4.2. Організаційна структура державного екологічного моніторингу в Україні

В Україні існує «Положення про Державну систему моніторингу довкілля», в якому визначено основні завдання моніторингу довкілля в Україні. До таких, насамперед, належать:

• спостереження за станом довкілля;

• аналіз стану довкілля та прогнозування його змін;

• забезпечення органів державної виконавчої влади систематичною й оперативною інформацією про стан довкілля, а також прогнозами і попередженням про можливі його зміни;

• розробка науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Державна система екологічного моніторингу проводить здійснення таких видів робіт: режимні спостереження, оперативні та спеціальні дослідження. Режимні роботи проводяться систематично за щорічними програмами на спеціально організованих пунктах спостережень. Необхідність виконання оперативних робіт залежить від випадків аварійного забруднення довкілля чи стихійних лих; ці роботи виконуються при надзвичайних ситуаціях. Спеціальні роботи, наприклад, моніторинг радіаційного чи пестицидного забруднення виконується у зв’язку із збільшенням цих видів забруднення в екосистемах.

Державна система екологічного моніторингу довкілля функціонує на трьох рівнях: загальнодержавному (національному), регіональному та локальному.

Загальнодержавна програма моніторингу – це сукупність завдань державного значення, що ґрунтуються на законодавчій та нормативно-правовій базі і дозволяють реалізувати основні завдання моніторингу із залученням засобів та систем в масштабах країни в цілому.

Регіональна програма моніторингу довкілля являє собою сукупність завдань, спрямованих на реалізаціє завдань моніторингу в межах адміністративного району чи області, а також АР Крим, з урахуванням географічних, соціально-економічних та адміністративних особливостей.

Локальна система моніторингу – це система, що належить окремим суб’єктам системи моніторингу довкілля, вирішує специфічні для даного відомства завдання моніторингу і входить складовою частиною до державної системи моніторингу довкілля.

Спостереження за станом навколишнього природного середовища в .

Україні виконуються кількома організаціями: Міністерством екології та природних ресурсів, Міністерством надзвичайних ситуацій, Міністерством охорони здоров’я, Міністерством аграрної політики та продовольства України та Державною інспекцією сільського господарства, Державним агентством лісових ресурсів України , Державним агентством водних ресурсів України, Державним космічним агентством України та іншими . Всі ці органи влади містять спеціальні служби спостережень, які проводять спостереження за станом атмосферного повітря в містах і промислових центрах, забрудненням грунтів, прісних і морських вод, трансграничним переносом речовин, в тому числі важкими металами та радіонуклідами, за кислотністю атмосферних опадів тощо.

Різні методики і програми моніторингу кожної з них, різні цілі і завдання створюють певні складнощі при зведенні матеріалів досліджень воєдино. Крім того, певні території підпадають під обстеження кількох організацій, тоді як інші позбавлені всякого контролю. Проведення екологічного моніторингу єдиним центром, наприклад, Міністерством екології та природних ресурсів за єдиною програмою і достатній розгалуженості з тим, щоб володіти достовірною екологічною інформацією по всій Україні, вкрай необхідною для прийняття управлінських рішень, стало неможливим в силу відсутності необхідних коштів, приладів та підготовлених спеціалістів.

Міністерство екології та природних ресурсів України здійснює спостереження за:

- джерелами промислових викидів в атмосферу та дотриманням норм тимчасово узгоджених і гранично допустимих скидів. Контролюється 65 інгредієнтів. Основні – пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту, сірководень, аміак, формальдегід, фтористий водень, хлористий водень, важкі метали, кислоти, бензопірен.

• станом ґрунтів сільськогосподарських угідь із визначенням залишкової кількості в них пестицидів і важких металів;

• джерелами скидів стічних вод і дотриманням норм тимчасово узгоджених і гранично допустимих скидів. Мережа поверхневих вод налічує 1123 пункти (2216 створів). Контролюється 55 інгредієнтів. Основні – аміачний азот, нітритний азот, важкі метали, нафтопродукти, феноли, хлориди, сульфати;

• скидами і викидами з об’єктів, на яких використовуються радіаційно небезпечні технології;

• станом і складом звалищ промислових і побутових відходів;

• станом наземних і морських екосистем.

• станом атмосферного повітря, атмосферними опадами, метеорологічними умовами, аерологічними параметрами, в тому числі за транскордонним перенесенням забруднюючих речовин. Із загальних стаціонарних постів виділяються опорні для виявлення тривалих змін вмісту основних (СО, NО₂, SО_2, пил ) і найбільш поширених забруднюючих речовин. Маршрутні пости спостережень призначені для відбору проб повітря у фіксованій точці, що проводяться з допомогою пересувного устаткування. Підфакельні пости здійснюють відбір проб повітря під викидом із метою виявлення зони впливу джерела;

• станом поверхневих вод суші. Мережа налічує 244 пункти (384 створи) на 162 водних об’єктах;

• підземними водами. Мережа налічує 103 свердловини на спеціалізованих (водно-балансових, болотних, агрометеорологічних) метеостанціях. Визначаються основні параметри – температура, рівень і хімічний склад води;

- станом і режимом морських вод. Усього налічується 175 станцій на яких ведеться контроль по 988 горизонтах;

- станом ґрунтів. На 9 пунктах постійно ведеться спостереження за вмістом пестицидів. Щорічно організовуються спостереження на окремих ланках. Контролюються основні пестициди: фосфамід, тіодакс, трехлан. У восьми містах ведеться спостереження за наявністю промислових токсикантів. Щорічно проводяться додаткові спостереження в окремих пунктах. Визначаються 15 інгредієнтів (свинець, магній, олово, марганець, нікель, кадмій та ін.);

• станом озонового шару у верхній частині атмосфери;

• радіаційною обстановкою (на пунктах радіометричної мережі спостережень та в районах діяльності АЕС);

• станом сільськогосподарських посівів;

• запасами вологи у ґрунті та інше.

