Навчальні завдання

1. Прочитайте параграф 1.1 посібника та випишіть у зошити основні чинники, які посилили антропогенний вплив на біосферу на початку ХХ1 століття.

2. Проаналізуйте дані Таблиць 1, 2 і 3 . З’ясуйте причини зростання викидів обсягів вуглекислого газу в атмосферу Землі у першій декаді ХХ1 століття.

Термінологічний словник

Антропогенні чинники – чинники обумовлені умовами проживання та діяльністю населення.

Екосистема – частина геосфери, у якій сукупність живих істот і середовище їхнього проживання, об’єднані в єдине ціле таким чином що результати діяльності одного компоненту стають елементами живлення для іншого. Вирізняють мікро-, мезо- та макроекосистеми. Глобальна екосистема – біосфера.

Природокористування – використовується декілька значень цього терміну:

1)сукупність усіх форм експлуатації природно - ресурсного потенціалу та заходів по його збереженню; 2) сукупність продуктивних сил, виробничих відносин і відповідних організаційно-економічних форм і установ, пов’язаних з первинним привласненням, використанням і відтворенням людиною об’єктів довкілля для забезпечення її потреб; 3)використання природних ресурсів в процесі суспільного виробництва ; 4) сукупність впливів людства на географічну оболонку Землі.

Управління - організація взаємозв’язків між певними складовими системи націленими на певний результат. Базується на необхідній інформації і спрямоване на покращання функціонування системи. У залежності від масштабів об’єкту виділяють три рівні управління природокористуванням: 1) глобальний – в масштабі світової економічної системи; 2) національний або державний - в масштабі окремих країн і 3) локальний - в межах підприємства, компанії чи організації.

Управління природокористуванням – це галузь економічної науки, що вивчає механізм управління природокористуванням та природоохоронними процесами та специфіку впливу кожного з його важелів.

Література для поглибленого вивчення:

1.Анисимов А.В. Экологический менеджмент. Учебник. Ростов-на-дону:Феникс, 2009.- 348 с

2.Веклич О.О. Економічний механізм екологічного регулювання в Україні //Вісник НАН України. 2000, 32. С.3-11.

3. Дубас Р.Г. Економіка природокористування. Навч. посібник. Київ:КНТ, 2009. – 448 с.

4. Екологічні основи природокористування: навч. посібник .Т.А.Сафранов. Львів:Новий Світ,2006. – 248 с.

5. Екологічний менеджмент і аудит. Навч. посібник /під ред.. Рижкова С.С. К.:Видавничий дім «Професіонал», 2009. – 208 с.

6.Екологічний менеджмент:Навч. посібник/ за ред.. В.Ф.Семенова, О.Л.Михайлик .К.:Центр навчальної літератури, 2004. – 407с.

7. Кожушко Л.Ф., Скрипчук П.М. Екологічний менеджмент. Підручник. – К.:ВЦ «Академія»,2007. – 432 с.

Тема 2. Наукові засади управління раціональним природокористуванням

1. Закони взаємодії суспільства і природи

2. Види управління природокористуванням

3. Еколого-економічні принципи екологічної політики в розвинутих країнах

4. Економічна оцінка та кадастри природних ресурсів

Вивчивши матеріал цієї теми, студент буде знати:

• закони взаємодії суспільства та природи;

• види управління природокористуванням;

• структуру екологічних витрат суспільного виробництва;

• принципи еколого-економічної політики в розвинутих країнах.

а також уміти:

• визначати, порушення яких законів взаємодії суспільства і природи привело до виникнення кризових явищ в окремих регіонів України та інших країн;

• розрізняти особливості жорсткого та пом’якшеного управління природокористуванням;

• вміти використовувати позитивний та нормативний підходи для аналізу взаємозв’язків між економікою та довкіллям;

• обґрунтувати структуру екологічних витрат суспільного виробництва;

• визначити, які закони взаємодії суспільства і природи покладено в основу принципу взаємозалежності.