цінність тварин.

Рис. 5. Статі тіла молочної корови:

1-глова; 2-лоб; 3-морда; 4-нижня щелепа; 5- ганаші; 6-шия; 7-грудь; 8-підгруддя; 9-холка; 10-лопатка; 11-плече; 12-плече-лопаткове счеплення; 13- лікоть; 14-зап’ясток; 15-п’ясток (путовий суглоб); 16-ратиця; 17-спина; 18-поперек; 19-голодна ямка; 20-молочні вени; 21-черево; 22-вим’я; 23-здухвина; 24-круп; 25-сідничний горб; 26-тазо-бедрінне счленування; 27-коліно; 28-п’ята (скакальний суглоб); 29-китиця хвоста; 30-ділянка коліна.

Рис. 6. Статі тіла свині:

1-рильце; 2-очі; 3-рило; 4-вуха; 5-ганаші; 6-шия; 7-плечі; 8-бабка передньої кінцівки; 9-плюсно; 10-груди; 11-підпруга; 12-спина; 13-поперек; 14-бік; 15-хвіст; 16-передній пах; 17-задній пах; 18-здухвина; 19-крижі; 20-черево; 21-окіст; 22-заднє коліно; 23-п’ятка; 24-путо; 25-ратички; 26-ратиці.

Рис. 7. Статі тіла коня:

1-вуха; 2-чолка; 3-тім’я; 4-лоб; 5-висок; 6-підокова впадина; 7-підбровні дуги; 8-очі; 9-перенісся; 10-спинка носа; 11-ніздрі; 12-губи; 13-підборіддя; 14-підборідна ямка; 15-підщічіна; 16-щока; 17-скуловий грібень; 18-ганаш; 19-затилок; 20-грива; 21-гребінь шиї; 22-бік шиї; 23-горло; 24-яремний жолоб; 25-холка; 26-спина; 27-поперек; 28-крижі; 29-маклок; 30-круп; 31-репиця хвоста; 32-хвіст; 33-задній прохід; 34-проміжність; 35-груди; 36-підгрудок; 37-бічна стінка грудної клітки; 38-нижній край грудної клітки; 39-ребра; 40-черево; 41-підвздошна ямка; 42-пах; 43-крайня плоть; 44-мошонка; 45-лопатка; 46-плече; 47-плечелопатковий суглоб; 48-лікоть; 49-передпліччя; 50-зап’ястя; 51-п’ястя; 52-путовий суглоб; 53-путо; 54-вінчик; 55-копито; 56-сіднічний горб; 57-ягодиця; 58-стегно; 59-коліно; 60-гомілка; 61-ахілова зв’язка; 62-п’ятка; 63-скакальний суглоб; 64-плюсно; 65-каштани; 66-щітки.

Рис. 8. Статі тіла вівці:

1-морда; 2-рот; 3-ніздрі; 4-губи; 5-ніс; 6-перенісся; 7-лоб; 8-очи; 9-вуха; 10-шия; 11-передплічна бороздка; 12-холка; 13-плечі; 14-груди; 15-чолишко; 16-передні ноги; 17-спина; 18-поперек; 19-підвздох; 20-ребра (боки); 21-передній пах; 22-черево; 23-задній пах; 24-крижі; 25-окорок (жиго); 26-підпруга; 27-корінь хвоста; 28-штани; 29-задні ноги.

Рис. 9. Статі тіла півня:

1-гребінь; 2-лице і очі; 3-вушні мочки; 4-тім'я; 5-лоб; 6 і 7-дзьоб; 8-сережки; 9 і 10-горло і шия; 11-грива; 12-малі покривні пір'їни; 13-груди; 14 і 15-пір'я крила; 16 і 17-гомілка; 18-п'ята; 19-плесно; 20-зовнішній палець; 21-середній палець; 22 і 23-внутрішній палець; 25-зовнішній палець; 26-потилиця; 27-верхня частина шиї; 28-середня частина шиї; 29-рульові пір'їни; 30-нижня частина шиї; 31-верхня частина спини; 32-середня частина спини; 33-поперек; 34-великі кістки хвоста; 35-малі кістки і покривні пір'їни хвоста; 36-поперекові пір'їни; 37-малі покривні пір'їни хвоста; 38-махові пір'їни другого порядку; 39-махові пір'їни першого порядку; 40-круп; 41-задній палець.

Завдання 1. На рисунках вказати розміщення основних статей тіла сільскогосподарських тварин.

Рис. 1. Статі тіла молочної корови:

Рис. 2. Статі тіла свині:

Рис. 3. Статі тіла коня:

Рис. 4. Статі тіла вівці:

Рис. 5. Статі тіла півня: