- •Лекцію підготував викладач кафедри загальноправових дисциплін Щербина є.М.
- •Основна література Нормативна література
- •Навчальна, наукова та науково - практична література
- •1. Визначення загальних принципів організації адвокатури
- •1.2. Принцип всезагальності права займатися адвокатською діяльністю
- •1.3. Принцип наявності в адвоката професійної підготовки
- •1.4. Громадсько-самодіяльний (недержавний) статус адвокатури
- •2. Загальні принципи діяльності адвокатів
- •2.1. Визначення загальних принципів діяльності адвокатів
- •2.2. Принцип верховенства права
- •2.3. Незалежність адвокатів у процесі виконання ними своїх функцій
- •2.4. Принцип гуманізму
- •2.5. Додержання адвокатами норм професійної етики
- •2.6. Наявність спеціального дисциплінарного провадження щодо адвокатів
- •2.7. Принцип оплатності роботи адвокатів
- •3. Проблеми розвитку адвокатури України
- •3.1. Термінологічні проблеми
- •3.2. Проблема громадянства адвоката
- •3.3. Проблема організаційної структури адвокатури
- •3.4. Проблема відповідності чинного українського законодавства міжнародним стандартам
- •3.5. Нагальні проблеми
- •Висновок
2.7. Принцип оплатності роботи адвокатів
Проблема оплати праці адвоката є однією з найскладніших. Юридична допомога, яку надає захисник, повинна бути доступною населенню. Побутує спрощений погляд, що юридична допомога повинна надаватись адвокатом взагалі безоплатно і що це буде запорукою незалежності адвоката. Але при цьому не враховується, що будь-яка робота повинна винагороджуватися, тому справедливим є прагнення адвоката досягти того, щоб гонорар, який він одержує за виконану роботу, відповідав затраченим зусиллям. Ніде у світі дотепер не запроваджено системи, яка б передбачала безоплатну роботу адвокатів.
Розглянемо, як вирішуються питання про оплату праці адвокатів в основних світових системах адвокатури.
В Англії робота адвокатів оплачується як за згодою, так і за таксою на підставі низки законів і правил5". Оплата послуг за таксою передбачає порядок, коли визначені статті витрат соліситора оцінюються за твердою шкалою, із зазначенням максимальних і мінімальних сум. Однак і в цьому випадку соліситор та клієнт можуть самі визначити розцінки. Оплата за надані соліситором послуги включає низку факторів, найважливішими з яких є затрачений час, складність справи, її обсяг, терміновість тощо00.
Якщо особа у встановленому порядку визнана неплатоспроможною, то юридична допомога може бути надана їй безкоштовно. У цьому випадку оплата праці адвоката проводиться зі спеціального фонду правової допомоги, який створено з коштів держави і внесків клієнтів та організацій адвокатів. Правосуддю Англії це коштує 600 млн фунтів стерлінгів на рік36.
Оплата праці баристерів є лише гонорарною, причому гонорар вноситься клієнтом на рахунок фірми соліситорів і обкладається податком на прибуток. За існуючого порядку баристер позбавлений можливості стягнути свій гонорар у судовому порядку, наполягати на арешті майна клієнта, навіть якщо гонорар був обіцяний. Основна гарантія, яку баристер має щодо гонорару, полягає в тому, що він може відмовитися прийняти доручення, якщо гонорар не сплачений під час передачі йому соліситором доручення на ведення справи37. Як і соліситори, баристери надають малозабезпеченим клієнтам безоплатну юридичну допомогу.
У США оплата послуг адвоката здійснюється на підставі вільної угоди ("вільного ринкового договору"), на основі практики, що склалася, а також з урахуванням рекомендацій організації, в якій працює адвокат. Узагалі є близько 700 спеціальних таблиць для обчислення лише мінімальних розмірів гонорарів за різні види послуг. Цікавою є так звана континентальна оплата, зміст якої полягає в тому, що коли справу програно, адвокат не отримує винагороди, а у випадку виграної справи, адвокат отримує гонорар.
Малозабезпеченим юридична допомога надається безоплатно. У 1932 р. було прийнято чотирнадцяту поправку до Конституції США, яка вимагає забезпечення захисту для бідних обвинувачених. Шість років потому право бідних обвинувачених на захист було поширено на всі суди. Центральною стала справа Гідеона Вейнрайта (1963 p.), слухаючи яку, суд штату затягував призначення бідному обвинуваченому захисника. Верховний суд США з цього приводу виніс постанову, в якій зазначив, що "адвокат у суді — необхідність, а не розкіш"38.