ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра загальноправових дисциплін

Лекція №4

з навчальної дисципліни " Адвокатура України "

ТЕМА

Правовий статус адвоката — захисника у кримінальному судочинстві

(лекція 2 години)

для студентів стаціонарного навчання ННІ «Правознавство»

Дніпропетровськ 2010

Лекцію підготував викладач кафедри загальноправових дисциплін Щербина є.М.

Лекція обговорена і схвалена на засіданні кафедри загальноправових дисциплін “____”__________________. Протокол № ____.

ПЛАН

Вступ

1. Визначення захисника у кримінальній справі

2. Процесуальне становище захисника у кримінальному процесі

3. Робота адвоката — захисника на досудовому слідстві

Висновок

Література

Основна література Нормативна література

1. Конституція України (статті 29, 59, 62, 63, п.14 ст. 92, 129) //ВВР, 1996 р., №30, ст. 141.

2. Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 8 грудня 2004р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №2 . – Ст.44.

3. Закони України:

• від 19 грудня 1992 року "Про адвокатуру" //ВВР, 1993 р., №9, ст. 62; 2002р., № 16, ст. 1 14, № 29, ст. 194; Голос України, 21 серпня 2003 року, № 1 56;

• від 23 грудня 1993 року "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" //ВВР, 1994 р., №1 1, ст. 51; 2003 р., № 16, ст. 124.

3. Кримінальне — процесуальний кодекс України. К., 2003.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року. К.,2004.

5. Господарський процесуальний кодекс України. К., 2003.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Офіційне видання. К., 2004.

4. Кримінальне — виконавчий кодекс України //Голос України, 29 серпня 2003 року, № 161.

5. Кримінальний кодекс України. К., 2003.

6. Указ Президента України від ЗО вересня 1999 року №1240/99 "Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури" //Офіційний вісник України, 1999р., №35.

10. Адвокатура в Україні. Збірник офіційних нормативних актів. (Упорядник Гончаренко С. В.) //Бюлетень законодавства ї юридичної практики України, 2007, № 1.

11. Адвокатура України. Збірник офіційних нормативних актів (Відповідальний редактор Медведчук В. В.). К., 2009.

12. Адвокатура України: правове регулювання і судова практика: Практичний посібник для адвоката (За редакцією Сафулька С. Ф., Святоцького О.Д.; упорядники Захарченко Т. Г. та інші).К. 2003.

13. Варфоломеєва Т. В., Гончаренко С. В. Науково — практичний коментар до Закону України "Про адвокатуру". Законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність: Збірник нормативних актів; Коментар (Академія адвокатури України). К., 2003.

14. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві" //Вісник Верховного Суду України, 2003, № 6.

Навчальна, наукова та науково - практична література

1. Адвокатская деятельность: Учебное практическое пособие (Под общей редакцией Буробина В. Н.) Издание второе, переработанное й дополненное. М., 2003.

2. Бірюкова А. М. Адвокатура - інститут правової системи //Адвокат, 2004, №3.

3. Бірюкова А. М., Гончаренко С. В. Щодо проекту Закону України "Про правову допомогу", розробленого Міністерство юстиції України. Зауваження і пропозиції. //Адвокат, 2004, № 1.

4. Варфоломеєва Т.В. Україна - Росія: регулювання адвокатської діяльності (порівняльний аналіз) //Адвокат, 2002, № 2-3.

5. Варфоломеєва Т.В. Про адвокатуру відверто //Адвокат, 2003, № 1.

6. Варфоломеєва Т.В. Історія адвокатури України. Навчальний посібник. К., 2007.

7. Варфоломеєва Т. В. Етика адвоката. К., 2008.

8. Варфоломеєва Т. В. Про законопроекти і декотрі публікації щодо реформування адвокатури //Адвокат, 2004, № 3.

9. Варфоломеєва Т. В. Адвокатський законопроект фінішує //Адвокат, 2004, №6.

