- •1. Вступ
- •Література до теми „Вступ”
- •2. Літературна мова періоду київської русі (україни-русі) (х – хііі ст.)
- •Література до теми 2
- •Додаток до теми 2
- •3. Літературно-писемна мова української народності (етносу)
- •Література до теми з
- •4. Розвиток української літературної мови напередодні й у час визвольної війни
- •Відродження й збагачення української культури, літературної мови в українській державі XVII – поч. XVIII ст.
- •1. Суспільно-історичні умови
- •2. Соціально-культурні й освітні справи в Україні XVII – xvііі ст.
- •3. Розвиток української літературної мови в хvіі – хvііі ст.
- •Література до теми 4
- •II. Розвиток української літературної мови в період від і.Котляревського до т.Шевченка
- •Література до теми 5
- •6. Загальна характеристика розвитку української літературної мови в іі половині XIX – на початку XX ст.
- •Література до теми 6
- •7. Розвиток літературної мови в західній україні
- •1. Суспільно-історичні умови після поділів Польщі
- •2. Розвиток літературної мови й філологічної думки
- •Література до теми 7
- •8. Розвиток української літературної мови в післяреволюційний період
- •1. Питання розвитку української літературної мови в унр
- •2. Українська літературна мова 20-х років в умовах урср („Розстріляне Відродження”)
- •3. Сталінська реакція, розгром і знищення в 30-х роках надбань української культури
- •4. Стан україністики під час Великої Вітчизняної війни і наступного періоду (до 1953 – 1956 років і в часи „застою”)
- •5. Епохальні зміни в розвитку літературної мови за період здійснення державної самостійності України
- •Література до теми 8
- •Плани практичних занять Заняття 1 Вступ. Розвиток літературно-писемної мови в Київській Русі та Галицько-Волинській державі
- •Заняття 3 Перемога „простої” мови як літературної мови формованої української нації. Розвиток літературної мови у XVIII ст.
- •Література
- •Заняття 5 т.Шевченко – основоположник сучасного типу української літературної мови
- •Заняття 6 Проблеми розвитку української літературної мови та науки про мову в іі половині хіх – на початку хх ст.
- •Заняття 7 Розвиток української літературної мови після 1917 р. Й до сьогодення
- •Методичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів
- •Матеріал для самоконтролю
- •Питання до контрольної роботи з курсу
- •Питання до екзамену з курсу
- •Словник-мінімум1
Література до теми 4
-
Житецький П.Г. Нарис історії української мови в XVII ст. // Житецький П.Г. Вибрані праці. – К., 1987. – С. 19-228.
-
Житецький П.Г. „Енеїда” Котляревського у зв’язку з оглядом української літератури ХVІІІ ст. // Житецький П.Г. Вибрані праці. – К., 1987. – С. 302-317.
-
Курс історії української літературної мови. – Т. 1. – К., 1958. – С.68-136.
-
Матеріали і бібліографія за посібником О.П.Блик. – С. 83-109.
-
Матеріали з історії культури України в працях М.Грушевського, І.Крип’якевича, Д.Яворницького, І.Огієнка, М.Аркаса, О.Субтельного, Д.Дорошенка та ін.
-
Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., 2001. – С. 76-145.
5. НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ, ПОБУДОВАНОЇ НА ЖИВОМОВНІЙ
ЗАГАЛЬНОНАРОДНІЙ ОСНОВІ.
ПОПЕРЕДНИКИ Т.ШЕВЧЕНКА. Т.ШЕВЧЕНКО – ОСНОВОПОЛОЖНИК СУЧАСНОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
Вступні зауваження:
1. Нація як соціально-етнічна категорія виростає з історії народу (етносу), сформованих протягом тисячоліть особливостей його психічного складу, виробничої діяльності, мовлення. Консолідації (єднанню) нації сприяє розвиток економічних і соціально-політичних зв’язків, спільна боротьба за самовизначення й незалежність народу. Визначну роль у розвитку нації відіграє нагромаджене протягом усієї історії суспільства мовне багатство, у лексиці й граматиці якого відкладається життєвий досвід, звичаї, дух (мислення і психіка) народу. Вищий етап формування нації супроводжується усуненням розходжень („ножиць”) між книжно-писемною мовою і розмовним мовленням, виробленням наддіалектних загальнонародних норм. Спільність життя нації, як і формування національної самосвідомості, неоднакові в різних народів.
Консолідація української нації й вироблення національної самосвідомості були зумовлені єднанням українців з різних територій у визвольній боротьбі й праці задовго до сформування нації й літературно-мовної спільності й гальмувалися національними утисками з боку російської та австро-угорської імперій, тривалим збереженням кріпосництва, русифікацією класової верхівки.
У справі національного розвитку України, підвищення національної самосвідомості народу велику роль відіграли революційні й ліберальні сили української інтелігенції, визвольні рухи селянства й робітників.
Формування сучасного типу української національної мови відбувалося на основі багатющої мовної спадщини літератури Київської Русі надбань слов’яно-руської і „простої” мови XIV – XVIII ст. Якісною зміною, що зумовила створення нового типу літературної мови, був перехід на живомовну народну основу з переорієнтацією на найбільш вирівняний середньонаддніпрянський діалект і південно-східне наріччя української мови.
2. Зростання національної самосвідомості в перші десятиліття XIX ст. Культурно-освітні справи.
Видання збірок народної поезії України. Відкриття Харківського університету (1805), Ніжинського ліцею (1832), ряду гімназій, духовних семінарій, парафіяльних шкіл. Перші українські журнали при Харківському університеті. Видання альманахів. Відкриття перших стаціонарних театрів. Публікація „Истории Малой России” Бантиш-Каменського. Створення комісії для розгляду давніх актів (1835 – 1845). Перша граматика живої української мови О.Павловського (1818 р,).