Комітет України з питань гідрометеорології забезпечує:

• радіаційний контроль у районах розташування АЕС;

• складає карти радіаційного забруднення територій;

• контроль за транскордонним забрудненням повітря;

• постійний щодобовий контроль за якістю повітря . Здійснюється в 49 містах України. Контролюються 37 шкідливих домішок. Основні: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю, важкі метали, бензопірен. Стаціонарні пости спостережень призначені для забезпечення неперервного відбору проб повітря.

Міністерство охорони здоров’я України проводить вибіркові спостереження за:

• рівнем забруднення атмосферного повітря в місцях проживання населення. Мережа становить 54 стаціонарні, 2010 підфакельних, 602 маршрутні пункти. Контролюються до 100 шкідливих домішок. Основні – сірчистий ангідрид, діоксид азоту, оксид вуглецю, сірководень, сажа, свинець, формальдегід, завислі частки;

- станом поверхневих вод суші у населених пунктах. Мережа становить 1332 постійні створи спостережень. Контролюються основні показники – запас, колір, кислотність , жорсткість, мінеральний склад, кисень, нафтопродукти, завислі частки, хлориди, сульфати, мідь, аміак, нітрати, хром, жир, масла, свинець, цинк, нікель, патогенна мікрофлора;

- станом морських вод у рекреаційних зонах. Мережа становить 155 постійних створів. Основні показники такі самі, як для поверхневих вод;

- хімічним і біологічним забрудненням ґрунтів на території населених пунктів та господарсько-побутовими відходами. Мережа налічує 2543 пункти. Контролюються основні показники – кислотність грунту, наявність хлоридів, нітратів, азоту, сульфатів, свинцю, ртуті а також , бактеріальне забруднення;

• станом здоров’я населення і впливом на нього забруднення природного середовища та ряду інших фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо).

Державне агентство лісових ресурсів України контролює стан лісів, ґрунтів у лісах, мисливської фауни.

Державне агентство водних ресурсів України здійснює гідрохімічні та радіологічні спостереження за водами (у водогосподарських системах комплексного призначення, в системах міжгалузевого і сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу атомних електростанцій); спостереження за станом ґрунтів у межах впливу меліоративних систем, за переформування берегів та гідрологічним станом у прибережних смугах водосховищ; облік ресурсів поверхневих вод. Мережа має 223 пункти, основні показники – радіонукліди (стронцій, цезій), нафтопродукти, важкі метали, феноли, пестициди.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України здійснює спостереження за якістю питної води централізованих систем водопостачання; станом стічних вод міської каналізаційної мережі; станом зелених насаджень; проявами небезпечного підняття ґрунтових вод у містах та селищах міського типу.

Державне агентство земельних ресурсів України веде спостереження за структурою землекористування, трансформацією земель залежно від їх цільового призначення; за станом та якістю ґрунтів і забрудненням ландшафтів, станом рослинного покриву, відновлення земель, станом зрошуваних і осушених земель, а також земель з ознаками вторинного підтоплення і засолення, станом берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток.

Державна авіаційна служба України здійснює авіаційно-космічні спостереження за станом озонового шару в атмосфері, забрудненістю атмосфери, ґрунтів і поверхневих вод, сніговим покривом, радіаційним станом.

Надана цими організаціями інформація узагальнюється та аналізується Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і щорічно публікується в Національній доповіді про стан навколишнього природного середовища України.

В Україні мережа екологічного моніторингу є недостатньо розгалуженою. Оцінка стану атмосферного повітря здійснюється у 53 містах різних областей України на 162 стаціонарних постах спостережень за забрудненням та на двох станціях транскордонного моніторингу: «Світязь» (волинська область) та «Рава-Руська» (Львівська область). В атмосферному повітрі визначається вміст 33 забруднювальних речовин, зокрема оксидів азоту, діоксину сірки, оксиду вуглецю, пилу, формальдегіду, важких металів і бенз(а)пірену.

В місті Києві на цей час працює 16 стаціонарних постів контролю, які розташовані в різних районах міста.

Спостереження за хімічним складом опадів та снігового покриву проводиться на 48 метеостанціях. В місті Києві працює дві метеостанції.

Спостереження за хімічним складом та якістю поверхневих вод України проводяться на 139 водних об’єктах у 215 пунктах.

Контроль за станом води у Дніпрі в районі міста Києва здійснюється на трьох пунктах.

Обстеження забруднення грантів пестицидами, нітратами, важкими металами проводиться вибірково в різних областях України.

Радіаційне забруднення атмосферного повітря, поверхневих вод і опадів здійснюється на 178 пунктах України.