8. Маляренко В.Т. Про сумні тенденції в розвитку інституту захисту в Україні //Адвокат, 2008, №1-2.

9. Медведчук В.В. та ін. Історія адвокатури України (2-ге видання) К., 2002

10. Перспектива адвокатуры Украины // Юридическая практика, 23 декабря 2007 года, №51.

11. Проект Закону України "Про правову допомогу". Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про правову допомогу" //Адвокат України, 2004, № 1.

12. Ромовська 3. Закон України "Про адвокатуру" - ремонт чи повна реконструкція //Право України, 2000 р., №11.

13. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. К., 1997.

14. Святоцький О.Д., Михеенко М.М. Адвокатура України. К., 1997.

15. Святоцький О., Шевченко М. Організація та діяльність адвокатури в Російській Федерації//Право України, 2003 р., № 6.

16. Святоцький О., Шевченко М. Адвокатура Республіки Білорусь //Право України, 2003,№ 7.

17. Святоцький О., Шевченко М. Адвокатура Республіки Казахстан //Право України, 2003, № 8.

18. Судові промови адвокатів України: Редколегія: Медведчук В. В. (голова) та інші. К.,2008.

19. Тесленко М. Про право кожного бути вільним у виборі захисника своїх прав // Право України, 2002, №3.

20. Фіолевський Д.П. Адвокатура. К.: Алеута // 2006.

21. Адвокатура України. Навчальний посібник (за редакцією Шкарлупи В.К.). К.: Знання // 2007.

22. Адвокатура України. Навчальний посібник у двох книгах (за редакцією Фурса С.Я.). К.: КНТ // 2007р.

ВСТУП

Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, під­судному права на захист є одним з основних конститу­ційних прав, передбачених кримінальним процесом України. В Основному законі закріплено, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний мають право на захист (ч. 2 ст. 63), а також що забезпечення обвинуваченому права на за­хист є основним принципом судочинства (п. 6 ч. З ст. 129). Для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура (ч. 2 ст. 59). У Конституції також закріплено принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встанов­лено обвинувальним вироком суду. Конституційні принципи забезпечення права на захист і презумпції неви­нуватості є важливою гарантією об'єктивного розслідуван­ня і судового розгляду справи та запобігання притягнен­ню до кримінальної відповідальності невинних осіб.

Обвинуваченому повинна бути надана реальна можливість захищатися встановленими законом засобами і способами від пред'явленого йому обвинувачення, забезпечена охорона йо­го особистих і майнових прав. Це право обвинуваченого не можна зводити до протиставлення обвинуваченню. Під пра­вом обвинуваченого на захист варто розуміти весь комплекс, усю систему його прав, спрямованих на здійснення законних інтересів як особисто, так і за допомогою захисника.

До забезпечення обвинуваченому права на захист входять не лише здійснення ним своїх прав і допомога захисника, а й правозабезпечувальна, функціональна діяльність інших учас­ників процесу, зокрема слідчого, прокурора, судді, суду, які за службовими обов'язками повинні бути зацікавлені у пра­вильному вирішенні кримінальної справи. Німецькі вчені X. Лютер і Ф. Вольф зазначають, що однією з найважливіших правових гарантій здійснення права обвинуваченого на за­хист є встановлений законом обов'язок органів, що ведуть су­дочинство, всебічно й об'єктивно досліджувати справу, забез­печити обвинуваченому реалізацію його права на захист.

Відповідно завдання вивчення навчальної дисципліни полягають у засвоєнні студентами основних положень чинного законодавства України. Важливим є набуття навичок щодо користування відповідними нормативними актами, вмінь вирішувати конкретні практичні питання, що пов’язані із застосуванням законодавства України з врахуванням змін у поточному законодавстві.

Вивчаючи дану тему курсу, ми розглянемо основоположні питання курсу, а саме: Визначення захисника у кримінальній справі. Процесуальне становище захисника у кримінальному процесі. Робота адвоката — захисника на досудовому слідстві.